Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №320/36982/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Справа № 320/36982/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-023/2025 від 06.06.2025 року протиправним;

- Зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарної комісію адвокатури розглянути уточнену Заяву (скаргу) адвоката Живаго О.Л. від 02.02.2025 р. подану 19.02.2025 р. на рішення Житомирської КДКА від 10.01.2025 р. по суті.

В обґрунтування позову позивач вказує про те, що він в квітні 2024 року звернувся до органів адвокатського самоврядування щодо оцінки поведінки Шкляра на предмет дотримання ним Правил адвокатської етики. Та, рішенням від 10.01.2025 КДКА Житомирської області відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження в зв`язку з відсутністю ознак проступку. При цьому, КДКА Житомирської області вважає порушила принцип об`єктивного розгляду та рівності сторін, сам розгляд був проведений у позапроцедурний спосіб з метою звільнення Шкляра від відповідальності за негідні вчинки.

З метою оскарження рішення КДКА позивач подав 07.02.2025 заяву від 02.02.2025 з долученими матеріалами через Укрпошту та електронну пошту до відповідача з копією Укрпоштою на Шкляра. В свою чергу, листом від 14.02.2025 відповідач протиправно відмовив у розгляді заяви від 02.02.2025 з матеріалами (надіслані 07.02.2025) через не зазначення засобів зв`язку адвоката Шкляра. Позивач 19.02.2025 надіслав уточнену (з електронною адресою Шкляра) заяву від 02.02.2025 з аналогічними матеріалами на електронну адресу відповідача, Житомирської КДКА та Шкляра з цифровим підписом. В супровідному листі та в заяві про усунення недоліків від 18.02.2025 позивач вказав, що уточнена заява від 02.02.2025 з долученими матеріалами надсилається також на електронну адресу відповідача, Житомирської КДКА та Шкляра. Цей факт відповідач міг та може легко перевірити оглянувши свою електрону скриньку стосовно адресатів цієї заяви. Листом від 03.03.2025 відповідач повернув скаргу у зв`язку із недолученням акту опису надіслання її адресату Шклар, не додано оскаржуване рішення КДКА регіону. При цьому, заява (скарга) від 02.02.2025 та долучені матеріали (надіслані 07.02.2025) та уточнена заява від 02.02.2025 з матеріалами (надіслані 19.02.2025) датовані одним числом - 02.02.2025, оскільки є повністю ідентичними та відрізняються лише наявністю електронної пошти Шкляра в уточненій заяві.

Позивач вважає дії відповідача щодо першого повернення (лист від 14.02.2025) його заяви (скарги) від 02.02.2025 з матеріалами (надіслана 07.02.2025) протиправними, такі мають характер надмірного формалізму, оскільки він вказав той спосіб комунікації,- поштова адреса,- який був визначений самим Шкляром з цією метою. При цьому, відповідач не перевірив чи відомі заявнику інші засоби зв`язку Шкляра в порядку ст.14 ст.15 ст.35 Положення про порядок прийняття до розгляду заяв щодо неналежної поведінки адвоката № 120 від 30.08.2014. Крім того, відповідач мав нормативний доступ до ЄРАУ в якому станом на 14.02.2025 містилась інформація про електронну пошту адвоката Шкляра.

Також, позивач вказує, що дії відповідача щодо другого повернення (лист від 03.03.2025) уточненої заяви (скарги) від 02.02.2025 з матеріалами (надіслана 19.02.2025) є протиправними, оскільки не долучення поштового акту опису надіслання на адресу Шкляра сталося через недбале чи злонамірене неповідомлення відповідачем (лист відповідача від 14.02.2025) заявника про відсутність цього документу при першому поданні 07.02.2025 матеріалів заяви (скарги) заявника від 02.02.2025.

За твердженням відповідача, нормативний строк подання заяви сплив 20.02.2025. Листом від 03.03.2025 відповідач протиправно відмовив у розгляді уточненої заяви від 02.02.2025 з долученими матеріалами (надіслані 19.02.2025) через відсутність акту опису направлення Шкляру, попри наявність підтвердження направлення всіх документів на електронну адресу Шкляра одночасно з направленням їх відповідачу 19.02.2025. Крім того, відповідач помилково вказав на відсутність рішення Житомирської КДКА в матеріалах заяви. Заявою про усунення недоліків від 07.03.2025 позивач направив відповідачу поштовий акт опису від 07.02.2025 для Шкляра та пояснив, що адвокату Шкляру заява (скарга) з матеріалами була направлена двічі - перший раз Укрпоштою 07.02.2025 та другий раз на електронну скриньку-19.02.2025, що свідчить про максимальне додержання прав останнього. Позивач направив 10.03.2025 відповідачу лист в якому вказав, що останній свідомо затягує час розгляду документів, оскільки міг вказати на відсутність акту опису для Шкляра ще при першому поверненні заяви (скарги) з долученими матеріалами 14.02.2025. Крім того, ще раз наголосив, що Шкляр також одержав всі документи на електронну пошту 19.02.2025, тобто до спливу терміну оскарження.

Вважає, що висновок відповідача про порушення ним строку подання заяви, за п.24 спірного рішення, суперечить фактичним обставинам, оскільки він надіслав на електронну адресу Шкляра та Житомирської КДКА уточнену заяву (скаргу) від 02.02.2025 з долученими матеріалами в передостанній день закінчення такого строку, а саме - 19.02.2025. Цей факт, відповідно доказ надіслання, відповідач міг зауважити, зробивши огляд адресатів цієї заяви в своїй електронній скринці, про що Заявника двічі повідомляв відповідача.

