Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №340/2629/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2629/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (надалі – відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати згідно ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни», щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень з 01.08.2025;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області згідно ст.1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни», виплачувати щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень з 01.08.2025;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/23 за період з 13.09.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/23 за період з 13.09.2023 по день фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, з 20.06.2023 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та має статус учасника бойових дій.

Вказує, що починаючи з серпня 2025 року пенсійний орган нараховує, однак фактично не виплачує йому щомісячну цільову грошову допомогу на проживання у розмірі 40 грн. На своє звернення щодо відновлення таких виплат отримав відмову.

Вважає такі дії протиправними, оскільки відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2004 №1603-IV «Про поліпшення матеріального стану учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» (далі — Закон №1603-IV) виплата зазначеної допомоги має здійснюватися незалежно від розміру пенсії, інших надбавок чи додаткових виплат.

Також, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача. За результатами цього перерахунку утворилася заборгованість, залишок невиплаченої суми якої станом на 23.04.2026 становить 310152,00 грн.

Незважаючи на тривалу затримку у виплаті коштів, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовило у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), одночасно з погашенням заборгованості. Свою відмову пенсійний орган мотивував відсутністю окремого рішення суду, яке б зобов`язувало здійснити саме таку компенсацію.

З такою позицією відповідача не погоджується, оскільки за приписами Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 нарахування компенсації не вимагає додаткового судового рішення, адже основною і достатньою умовою для її виплати є сам факт порушення строків виплати нарахованих доходів (пенсії) на один і більше календарних місяців.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон №1697-VII).

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 №340/6608/24 позивачу проведено перерахунок пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеного в довідці №21-63 вих 24 від 24.06.2024 Луганської обласної прокуратури. Доплату за період з 13.09.2023 по 31.07.2025 у сумі 311018,05 грн обліковано в Головному управлінні, внесено до підсистеми “Реєстр судових рішень” інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (реєстраційний номер 839437), а виплата боргу здійснюється відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Частину заборгованості в розмірі 866,05 грн виплачено протягом 2025-2026 років.

Вказує, що оскільки фактичну виплату всієї суми заборгованості за пенсією позивачу ще не здійснено, наразі неможливо встановити період прострочення та здійснити розрахунок компенсації.

Зауважує, що максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру", у 2026 році з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджетна України на 2026 рік», не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Звертає увагу, що питання призначення та перерахунок пенсій є виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) територіальних органів Пенсійного фонду України.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

22.05.2026 позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково вказує, що законодавче обмеження максимального розміру пенсії не поширюється на доплати та підвищення, регламентовані Законами України №3551-XII та №1603-IV. Доплати, до яких належать 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (648,75 грн), та цільова грошова допомога (40 грн), мають виплачуватися пенсійним органом самостійно та в повному обсязі понад установлений максимальний розмір пенсії. Відповідно, належна йому до виплати сума повинна становити 26638,75 грн (де 25950 грн + 648,75 грн + 40 грн).

Щодо нарахування компенсації втрати частини доходу зазначає, що її виплата повинна проводитись незалежно від того, яким чином здійснювалося нарахування: самим органом добровільно чи на виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 30.04.2026 позовну заяву було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

05.05.2026 позивач подав до суду заяву про поновлення строків звернення до суду.

11.05.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській виплачувати згідно ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень за період з 01.08.2025 по 26.10.2025 повернуто позивачу.

11.05.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в решті позовних вимог, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази.

19.05.2026 ухвалою витребувано у відповідача за ініціативою суду докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (а.с. 36).

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 13.03.2023 (а.с. 12).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 03.07.2024 №208/0315-24 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії №21-63вих24 від 24.06.2024. Визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо перегляду рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 03.07.2024 №208/0315-245. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076) здійснити з 13.09.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеного в довідці №21-63вих24 від 24.06.2024, виданій Луганською обласною прокуратурою, з урахуванням вже виплачених сум (а.с. 26).

