Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №320/41717/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Київ справа №320/41717/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовомОСОБА_1

доСлужби судової охорони

провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Служби судової охорони (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Служби судової охорони щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме у Посольстві України в Республіці Польща на посаді державної служби з 15.09.2019 по 01.04.2021, тобто 1 рік 6 місяців 16 днів;

- зобов`язати Службу судової охорони зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в державних органах, а саме у Посольстві України в Республіці Польща на посаді державної служби з 15.09.2019 по 01.04.2021 , тобто 1 рік 6 місяців 16 днів;

- зобов`язати Службу судової охорони нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункту 3 пункту 5 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони №384 та додатку № 5 Постанови Кабінету міністрів України від 03.04.2019 №289 “Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони”, з урахуванням стажу служби 1 рік 6 місяців 16 днів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, до переходу на службу до Служби судової охорони позивач проходив військову службу в лавах Збройних Сил України з 26.07.2002 по 06.08.2019 та з 24.02.2022 по 29.02.2024. Також в період з 15.09.2019 по 01.04.2021 працював у Посольстві України в Республіці Польща на посаді провідного спеціаліста (державна служба), що підтверджується записами в моїй трудовій книзі, яка міститься в особовій справі.

Позивач звернувся з рапортом до Голови Служби судової охорони, у якому просив, на виконання пункту и) частини першої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу десятого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей" зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи на державній службі у Посольстві України в Республіці Польща з 15.09.2019 по 01.04.2021, тобто 1 рік 6 місяців 16 днів.

Проте, як вказує позивач, на відповідний рапорт відповідачем надано відповідь від 04.06.2025 №30/01.30-01.1-706, у якій відповідач неправомірно відмовився виконати мої законні вимоги.

Позивач зазначає, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме - реалізацію права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими п. "и" ч. 1 ст. 17 Закону №2262-ХІІ, держава, в даному випадку в особі Служби судової охорони, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань не зарахувала до стажу службу в державних органах особі, на яку поширюється дія Закону №2262-ХІІ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

19 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» представником Служби судової охорони подано відзив на позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, до вислуги років яка дає право на призначення пенсії зараховується, час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Аналогічна норма міститься і в постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393.

Тобто, як вказує відповідач, аналізуючи в цілому статтю 17 даного Закону та пункт 1 Постанови 393, вбачається, що до видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, зокрема зараховується: час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування; служба в відповідних органах; час роботи в судових органах та органах прокуратури, тощо без встановлення жодних умов.

Проте, за посиланнями відповідача, виходячи з аналізу конкретно пункту «и» статті 17 Закону та абзацу 12 пункту 1 Постанови, для здійснення зарахування цього виду служби законодавець визначив умови, а саме: 1) ПЕРЕХІД, 2) Затверджений перелік посад.

Відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Згідно статті 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», призначення на посади співробітників здійснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адміністрацією України в порядку визначеному Вищою радою правосуддя.

Відповідно до розділу IV Положення про проходження служби співробітниками

Служби судової охорони затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року №1052/0/15-19, призначення на посади співробітників Служби (крім призначення на рівнозначні або нижчі посади) здійснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адміністрацією України в порядку, визначеному Вищою радою правосуддя. На службу приймаються на конкурсній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які досягли 18-річного віку, відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, психологічними та психофізіологічними показниками, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я виконувати службові обов`язки

Будь-які інші правові норми щодо переведення чи переходу співробітників на службу до Служби судової охорони відсутні.

Також відповідач вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду передбаченого ст. 122 КАС України.

Щодо строку звернення до суду суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року).

Суд зазначає, що у даній справі спір виник щодо незарахування стажу роботи в державних органах до стажу у Службі судової охорони, при цьому позивач продовжує проходити службу у Службі судової охорони, за таких обставин твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставним.

Також суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11 грудня 2025 року визнано неконституційною частину 1 статті 233 КЗпП України в частині установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних, працівникові виплат, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з наказу Служби судової охорони від 26.03.2024 №180 о/с відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони», Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 (зі змінами), Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1051/0/15-19 (зі змінами), Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами), Порядку проведення конкурсу для призначення на посади співробітників Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2018 року № 3308/0/15-18 (зі змінами), Порядку та умов виплати надбавки за особливості проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого наказом Служби судової охорони від 17.02.2021 № 79, призначено переможця конкурсу ОСОБА_1 на посаду заступника начальника управління начальника відділ бухгалтерського обліку та звітності фінансового управління центрального органу управління Служби судової охорони. Прийнято на службу до Служби судової охорони ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року та присвоїти йому в порядку переатестування спеціальне звання - полковник Служби судової охорони.

Згідно з пунктами 3 та 4 наказу Служби судової охорони від 26.03.2024 №180 о/с згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року №289, встановлено посадовий оклад у розмірі 9160 гривень на місяць відповідно до 53 тарифного розряду, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж служби з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наказу Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 (зі змінами), вислуга років, яка дає право на встановлення полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 надбавки за стаж служби станом на 01 квітня 2024 року, становить 19 років 00 місяців 26 днів.

Згідно з витягом з наказу Служби судової охорони від 01.01.2025 №1 о/с відповідно до частини другої статті 162-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанов Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони», від 17 липня 1993 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами), пункту 5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами та доповненнями), та наказу Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» (зі змінами), установлено стаж служби в Службі судової охорони, що дає право на встановлення співробітникам надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, на 01 січня 2025 року по центральному органу управління Служби судової охорони: полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 , заступнику начальника управління - начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності фінансового управління центрального органу управління Служби судової на, 19 років 09 місяців 26 днів.

27.05.2025 Позивач звернувся до Голови Служби судової охорони з рапортом щодо зарахування стажу служби в Службі судової охорони час попередньої роботи на державній службі у Посольстві України в Республіці Польща з 15.09.2019 по 01.04.2021, тобто 1 рік 6 місяців 16 днів.

За результатами розгляду рапорту, позивачу листом Служби судової охорони (вих.№

30/01.30-01.1-706 від 04.06.2025), надано відповідь та роз`яснено порядок і умови зарахування часу роботи в державних органах, зокрема це перехід з державного органу на службу до Служби судової охорони.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Частиною 5 статті 163 Закону № 1402-VIII передбачено, що час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України №1417-IX від 27.04.2021 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1.

Так, відповідно до статті 162-1 Закону № 1402-VIII, до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

Рішенням Вищої ради правосуддя 04.04.2019 №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яке визначення порядок проходження громадянами України служби в Службі судової охорони (далі - Положення).

Положенням (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя №2236/0/15-21 від 18.11.2021) унормовано наступне.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення (зі змінами) час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (пункт 5 Положення).

При цьому пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393).

Пунктом и частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Крім того, абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Механізм виплати грошового забезпечення працівникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок № 384).

Приписам Порядку № 384 передбачено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони, серед іншого, належить надбавка за вислугу років (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку №384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних орган Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку №384).

Надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови № 289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою № 393 (пункти 17-19 розділу ІІ Порядку № 384).

З аналізу пункту 5 Положення, пунктів 17-19 Порядку № 384, пункту "и" частини першої статті 17 статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393 суд дійшов висновку, що зазначеними нормами права визначено за особою право на зарахування до стажу в Службі судової охорони стажу (часу) роботи в державних органах.

При цьому, таке право закріплене в Законі № 2262-XII, порядок його підтвердження - Постановою № 393, а порядок його реалізації - Порядком № 384 та Положенням.

Наказом Служби судової охорони від № 454 від 24.10.2022 року затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

« 1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони».

Таким чином, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 року № 454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

У той же час, перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено.

Суд зауважує, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Таким чином, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, у цьому випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ, то держава, у цьому випадку в особі відповідача не зарахувала до стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ.

Як встановлено судом, до вислуги років для виплати співробітникам Служби судової охорони надбавки за стаж служби зараховуються періоди визначені Законом №2262-ХІІ та Постановою № 393 (пункт 19 розділу II Порядку № 384).

Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393, до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.

При цьому статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 15.09.2019 призначений на посаду провідного спеціаліста у Посольстві України в Республіці Польща , прийняв присягу державного службовця, 07.04.2020 позивачу присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця, 01.04.2021 звільнений з системи органів дипломатичної служби.

Суд зауважує, що пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.

Як встановлено судом, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує про те, що позивач був прийнята на службу до Служби судової охорони як переможець конкурсу, відповідно до статті 163 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому, виходячи з аналізу конкретно пункту «и» статті 17 Закону, для здійснення зарахування цього виду служби законодавець визначив, зокрема перехід.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає, що переведення працівника з одного місця роботи на інше регулюється Кодексом законів про працю України, де, зокрема, зазначено, що підставами припинення трудового договору є переведення працівника за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію, або перехід на виборну посаду (пункт 5 частини 1 статті 36 КЗпП України).

У Службі судової охорони, відповідно до чинного законодавства, виборних посад немає.

Таким чином, Положенням № 1052 передбачено зарахування до стажу служби у Службі Судової охорони періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії час роботи в державних органах.

Суд зазначає, що Положення № 1052 не містить ніяких застережень стосовно умов зарахування цих періодів роботи до стажу служби у Службі судової охорони, тому словосполучення, яке містить умови у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони в спірних правовідносинах не може застосовуватись.

Застосоване законодавцем у пункті «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-XII поняття «у разі переходу» не свідчить про "переведення".

Окрім того термін «перехід» на службу не визначений а ні нормами трудового законодавства, а ні нормами спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, суд вважає, що до стажу служби в Службі судової охорони позивачу має бути зараховані періоди роботи в державних органах.

При цьому питання права на встановлення надбавки за стаж служби в Службі судової охорони та надання додаткової оплачуваної відпустки в цій справі не вирішуються, оскільки це питання вирішується відповідачем після зарахування позивачу до стажу служби в Службі судової охорони період роботи у державних органах, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Служби судової охорони щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме: 1 рік 6 місяців 16 днів у Посольстві України в Республіці Польща на посаді державної служби з 15.09.2019 по 01.04.2021 та зобов`язати Службу судової охорони зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період (час) роботи в державних органах 1 рік 6 місяців 16 днів у Посольстві України в Республіці Польща на посаді державної служби з 15.09.2019 по 01.04.2021.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1211,20 грн, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Служби судової охорони щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме: 1 рік 6 місяців 16 днів у Посольстві України в Республіці Польща на посаді державної служби з 15.09.2019 по 01.04.2021.

3. Зобов`язати Службу судової охорони зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період (час) роботи в державних органах 1 рік 6 місяців 16 днів у Посольстві України в Республіці Польща на посаді державної служби з 15.09.2019 по 01.04.2021.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Служби судової охорони.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.