Позивач зазначає, що за правилом встановленим п.4 ст.33 Закону України «Про адміністративну процедуру», строк не вважається пропущеним, якщо необхідні для розгляду справи документи були відправлені поштою чи передані іншими засобами телекомунікаційного зв`язку до його закінчення. Висновок відповідача про відсутність поважних причин пропуску строків подання заяви порушення заявником строку подання заяви згідно п.40 спірного рішення спростовується діями самого відповідача, а саме: недотримання нормативних строків документообігу, що негативно вплинуло на обрахування строку оскарження Заявника. Так, протиправними діями відповідача документообіг був затриманий приблизно на 15 днів, що дорівнює «пропуску» заявником строку оскарження.

Також зазначає, що висновок відповідача про неподання заявником рішення Житомирської КДКА згідно п.30 спірного рішення вважає ще одним свідченням недбалості відповідача при вивченні матеріалів заяви (скарги) заявника від 02.02.2025, оскільки це рішення було долучено додатком №1 до цієї заяви (скарги). На цей факт заявник вказав в своєму листі відповідачу від 07.03.2025.

Позивач вказав, що ВКДКА під час розгляду скарги мало керуватись пп.3.2.1 Регламенту ВКДКА №78 від 4.07.2014, задля уникнення допущення порушень принципів адміністративної процедури, визначених ст.4 Закону України «Про адміністративну процедуру». Вважає недотримання норм власного Регламенту свідчить про надмірний та упереджений формалізм при вирішенні питання про повернення скарги в цій справі.

Також, відповідно до приписів п.14, п. 15 та п.37 Положення про порядок прийняття до розгляду заяв щодо неналежної поведінки адвоката № 120 від 30.08.2014, повернення заяви можливе тільки в тому разі, якщо засоби зв`язку та електронна пошта були відомі заявнику та не були зазначені останнім. Зазначає, що ці обставини не були з`ясовані відповідачем в порядку п.35 Положення про порядок прийняття до розгляду заяв щодо неналежної поведінки адвоката № 120 від 30.08.2014. Вважає, що супровідний лист до скарги фактично й є актом опису направлення матеріалів сторонам.

Зауважив також на порушення відповідачем правил нормативних строків документообігу, що вплинуло на дотримання позивачем строку оскарження рішення КДКА, зокрема, лист відповідача від 14.02.2025 був надісланий на електрону адресу заявника тільки 18.02.2025, лист від 03.03.2025 надісланий 06.03.2025. Вказує, що відповідно до Р.3 ст.7 п.3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, вихідні документи надсилаються не пізніше наступного робочого дня з дня їх опрацювання.

На порушення п.15 Положення про порядок прийняття до розгляду заяв щодо неналежної поведінки адвоката № 120 від 30.08.2014, уточнена заява (скарга) від 02.02.2025 подана 19.02.2025 була повернута відповідачем пізніше 10-денного строку з дня її надходження, а саме: 06.03.2025.

Також, спірне рішення від 06.06.2025 було надіслано позивачу 30.06.2025 з порушенням п. 38 Положення про порядок прийняття до розгляду заяв щодо неналежної поведінки адвоката № 120 від 30.08.2014, стосовно 3-х денного строку надіслання резолютивної частини рішення, та 7-10 денного надсилання самого рішення.

Додає також, що пункти 36, 38 та 39 спірного рішення суперечать встановленим фактам та обставинам щодо акту опису про направлення матеріалів адвокату Шкляру, доказів направлення скарги до КДКА, відомості містять в собі перекручування фактів та суперечать один одному.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у поданому до суду відзиві вказує на правомірність рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-023/2025 від 06.06.2025.

Зазначає, що Рішенням КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 2/1 від 10.01.2025 було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою адвоката Живаго О.Л. та не погодившись з рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ВКДКА.

Зауважив, що позивач посилається на Регламент ВКДКА № 78 від 04.07.2014, який втратив чинність. Тому норми даного Регламенту не можуть бути застосовані.

Додає, що пункт 14 Положення № 120 визначає вимоги до скарги, яка подається до КДКА регіону. Тобто, вказаний пункт Положення № 120 не застосовується відносно вимог до скарги, яка подається до ВКДКА. Натомість, вимоги до скарги, яка подається до ВКДКА визначає п. 36.2 Положення № 120.

Ні Положенням № 120, а ні Регламентом ВКДКА № 87 не передбачено обов`язку ВКДКА з`ясовувати обставини, чи були відомі Заявнику (Скаржнику) поштова адреса номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти адвоката відносно якого подається скарга.

Твердження позивача про порушення строків повернення скарги вважає безпідставним, зауважив, що листом від 14.02.2025 скаржнику була повернута скарга з усіма додатками в повному обсязі, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти ВКДКА про направлення листа.

Вказує, що 19.02.2025 на адресу ВКДКА надійшла повторно скарга позивача. Зауважує, що відповідно до п. 36.5 Положення № 120 до скарги додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення. Так, листом за вих. № 1310 від 03.03.2025 скаргу адвоката Живаго О.Л. повернуто для усунення недоліків. Скаргу повернуто позивачу у зв`язку з тим, що останнім не дотримано вимог п. 36.5 Положення № 120 - до скарги не долучено копію оскаржуваного рішення КДКА Житомирської області та не надано доказів направлення скарги адвокату. Зауважує, що листом від 03.03.2025 скаржнику була повернута скарга з усіма додатками в повному обсязі, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти ВКДКА про направлення листа.

Наголосив, що посилання позивача на те, що ВКДКА мало бути відомо про рішення КДКА регіону яке позивач докладав до первісної скарги, про огляд ВКДКА адресатів, яким була направлена скарга є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, виходячи із норм Регламенту ВКДКА № 87 та Положення № 120 скарга з додатками повертається скаржнику в повному обсязі і відповідно повторно приймається як нова скарга.

Вказує також, що 10.03.2025 за вхід. № 26535 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури втретє надійшла скарга адвоката Живаго О.Л. на рішення КДКА Житомирської області № 2/1 від 10.01.2025, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою адвоката Живаго Олександра Леонідовича.

10.03.2025 та 11.03.2025 на адресу ВКДКА надійшли заяви позивача про усунення недоліків та поновлення строку оскарження, із доповненнями.

ВКДКА наполягає, що позивачем не було дотримано вимог п. 36, п.п. 3 п. 36.2, п. 36.5 Положення №120 щодо подання скарги до ВКДКА на рішення КДКА, скарга неодноразово поверталась для усунення недоліків. В свою чергу, прийнявши скаргу до розгляду та розглядаючи її, ВКДКА встановлено, що матеріали справи не містять, а стороною не надано доказів поважності причин пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області, а відтак ВКДКА не вбачала підстав для його поновлення. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін, враховуючи ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ВКДКА вирішила скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 2/1 від 10.01.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката залишити без змін.

Зазначає про необґрунтоване посилання позивача на Закон України «Про адміністративну процедуру», вважає, що Рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2024 № 88 встановлено, що відповідно до своєї суті, органи адвокатського самоврядування: Рада адвокатів України, ради адвокатів регіонів, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не приймають адміністративних актів, в силу Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та суті адвокатської професії. Рада адвокатів України не заперечує, що певні акти органів адвокатського самоврядування дійсно є актами індивідуальної дії, однак вони прийняті не тим суб`єктом, який зазначений в Законі України «Про адміністративну процедуру», як суб`єкт, який видає адміністративні акти. Отже, розповсюдження на рішення органів адвокатського самоврядування вимог частини другої ст. 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є декларативним, однак реально можливим лише у випадку внесення змін щодо статусу та структури органів адвокатського самоврядування. Так, Закон України «Про адміністративну процедуру» може застосовуватись стосовно відносин щодо прийняття, набрання чинності, оскарження адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Проте аж ніяк вказаний Закон України «Про адміністративну процедуру» не може застосовуватись до порядку розгляду скарги у ВКДКА, який унормований Регламентом ВКДКА № 87.

Щодо посилання позивача на Правила організації діловодства архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, ні підприємствах установах та організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.20215 № 1000/5 зазначає, що посилання позивача на розділ 3 ст. 7 п. 3 Правил є неспроможним, зазначені Правила організації діловодства є загальним нормативно правовим актом, натомість спеціальним нормативно-правовим актом який регулює процедуру розгляду скарги у ВКДКА є Регламент № 87 та Положення № 120. Відповідно, Положенням № 120, зокрема п. 37, визначено строки повернення скарги для усунення недоліків.

Також вказує, що з аналізу норми абз. 1 п. 3.35 Регламенту ВКДКА №87 вбачається, що адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, надсилаються тільки ті рішення, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України. Рішення ВКДКА, прийняте за результатом розгляду скарги позивача не належить до

категорії рішень, які підлягають внесенню до ЄРАУ, тобто не є рішеннями про попередження, зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до пункту 3.1.5. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 74 від 22 серпня 2022 року (з наступними змінами), до ЄРАУ вноситься інформація про попередження, зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю. У зв`язку з чим, вступна та резолютивна частина таких рішень не підлягають направленню адвокату та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Відповідно до п. 3.35 Регламенту ВКДКА повний текст рішення ВКДКА виготовляється протягом 10-15 робочих днів з дня прийняття рішення. Відповідно до вказаної норми належним чином засвідчена копія оскаржуваного рішення ВКДКА, направлена позивачу 30.06.2025. Отже, ВКДКА у спосіб передбачений пунктом 3.35 Регламенту ВКДКА № 87 направила на електронну адресу позивача, яка зазначена в ЄРАУ, копію рішення ВКДКА від 06.06.2025 № VI-023/2025.

Вважає безпідставними твердження позивача про те, що п. 36 оскаржуваного рішення суперечить п. 38 даного рішення. Пункт 38 оскаржуваного рішення описує додатки до скарги яка була подана втретє, після усунення недоліків, тобто опис додатків тієї скарги яка відповідала вимогам Положення № 120. Пункт 35 оскаржуваного рішення ВКДКА стосується поданої скарги втретє, яка була зареєстрована та в подальшому прийнята до розгляду. Тобто скарга, яка була подана скаржником втретє відповідала вимогам Положення № 120. Пункт 36 оскаржуваного рішення ВКДКА стосується опису заяви позивача про усунення недоліків від 07.02.2025 вих. № 30/24-25. Отже, п. 36 і п. 38 оскаржуваного рішення не суперечать один одному, оскільки стосуються різних обставин розгляду скарги.

Просить в позові відмовити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 відмовлено у залученні до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 05.07.2024 надійшла скарга адвоката Живаго Олександра Леонідовича, надіслана супровідним листом від КДКА м. Києва від 04.07.2024, стосовно неправомірної діяльності адвоката Шкляра Сергія Володимировича.

15.07.2024 вказана скарга, відповідно до п. 4 рішення Ради адвокатів України від 28.01.2022 року № 6 "Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів" була направлена до КДКА Житомирської області, надійшла до КДКА 29.07.2024.

30.07.2024 вказану скаргу було повернуто скаржнику для усунення недоліків.

21.08.2024, після усунення недоліків, скарга адвоката Живаго О.Л. надійшла до КДКА Житомирської області повторно.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати №2/1 від 10.01.2025 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за відсутності юридичних підстав для притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за Порушення правил адвокатської етики.

Не погодившись з рішенням КДКА, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

10.02.2025 надійшла двічі одна й та сама скарга: підписана електронним цифровим підписом та засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта", що була зареєстрована ВКДКА за різними вхідними номерами.

14.02.2025 ВКДКА повернула зазначену скаргу скаржникові з огляду на те, що в ній відсутні адреса електронної пошти та номер засобу зв`язку адвоката Шкляра Сергія Володимировича.

19.02.2025 на адресу ВКДКА скарга надійшла повторно.

03.03.2025 ВКДКА повернуто зазначену скаргу скаржникові з огляду на те, що до скарги не додано оскаржуване рішення КДКА регіону та доказ направлення скарги з додатками на адресу адвоката Шкляра Сергія Володимировича.

07.03.2025 скаргу було подано до ВКДКА вдруге разом з заявою про усунення недоліків та поновлення строків оскарження. В зазначеній заяві скаржник послався на те, що 18.02.2025 він направив копію скарги на електронну пошту адвоката Шкляра Сергія Володимировича, однак не долучив акт опису через технічний збій, хоча вказаний акт вже перебував в розпорядженні ВКДКА, оскільки направлявся ще при первинному зверненні до ВКДКА. Оскаржуване рішення КДКА регіону скаржник направив також при первинному зверненні до ВКДКА. Скаржник зазначив, що в межах строку оскарження повідомив адвоката Шкляра Сергія Володимировича двічі, електронною поштою та засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта". Таким чином, вважаючи зазначені причини поважними, скаржник просив поновити йому строк на оскарження рішення.

10.03.2025 за вхід. № 26535 до ВКДКА втретє надійшла скарга адвоката Живаго О.Л. на рішення КДКА Житомирської області № 2/1 від 10.01.2025, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою адвоката Живаго Олександра Леонідовича.

10.03.2025 та 11.03.2025 на адресу ВКДКА надійшли заяви позивача про усунення недоліків та поновлення строку оскарження, де скаржник зазначив, що акт опису не перебував в розпорядженні ВКДКА й не направлявся при первинному зверненні до ВКДКА через технічний збій. Однак, 18.02.2025 він направив копію скарги сторонам на електронну пошту, в тому числі на електронну пошту адвоката ОСОБА_2 , зазначену в ЄРАУ.

12.03.2025 ВКДКА скаржнику та адвокату було надано дистанційний доступ до хмарного сховища.

Листом від 21.03.2025 за вих. № 1842 ВКДКА витребувала матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у КДКА Житомирської області.

14.04.2025 за вх. № 27372 до ВКДКА від КДКА Житомирської області надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Листом за вих. № 2569 від 16.04.2025 т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА В.Лучковському перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за скаргою позивача на рішення КДКА Житомирської області.

Листом ВКДКА за вих № 3359 від 23.05.2025 учасників справи було повідомлено про призначення розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА Житомирської області в засіданні ВКДКА на 06.06.2025.

Членом ВКДКА, якому було доручено вивчити матеріали справи, була складена довідка, що міститься в матеріалах справи та зареєстрована за вх. № 28346 від 30.05.2025.

На засіданні ВКДКА, рішенням № VI-023/2025 від 06.06.2025 вирішено скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення та залишити без змін рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 2/1 від 10.01.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.

Складено вступну та резолютивну частини рішення.

В повному тексті рішення вказано підставою для його прийняття відсутність в матеріалах справи та не надання стороною доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області.

ВКДКА листом від 24.06.2025 за вих. № 3785 скаржнику та адвокату було направлено копію рішення ВКДКА від 06.06.2025 № VI-023/2025.

Рішення ВКДКА № VI-023/2025 від 06.06.2025 надіслано позивачу на електронну пошту 30.06.2025.

Разом з тим листом за вих. № 3828 від 24.06.2025 копія рішення ВКДКА була направлена до КДКА Житомирської області.

Не погоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів.

Отже, предметом оскарження у цій справі є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-023/2025 від 06.06.2025, яке підлягає перевірці судом на предмет дотримання вимог ст. 2 КАС України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених частиною 3 даної статті.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частини друга статті 35 Закону №5076-VI).

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За статтею 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина 3).

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120, у відповідній редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 38 Положення №120 скарги на рішення, дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7-10 робочих днів з дня прийняття рішення. З об`єктивних, обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути продовжені.

Згідно з пунктом 34 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Відповідно до пункту 35 Положення №120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом трьох днів з дня отримання скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше трьох календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

Відповідно до пункту 36 Положення №120 визначає вимоги до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі, що подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно пункту 36.1 Положення №120 скарга подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у письмовій формі. Скарга може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису.

Пунктом 36.1 Положення №120 в скарзі мають бути зазначені: 1) найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, рішення якої оскаржується; 2) ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи - для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; з) ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; 4) дата, номер рішення, що оскаржується; 5) доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення; 6) вимоги скаржника; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Скарга підписується особою, яка пп подає, або представником (пункт 36.3 Положення №102).

Відповідно до пункту 36.5 Положення №120 до скарги додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення.

За пунктом 37 Положення №120 до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури/дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених цим Положенням застосовуються норми, визначенні статями 15, 16, 17, 18 цього Положення.

Порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення.

Згідно пункту 15 Положення №120 заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня пп надходження.

За пунктом 16 Положення №120 повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для пп повернення.

Відповідно до пункту 60 Положення №120 винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Вказаний строк на оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску. Порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин е підставою для залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

За частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно частини шостої статті 52 Закону №5076-VI засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина сьома статті 52 Закону №5076-VI).

Відповідно до пункту 1.1 Розділу І Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2024 №87 (далі - Регламент) правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Пунктом 1.2 Розділу І Регламенту Регламент визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.

Згідно пункту 1.3 Розділу І Регламенту для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом ВКДКА, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (підпункт 1.3.1).

Згідно пункту 1.5 Розділу І Регламенту рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

У відповідності до пунктів 3.1-3.2 Розділу ІІІ Регламенту формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.

Члени ВКДКА та учасники засідання повідомляються про місце, день, час засідання ВКДКА та проект порядку денного не пізніше ніж за десять днів до дня проведення засідання. Повідомлення, надсилається засобами поштового зв`язку, кур`єром або електронною поштою та шляхом оприлюднення проекту порядку денного на сайті ВКДКА.

Учасникам засідання повідомлення також може надсилатися на електронні адреси зазначені в скарзі, а також на електронні адреси адвокатів, які вони вказали відповідно до свого обов`язку для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України згідно зі статтею 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Інформація про проведення засідання ВКДКА розміщується на сайті ВКДКА. Дані про учасників засідання повинні включати ім`я та прізвище або найменування юридичної особи чи громадської організації, назву КДКА регіону, рішення якого оскаржується, а також дату, час і місце проведення засідання ВКДКА. Інформація також повинна містити час початку розгляду відповідного питання з проекту порядку денного та імена і прізвища доповідачів за цими питаннями.

Секретаріат ВКДКА зобов`язаний не пізніше трьох днів після надходження скарги на рішення КДКА надавати учасникам засідання дистанційний доступ до скарги через хмарне сховище та всіх інших документів, що додаються до хмарного сховища по мірі їх надходження, мають відношення до справи та включені до порядку денного.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Розділу ІІІ Регламенту розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи, про відмову в порушенні дисциплінарної справи; скарг на дії чи бездіяльність КДКА регіону; клопотання адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА, відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін. Сторони за даними категоріями скарг повідомляються про розгляд їх скарг шляхом розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Згідно підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Розділу ІІІ Регламенту листування ВКДКА з особами, які ініціювали питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, адвокатами та КДКА регіонів здійснюється за допомогою засобів поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою. У разі направлення листів на електронну пошту вказаних осіб, вони направляються:

- на адресу електронної пошти особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, зазначену у скарзі;

- на електронну адресу адвоката, яку він вказав відповідно до свого обов`язку для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України згідно зі статтею 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

- на офіційну адресу електронної пошти КДКА регіону.

Згідно пункту 3.29 Розділу ІІІ Регламенту порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення - без змін.

За пунктом 3.30 Розділу ІІІ Регламенту строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

Згідно пункту 3.32 Розділу ІІІ Регламенту Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання включене до проекту порядку денного, готує письмову довідку.

Письмова довідка члена ВКДКА, якому доручено здійснювати перевірку та/або довідка іншого члена ВКДКА (альтернативна) обов`язково приєднуються до матеріалів перевірки ВКДКА та зберігаються.

Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до проекту порядку денного має право запитати у КДКА лише додаткові матеріали, які були предметом перевірки КДКА, а також витяги з протоколів засідань КДКА, які не були направлені або не приєднанні до матеріалів справи.

Такий запит може бути направлений засобами поштового зв`язку або на електронну адресу КДКА.

Відповідь на зазначений запит направляється відповідною КДКА на поштову адресу ВКДКА та на електронну адресу ВКДКА.

Згідно пункту 3.35 Розділу ІІІ Регламенту копії вступної та резолютивної частини рішення ВКДКА, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, засвідчуються Головою ВКДКА або Головою Секретаріату ВКДКА шляхом накладення електронного цифрового підпису та невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення, направляються на офіційні електронні адреси адвоката та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, ради адвокатів регіону та Ради адвокатів України.

Копії рішень ВКДКА засвідчуються Головою ВКДКА або Головою Секретаріату ВКДКА та доводяться до відома адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 10 - 15 робочих днів з дня прийняття рішення одним із наступних способів:

- вручення рішення під розписку або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення);

- надсилання на адресу електронної пошти зазначеної в скарзі (заяві) та в Єдиному реєстрі адвокатів України (для адвокатів);

- оприлюднюються на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно пункту 3.37 Розділу ІІІ Регламенту скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у триденний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За пунктом 3.39 Розділу ІІІ Регламенту ВКДКА протягом трьох днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 (з наступними змінами та доповненнями), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше трьох календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

За пунктом 3.40 Розділу ІІІ Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, справи про встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України, шляхом доручення скарги і матеріалів справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. Формування порядку денного засідання ВКДКА здійснюється протягом розумного строку з урахуванням тривалості робочого часу, виділеного для проведення засідання, черговості надходження скарг до ВКДКА, загального навантаження членів ВКДКА, складності та кількості скарг. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

Відповідно до пункту 3.43 Розділу ІІІ Регламенту за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та направити справу для нового розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.

Відповідно до п. 3.45 Регламенту ВКДКА № 87 рішення ВКДКА приймаються шляхом голосування за наслідками загального обговорення.

Згідно пункту 3.46 Розділу ІІІ Регламенту рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

Вступна та резолютивна частини рішення викладається письмово і підписується головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

За пунктом 3.48 Розділу ІІІ Регламенту у рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Виходячи із вищеозначених норм діючого законодавства та нормативно-правових актів слід зазначити, що завданням першої стадії дисциплінарного провадження, тобто КДКА є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. При цьому висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що, у свою чергу, потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи. Разом з цим оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.

На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати всі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 822/570/17.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям.

Отже, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №826/14291/17.

Водночас вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic», п.153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus»).

Як указано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас указана доктрина стосується всіх суб`єктів владних повноважень, зокрема і КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №1740/2484/18.

ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.

Відповідно, враховуючи означений вище пункт 60 даного Положення №120 вбачається, що винесене дисциплінарною палатою КДКА рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6. цього Положення. Положеннями частини 3 статті 39 Закону №5076-VI визначено строк подання скарги до ВКДКА на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який становить 30 днів з дня його доведення до особи. При цьому, строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлений за заявою скаржника. У той же час, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Як вбачається зі справи, оскаржуване рішення ВКДКА № VI-023/2025 від 06.06.2025 мотивовано тим, що позивач пропустив строк звернення із скаргою на рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 2/1 від 10.01.2025 року та ВКДКА не знайшла підстав для визнання обставин пропуску подання скарги поважними.

В мотивах свого рішення відповідач зазначив про те, що 07.03.2025 скаргу було подано до ВКДКА повторно разом з заявою про усунення недоліків та поновлення строків оскарження.

Комісія встановила, що скаржнику його скарга поверталась двічі для усунення недоліків. Скаржник не надав докази усунення недоліків скарги в межах строку на оскарження рішення КДКА, до 20.02.2025 року, не надав доказів повідомлення ОСОБА_2 про направлення копії скарги та не додав копію оскаржуваного рішення КДКА. Остаточне направлення оновленої скарги на адресу ВКДКА відбулось 07.03.2025, тобто через п`ятнадцять днів після закінчення строку на оскарження рішення КДКА.

Комісією встановлено, що згідно з матеріалами справи та веб-сайтом AT "Укрпошта" (URI.: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.htinl), скаржник отримав копію оскаржуваного рішення КДКА регіону 22.01.2025 року за трекінг-номером 0505236511515. Останнім днем для подання скарги на рішення КДКА було 20.02.2025 року (четвер). Скаржником подано до ВКДКА заяву від 07.03.2025 просунення недоліків та поновлення строків оскарження рішення КДКА. Скаржником пропущено тридцятиденний строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Комісією враховано зазначені скаржником у скарзі від 07.03.2025 поважність причин пропуску 30-денного строку на оскарження рішення КДКА, мотивовані тим, що 18.02.2025 він направив копію скарги сторонам на електронну пошту, в тому числі на електронну пошту адвоката Шкляра Сергія Володимировича, зазначену в ЄРАУ, однак не долучив акт опису про направлення матеріалів скарги ОСОБА_2 через технічний збій. Також у заяві від 11.03.2025 скаржник зазначив, що акт опису не перебував в розпорядженні ВКДКА й не направлявся при первинному зверненні до ВКДКА через технічний збій. Однак, зазначив, що 18.02.2025 він направив копію скарги сторонам на електронну пошту, в тому числі на електронну пошту адвоката Шкляра Сергія Володимировича, зазначену в ЄРАУ. Скаржник просив ВКДКА визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги та поновити строк на оскарження рішення КДКА.

Також, серед іншого встановленого, Комісією враховано направлену скаржником заяву (отримано ВКДКА 10.03.2025) про усунення недоліків (на які було вказано і повернуто скаргу вдруге 03.03.2025) та поновлення строків оскарження за №30/24-25 від 07.02.2025. В зазначеній заяві скаржник посилав на те, що 18.02.2025 він направив копію скарги на електронну пошту адвоката Шкляра Сергія Володимировича, однак не долучив акт опису через технічний збій, хоча вказаний акт вже перебував в розпорядженні ВКДКА, оскільки направлявся ще при первинному зверненні до ВКДКА. ВКДКА вказує, що зазначеним скаржник вводить в оману ВКДКА, оскільки первинна скарга подавалась 07.02.2025, тому до неї фізично не могло бути додано акт опису про направлення копії скарги адвокату Шкляру С.В. від 18.02.2025. Не додано зазначений акт опису ні при повторному поданні скарги, ні при поданні скарги втретє і в матеріалах справи відсутнє. Оскаржуване рішення КДКА регіону скаржник направив також при первинному зверненні до ВКДКА. Скаржник зазначив, що в межах строку оскарження повідомив адвоката Шкляра Сергія Володимировича двічі, електронною поштою та засобами поштового зв`язку АІ "Укрпошта". 11.03.2025 надійшли доповнення від скаржника до заяви про усунення недоліків та поновлення строків оскарження, де скаржник вже зазначив, що акт опису не перебував в розпорядженні ВКДКА й не направлявся при первинному зверненні до ВКДКА через технічний збій. Однак, він стверджує, що 18.02.2025 направив копію скарги сторонам на електронну пошту, в тому числі на електронну пошту адвоката Шкляра Сергія Володимировича, зазначену в ЄРАУ. В матеріалах наявні докази направлення скаржником копії скарги на адреси КДКА Житомирської області та адвоката Шкляра С.В. засобами поштового зв`язку А Т“УКРПОШТА” від 07.02.2025. Будь-які інші докази направлення засобами поштового чи електронного зв`язку (електронну пошту тощо) копії скарги з усунутими недоліками та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні та КДКА регіону, рішення якої оскаржується, - в матеріалах відсутні. Жодну причину поважності пропуску строку на оскарження рішення КДКА скаржником не обґрунтовано в його заяві від 07.03.2025 про усунення недоліків та поновлення строків оскарження рішення КДКА. Поважні причини пропуску строку оскарження рішень КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами. Скаржник не обґрунтував чому, на його думку, так званий технічний збій є поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення КДКА та не надав доказів, що підтверджують факт зазначеного технічного збою 18.02.2025, як і не надано доказів направлення 18.02.2025 чи після того на адресу КДКА регіону, чиє рішення оскаржується та іншій стороні копії скарги. Таким чином, ВКДКА не вважала поважною причину пропуску строку на оскарження рішення КДКА численні виправлення недоліків скарг, оскільки скаржник є адвокатом. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.

Позивач подавав до ВКДКА скарги на рішення Житомирської КДКА від 10.01.2025 починаючи з 10.02.2025 (датована 07.02.2025), які неодноразово повертались позивачу у зв`язку із встановленими Комісією в них недоліками.

Суд погоджується із відповідачем щодо встановлення у поданих позивачем неодноразово до скарг документів відсутність опису, як доказу надіслання скарги з додатками сторонам як того вимагає пункт 36.5 Положення №120, що не заперечувалось самим позивачем вказуючи на технічний збій.

Так, згідно скарги одержаної відповідачем 07.03.2025, 10.03.2025 та 11.03.2025 додаткових пояснень, останнім враховано надіслання скарг сторонам на електронну пошту, в тому числі на електронну пошту адвоката Шкляра С.В., зазначену в ЄРАУ - 18.02.2025.

Позивачем також не заперечувались обставини встановлення Комісією недоліку скарги щодо не долучення до неї рішення за предметом її подання, що визначено пунктом 36.5 Положення №120.

Відповідачем в свою чергу, після отримання скарги 07.03.2025, 10.03.2025, доповнень 11.03.2025 щодо надісланого оскаржуваного рішення КДКА при первинному зверненні.

Позивач не заперечував того, що отримав копію оскаржуваного рішення КДКА регіону 22.01.2025 та останнім днем для подання скарги на рішення КДКА було 20.02.2025, та пропуск строку обґрунтовує технічним збоєм, який виник при поданні скарг, при цьому як вбачається зі скарг та наявних матеріалів доказів технічного збою позивач не надає. Також не наводить та не доводить інших ніж зазначені в скарзі обставини поважності причин пропуску строку.

Суд враховує, що позивач в даній справі наполягає на належному розгляді його скарги поданій до ВКДКА 19.02.2025 датована 02.02.2025.

Суд вказує, що скарга має бути подана з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6 цього Положення №120, та враховуючи пункт 37 Положення №120 до скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених цим Положенням застосовуються норми, визначенні статями 15, 16, 17, 18 цього Положення. За пунктом 15 Положення №120 заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня пп надходження та за пунктом 16 Положення №120 повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для пп повернення.

Суд зауважує, що подана повторно скарга після усунення недоліків вказаних ВКДА не є продовженням розгляду первинної скарги, а вважається такою, що подана вперше у відповідності та з дотриманням вимог до скарги визначених положеннями означеного вище Положення №120.

Відповідно, подана скарга 19.02.2025 (датована 02.02.2025), на якій наполягає позивач не вважається скаргою поданою 07.03.2025.

Аналізуючи вказані обставини суд звертає увагу на те, що положеннями Закону № 5076-VI визначено строк подання скарги до ВКДКА на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та становить 30 днів з дня його доведення до особи. При цьому, строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлений за заявою скарги. У той же час, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Згідно пункту 37 Положення №120 порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення.

Слід зазначити, що поважні причини пропуску строку оскарження рішень КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами

Суд вважає обґрунтованими висновки відповідача, що позивач не надав доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску ним строку на оскарження рішення КДКА, які могли б бути підставою для поновлення такого строку.

Відсутність доказів поважності причин пропуску строку оскарження має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА та прийняття рішення про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення КДКА регіону без змін, що і мало місце у спірних правовідносинах.

Суд враховує, що позивач є адвокатом, який надає професійну правничу допомогу та повинен бути обізнаний з нормами діючого законодавства, яке регулює порядок прийняття та розгляду скарг щодо не належної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Не надавши належні та достатні докази поважності причин пропуску строку звернення до ВКДКА та до суду, перекладання на відповідача відповідальність за пропущений строк на оскарження рішення КДКА через постійне повернення скарги, є неналежним способом доведення поважності причин такого пропуску строку.

Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду судом не встановлено, таких доказів позивачем до справи не надано.

Суд вказує, що оцінка поважності причин пропуску строку на оскарження належить до виключної дискреції відповідача.

Поновлення строку на оскарження (навіть, якщо ВКДКА визнає поважними причини його пропуску) є наданим Положенням № 120 правом, а не обов`язком ВКДКА.

Виходячи зі встановленого, суд погоджується із відповідачем, що позивачем не надано доказів усунення недоліків скарги в межах строку оскарження рішення КДКА, до 20.02.2025, а саме не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення зі скаргою щодо оскарження рішення КДКА, що мало наслідки залишення скарги без задоволення, а рішення КДКА без змін.

Враховуючи вищезазначене, суд вказує також на необґрунтованості доводів позивача у правозастосуванні у даній справі вимог до скарги за пунктом 14 Положення №120, оскільки вимоги визначені вказаним пунктом стосуються до скарг які подаються до КДКА, а не до ВКДКА. Вимоги до скарги до ВКДКА визначено пунктом 36 Положення №120.

Також суд вказує про необґрунтоване твердження щодо неналежної перевірки ВКДКА поданих скарг та доданих до неї документів, що не доведено належними та достатніми доказами позивачем та спростовується наявними у справі доказами. Відповідач не має обов`язку перевіряти наявність чи відсутність у сторін скарги відомостей щодо засобів зв`язку, оскільки як означено вище діючими законодавством такі відомості має зазначити у скарзі безпосередньо скаржник.

Суд вважає безпідставним покликання позивача на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, оскільки ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) та враховуючи діюче Положення №120, Регламент ВКДКА 87, не належать до застосування при поданні скарг на рішення ВКДКА, перевірки скарги, прийняття такої скарги ВКДКА та її розгляду.

Суд також зауважує про застосування у даній справі Регламенту ВКДКА №87, який набув чинності з 01 січня 2025 року, у зв`язку із чим Регламент 78 застосований позивачем у позові є безпідставним.

Щодо строків повернення відповідачем матеріалів скарги у зв`язку із встановленими недоліками, суд враховує вищезазначені положення пункту 14 Положення №120 та вказує, що за наявними матеріалами скарга з матеріалами подана 10.02.2025 була повернута позивачу листом 14.02.2025 та надіслана на електронну пошту 18.02.2025, скарга подана 19.02.2025 була повернута разом із матеріалами листом 18.02.2025, надіслана на електронну пошту 06.03.2025, у зв`язку із чим відповідачем повернуто скарги із матеріалами пізніше 10-денного строку з дня їх надходження. Але суд зазначає, що порушення строку повернення скарги із матеріалами не нівелюють від належного обґрунтування скаржником поважності причин пропуску строку подання скарги на рішення КДКА враховуючи, що за скаргою оскаржується рішення від 10.01.2025, одержане позивачем 22.01.2025 з останнім днем подання скарги 20.02.2025, в свою чергу належна до розгляду скарга була подана позивачем лише 07.03.2025.

Також, суд вказує, що виходячи зі змісту спірного рішення ВКДКА, оскаржувані пункти 36, 38 та 39 останнього не суперечать встановленим фактам та обставинам, а містять в собі зазначення обставин встановлених за поданою скаргою позивачем від 10.03.2025 та доповненнями від 11.03.2025.

З аналізу норми абз. 1 п. 3.35 Регламенту ВКДКА №87 вбачається, що адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, надсилаються тільки ті рішення, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 3.1.5. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 74 від 22 серпня 2022 року (з наступними змінами), до ЄРАУ вноситься інформація про попередження, зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

За даною справою спірне рішення ВКДКА, прийняте за результатом розгляду скарги позивача не належить до категорії рішень, які підлягають внесенню до ЄРАУ, тобто не є рішеннями про попередження, зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 3.35 Регламенту 87 копії рішень ВКДКА засвідчуються Головою ВКДКА або Головою Секретаріату ВКДКА та доводяться до відома адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 10 - 15 робочих днів з дня прийняття рішення.

Пункт 38 Положення №120 передбачає надіслання рішення ВКДК протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення.

Спірне рішення від 06.06.2025 складалось зі вступної та резолютивної частин, повний текст було надіслано позивачу на електронну пошту 30.06.2025.

Строк визначений у робочих днях для складення повного тексту рішення та його надіслання скаржнику, відповідачем не порушено.

10 жовтня 2024 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв`язку із прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» № 4017-IX.

Вказаним Законом України «Про адміністративну процедуру» внесено зміни до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема статтю 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» доповнено частиною другою наступного змісту: «Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».

Також, Законом України «Про адміністративну процедуру» доповнено статтю 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» частиною четвертою, згідно якої рішення органів адвокатського самоврядування, які є адміністративними актами, набирають чинності у порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру».

Рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2024 № 88 встановлено, що відповідно до своєї суті, органи адвокатського самоврядування: Рада адвокатів України, ради адвокатів регіонів, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не приймають адміністративних актів, в силу Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та суті адвокатської професії. Рада адвокатів України не заперечує, що певні акти органів адвокатського самоврядування дійсно є актами індивідуальної дії, однак вони прийняті не тим суб`єктом, який зазначений в Законі України «Про адміністративну процедуру», як суб`єкт, який видає адміністративні акти. Отже, розповсюдження на рішення органів адвокатського самоврядування вимог частини другої ст. 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є декларативним, однак реально можливим лише у випадку внесення змін щодо статусу та структури органів адвокатського самоврядування.

Згідно статтею 74 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом.

Відповідні строки на оскарження рішення КДКА та ВКДКА визначені згаданими вище частиною 3 статті 39, ч. 8 ст. 50 Закону № 5076-VI, пункти 34, 60 Положення №120).

Відтак, Закон України «Про адміністративну процедуру» може застосовуватись стосовно відносин щодо прийняття, набрання чинності, оскарження адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, але застосований позивачем Закон не належить до застосування до порядку розгляду скарги у ВКДКА, який унормований Положенням №120 та Регламентом № 87.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.

Так, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 820/4158/18 та від 19 жовтня 2023 року у справі № 280/1396/22, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню ВКДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Відповідно рішення ВКДКА прийняте за наслідками розгляду скарги на рішення КДКА належить до перевірки адміністративним судом на предмет відповідності вимогам ст. 2 КАС України без втручання у наявність чи відсутність в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарного проступку.

У висновку суду, оскаржуване рішення ВКДКА прийняте у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття, з дотриманням прав позивача, відповідає вимогам ст. 2 КАС України, підстав для його скасування судом не встановлено.

У позові не наведено окрім заявлених інших не відповідностей рішення ВКДКА нормам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення № 120, Регламенту 87, та таких судом не встановлено.

Враховуючи висновку суду похідні вимоги заявлені позивачем вирішенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів сторін не змінюють висновків суду та не підлягає наданню окремої оцінки.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд відмовляє у задоволенні позову.

Підстави для розподілу витрат у справі у суду відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.