На виконання вказаного рішення суду проведено перерахунок пенсії, за результатами якого загальний розмір нарахованої пенсії станом на 13.09.2023 визначено у сумі 39830,25 грн, у тому числі: 39200,00 грн — основний розмір пенсії; 523,25 грн - підвищення учасникам бойових дій (25% від 2093,00 грн); 40,00 грн — цільова допомога учасникам бойових дій. Водночас розмір пенсійної виплати обмежено максимальним розміром 23 610,00 грн у 2025 році та 25950,00 грн з 01.01.2026 (а.с. 7).

Також, відповідачем обраховано суму доплати за період з 13.09.2023 по 31.07.2025 у загальній сумі 311018,05 грн. Протягом листопада 2025 року – квітня 2026 року позивачу було частково виплачено заборгованість окремими платежами на загальну суму 866,05 грн. Відтак залишок боргу становить 310152,00 грн (а.с. 62зв.-63).

02.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою, в якій просив поновити фактичну виплату цільової грошової допомоги у розмірі 40 грн понад максимальний розмір пенсії, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати 13.09.2023 по день фактичної виплати (а.с. 8).

Листом від 23.04.2026 за №7728-6515/C-02/8-1200/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило позивача, що до його пенсії встановлено цільову грошову допомогу у розмірі 40 грн, однак загальний розмір пенсії визначено з урахуванням пункту 13-2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі — Закон №1058-IV). При цьому, доплата за результатами перерахунку пенсії на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/24 за період з 13.09.2023 по 31.07.2025 у сумі 311018,05 грн облікована в Головному управлінні, внесено до підсистеми “Реєстр судових рішень” інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та виплачується в межах бюджетних асигнувань відповідно до Порядку № 821. Також зазначило, що рішенням суду не було покладено зобов`язань на Головне управління здійснити виплату компенсації втрати частини доходів (а.с. 64зв.)

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Приписами статті 2 Закону №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) встановлено, що максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

14.10.2014 прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII), статтею 86 якого врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, зокрема перерахунку пенсій.

Відповідно до абзацу шостого частини 15 статті 86 вказаного Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-XII, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

Отже, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI спрямована на врегулювання правового стану пенсіонерів, розмір пенсії яких на 01.10.2011 перевищував встановлений законом максимум, шляхом збереження фактично отримуваного розміру до моменту його приведення у відповідність із законодавчо встановленим граничним розміром. Після набрання чинності Законом №1697-VII питання максимального розміру пенсії прокурорів регулюється абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 цього Закону, який передбачає обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, що підлягає застосуванню під час її призначення та перерахунку.

Законом України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" від 16.03.2004 №1603-IV установлено Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі 70 гривень; особам з інвалідністю внаслідок війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною (стаття 1 Закону).

Виплата цільової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія (стаття 2 Закону №1603-IV).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами пенсійної справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 20.06.2023 отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру». Відтак, пенсійне забезпечення позивача врегульовано, зокрема нормами статні 86 вказаного Закону.

Позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.03.2023 має статус учасника бойових дій, а тому має право на отримання цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 40,00 грн відповідно до Закону №1603-IV.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/24 проведено перерахунок пенсії, за результатами якого загальний розмір нарахованої пенсії станом на 13.09.2023 визначено у сумі 39830,25 грн, у тому числі: 39200,00 грн — основний розмір пенсії; 523,25 грн - підвищення учасникам бойових дій (25% від 2093,00 грн); 40,00 грн — цільова допомога учасникам бойових дій. Водночас розмір пенсійної виплати обмежено максимальним розміром 23610,00 грн у 2025 році та 25950,00 грн з 01.01.2026 відповідно до абзацу шостого частини 15 статті 86 Закону №1603-IV.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснює нарахування зазначеної допомоги у розмірі 40 грн, однак фактична виплата проводиться з урахуванням максимального розміру пенсії.

Позивач вважає, що щомісячна цільова грошова допомога у розмірі 40 грн, передбачена Законом №1603-IV має виплачуватися понад встановлений законом максимальний розмір пенсії.

Суд не погоджується з такими доводами, адже абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII прямо передбачено, що максимальний розмір пенсії визначається з урахуванням з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Тобто виняток становлять лише ті виплати, щодо яких у законі міститься пряма вказівка на їх виплату понад максимальний розмір (як-от доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

У свою чергу, приписи Закону №1603-IV не відносять цільову грошову допомогу на проживання у розмірі 40 грн до переліку виплат, які здійснюються понад установлений максимальний розмір пенсії.

Варто зазначити, що Закон України «Про прокуратуру» є спеціальним законом щодо призначення, перерахунку та розміри пенсій працівників прокуратури. З огляду на це, приписи статті 86 Закону №1697-VII мають перевагу в застосуванні над нормами Закону України «Про поліпшення матеріального стану учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»

Суд також враховує, що право позивача на отримання щомісячної цільової грошової допомоги відповідачем не заперечувалося та було реалізовано шляхом її нарахування на складі загального розміру пенсії. Обмеження ж фактичного розміру виплати зумовлено застосуванням встановленого законом максимального розміру пенсії, до якого відповідно до прямої вказівки абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII включається і цільова грошова допомога.

За таких обставин суд дійшов висновку, що положення Закону України № 1603-IV та Закону №1697-VII не суперечитимуть один одному, оскільки перший гарантує право на призначення та нарахування щомісячної цільової грошової допомоги, а другий визначає порядок врахування цієї допомоги при застосуванні законодавчо встановленого максимального розміру пенсії прокурора.

Відтак правові підстави для зобов`язання відповідача здійснювати виплату щомісячної цільової грошової допомоги у розмірі 40 грн понад максимальний розмір пенсії відсутні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-III та Порядком №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно із статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене вище узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.02. 2019 у справі №814/1428/18, від 18.07.2023 у справі №200/10663/21 та від 21.08.2023 у справі №460/6767/20.

Крім того, у постанові від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а Верховний Суд зазначив, що компенсація за порушення строків виплати доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.

Як встановлено судом, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/24 відповідач провів ОСОБА_1 перерахунок пенсії та визначив суму доплати за період з 13.09.2023 по 31.07.2025 у загальній сумі 311018,05 грн.

Протягом листопада 2025 року – квітня 2026 року позивачу було частково виплачено заборгованість окремими платежами на загальну суму 866,05 грн, у тому числі: у листопаді 2025 року — 374,70 грн; у грудні 2025 року — 187,35 грн; у лютому 2026 року — 103,00 грн; у березні 2026 року — 101,00 грн; у квітні 2026 року — 100, грн. Залишок боргу становить 310152,00 грн

У постанові від 21.08.2023 у справі №460/6767/20 Верховний Суд, ураховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 09.08.2022 у справі №460/4765/20, дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати (частини основного розміру пенсії) саме за період з моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, що встановлено судовим рішенням (у іншій справі), по фактичну її виплату.

За висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованими у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Тож, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом №2050-III строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, тобто з вини органу, який виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, а у відповідача при проведенні часткового погашення заборгованості виник обов`язок одночасно (у місяці виплати відповідної частини боргу) нараховувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на ці виплачені суми.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 в справі №600/1941/22-а зазначив, що оскільки пенсія особи перерахована, тому компенсації підлягає саме втрата частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з моменту неправомірної виплати (за рішенням суду) по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії. Вказаний підхід узгоджується з постановою Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 240/33767/23.

Щодо посилань відповідача на Порядок № 821 (виплата заборгованості за рішеннями суду в межах бюджетних асигнувань) як на підставу затримки виплат, суд звертає увагу, що відсутність чи недостатність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у захисті порушених прав особи та звільнення держави від відповідальності у вигляді виплати компенсації втрати частини доходів за тривале невиконання власних зобов`язань.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати пенсії на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/23 за період з 13.09.2023 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то згідно з пунктом 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій — задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати пенсії на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/23 за період з 13.09.2023 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати пенсії на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №340/6608/23 за період з 13.09.2023 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 липня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, вулиця Шевченка 9, місто Сіверськодонецьк, Луганська область).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК