Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №320/4551/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ справа №320/4551/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора та Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.12.2025 №550дп-25 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Чустрака Д.В. та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 02.01.2026 № 1-дц про застосування дисциплінарного стягнення, яким звільнено прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697- VII) з 05.01.2026;

поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури з 05.01.2026;

стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2026 до дня фактичного поновлення його на посаді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень.

Відповідачами до суду подано відзиви на позовну заяву, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечують.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури з 30.03.1998.

До Комісії 17.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 .

За наслідками розгляду висновку Комісією 17.12.2025 прийнято рішення №550дп-25 про притягнення прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

На підставі вказаного рішення Генеральним прокурором 02.01.2026 прийнято наказ №1-дц про застосування дисциплінарного стягнення, яким відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» звільнено прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697- VII) з 05.01.2026.

Не погоджуючи з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України також визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі по тексту - Закон № 1697-VII).

Цим же Законом врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Згідно із статтями 44, 73, 77 Закону № 1697-VII тільки за Комісією закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 цього Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження включає такі етапи: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член органу за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Член органу за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні органу. На засідання запрошуються особа, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце засідання органу, має бути надіслано не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини не явки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає орган.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні органу заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ятою статті 47 Закону № 1697-VII).

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена Комісії подавати заяву про його відвід (частина шоста статті 47 Закону № 1697-VII).

Рішення в дисциплінарному провадженні органом приймає більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення органом за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону № 1697- VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені в частині першій статті 49 Закону № 1697-VII. До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону № 1697-VII здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення КДКП.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі по тексту - Положення КДКП).

За правилами пунктів 61-63 Положення КДКП орган має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев`яти членів органу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом. Рішення органу викладаються в письмовій формі.

Орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.

Професійна діяльність прокурора має грунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Так, відповідно до статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливість, неупередженості та об`єктивності.

Частиною другою статті 16 Закону № 1697-VII визначено, що здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

З матеріалів справи встановлено, що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 .

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та листа за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_3 виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 21 листопада 2024 року, 18 грудня 2024 року, 9 та 14 січня 2025 року, 27 квітня 2025 року повідомлено прокурора ОСОБА_4 про необхідність прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі - ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (25 листопада 2024 року, з 18 грудня 2024 до 17 січня 2025, з 10 січня 2025 до 18 січня 2025 та з 14 квітня 2025 до 29 травня 2025 року) ОСОБА_1 отримував особисто під підпис та через ІС «СЕД». Йому роз`яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас ОСОБА_1 за відсутності перешкод з боку керівництва жодного разу не з`явився до медичного закладу та ухилився від виконання вищевказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що у жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю, зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури було виявлено достатньо велику кількість випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

- рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

- Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроекту щодо проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК), на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та 08 листопада 2024 року № 1276, якими були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 26.10.2024 №1809 було покладено права та обов`язки Центральної МСЕК МОЗ на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» та затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ було встановлено, що МСЕК проводить перевірку, зокрема, й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 №1338 затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності, які в повному обсязі набули чинності з 01 січня 2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО) було покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». Пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», якою визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п`ятою статті 190, частиною другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживаються заходи щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001166 від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, яке постановою прокурора від 05.12.2024 об`єднано з кримінальним провадженням № 62024000000000923, листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1- 87348вих- 24 на підставі частини другої статті 93 КПК України доручено Міністерству охорони здоров`я України провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком, у тому числі й ОСОБА_1 . Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб державній установі «Український державний науково-дослідний медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі - ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких і прокурора ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської міжрайонної МСЕК № 2 від 23 серпня 2017 року № 869264 ОСОБА_1 встановлено інвалідність II групи безтерміново у зв`язку із загальним захворюванням з ураженням опорно- рухового апарату.

У межах реалізації рішення РНБО України до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000001166 прокурорам, згідно зі списком та графіком, необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно з указаним листом прокурору ОСОБА_1 необхідно було з`явитися до медичного закладу для проходження обстеження 25 листопада 2024 року.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22 листопада 2024 року за № 07-163вн-24 ОСОБА_1 персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 25 листопада 2024 року до медичного закладу через ІС «СЕД», з яким він ознайомився шляхом перегляду 25.11.2024. Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України стосовно нього було відкрито листок тимчасової непрацездатності з 22 до 29 листопада 2024 року.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі й ОСОБА_1 , необхідно прибути до закладу охорони здоров`я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-226вн-24 ОСОБА_1 особисто скеровано відповідне повідомлення з роз`ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, з яким він ознайомився під підпис 18 грудня 2024 року.

Також виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури 09 січня 2025 року за № 07-23вн-25 ОСОБА_1 повторно надіслано нагадування щодо прибуття до медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Йому також роз`яснено окремі правила прокурорської етики, у тому числі про необхідність дотримання професійної честі та гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури, з яким він ознайомився особисто під підпис 10 січня 2025 року.

Згодом, 13 січня 2025 року Черкаською обласною прокуратурою втретє отримано лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження ОСОБА_1 необхідно прибути до медичного закладу у період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома ОСОБА_1 листом виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-42вн-25 через ІС «СЕД» та його зобов`язано у разі неявки для проходження медичного огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу.

За наявною в Черкаській обласній прокуратурі інформацією ОСОБА_1 у встановлений період часу до закладу охорони здоров`я не з`явився та медичний огляд не проходив, та у наданому 18.01.2025 поясненні з цього приводу повідомив про прийняте ним рішення щодо недоцільності прибуття до вищезазначеного медичного закладу.

Крім того встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань Чернобаєва С.І. від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв`язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 до 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі ОСОБА_1 ) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА_3 від 16.04.2025 №31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі ОСОБА_1 ), з листами про необхідність прибуття у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури Чустраку Д.М. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття у зручний для нього час у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 до медичного закладу для проходження обстеження, в якому йому також роз`яснені вимоги статей 19, 43 Закону, статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс), наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення ОСОБА_1 особисто ознайомився під підпис 27 квітня 2025 року.

Далі виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 направлено лист від 03.06.2025 № 07-196вн-25 щодо надання ним підтверджуючого документа про проходження у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року медичного огляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або вказати причини своєї неявки до медичного закладу.

ОСОБА_1 листом від 06.06.2025 повідомлено виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про його неприбуття до вказаного медичного закладу для проходження там медичного огляду до 29.05.2025 у зв`язку з перебуванням з 01.04.2025 до 30.05.2025 у службовому відрядженні в Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону.

Згідно з листами директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 13.06.2025 №1212/01-18 та від 17.11.2025 №7909/01-18 ОСОБА_1 до медичного закладу не з`явився, медичного огляду не пройшов. У вказаному листі від 17.11.2025 року зазначено про скасування 21.07.2025 року рішення про встановлення ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності.

Таким чином, прокурор ОСОБА_1 , будучи належним чином неодноразово повідомленим про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з ’явився, медичного огляду не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня, яким на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 вживалися заходи щодо забезпечення проведення перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України ОСОБА_1 відкрито листок непрацездатності у зв`язку із захворюванням у період з 22.11.2024 до 29.11.2024.

ОСОБА_1 перебував у щорічних відпустках з 20.12.2024 до 01.01.2025 (тривалістю 13 календарних днів) та з 15.08.2025 до 03.09.2025 (тривалістю 20 календарних днів). З іншими заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року, з 10 січня 2025 до 18 січня 2025 року та з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року ОСОБА_1 до керівництва обласної прокуратури не звертався.

Разом з тим, об`єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали його прибуття у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», не було.

Даних щодо самостійного звернення ОСОБА_1 поза визначених у листах виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури дат та періодів до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення Черкаською міжрайонною МСЕК № 2 від 23 серпня 2017 року № 869264 під час перевірки у дисциплінарному провадженні не отримано.

Згідно пояснень начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Семенова В.В., який є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , у грудні 2024 року, січні та квітні - травні 2025 року ОСОБА_1 викликався до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження медичного обстеження в умовах стаціонару. Наскільки йому відомо, ОСОБА_1 до вказаної медичної установи не прибував, проте причини неявки йому достеменно не відомі, до нього з питань надання відпустки для відвідування вказаного медичного закладу не звертався, а також зазначив, що не перешкоджав ОСОБА_1 пройти відповідне обстеження.

Таким чином установлено, що прокурор ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з`явився, медичний огляд не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня. При цьому об`єктивних причин, які б унеможливлювали виконання ним вимог, не встановлено.

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит члена Комісії повідомлено, що ОСОБА_1 передано у вересні 2017 року (без супровідного листа) до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення йому II групи інвалідності, яка була долучена до його особової справи та копія якої надана до відділу фінансування та бухгалтерського обліку, що стало підставою для застосування ставки єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 8,41% для працюючих осіб з інвалідністю згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відповідно до наявної в Черкаській обласній прокуратурі інформації ОСОБА_1 індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавав, письмово до кадрового підрозділу чи відділу організації закупівель, матеріально- технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури не звертався. Внаслідок цього виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювалися.

У зв`язку із встановленням ОСОБА_1 з 22.08.2017 Черкаською міжрайонною МСЕК № 2 інвалідності II групи безтерміново, у зв`язку із загальним захворюванням по опорно-руховому апарату Пенсійним фондом України йому видано 29.09.2017 пенсійне посвідчення про отримання пенсії по інвалідності серії НОМЕР_1 .

Під час засідання Комісії прокурор Чустрак Д.В. надав пояснення, в яких підтримав свої попередні письмові пояснення, надані під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні.

ОСОБА_1 пояснив, що на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 № 17/2/1-95232вих-24 згідно з листом виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури він мав у межах кримінального провадження № 42024000000001166 прибути 25.11.2024 для проходження обстеження в умовах медичного закладу до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро. Однак, про це дізнався під час перебування з 22 до 29 листопада 2024 року на стаціонарному лікуванні, що об`єктивно унеможливило його прибуття на вказану дату для обстеження у м. Дніпро.

Також йому стало відомо, що деякі працівники прокуратури, які виявили бажання пройти обстеження в умовах вищезазначеного медичного закладу та звернулися до нього, відразу були позбавлені статусу інваліда, так само як і ті, що не прибули до нього на вказану дату.

Після завершення лікування на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.12.2024 та наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури від 04.12.2024 йому надано відпустку з 20.12.2024 до 01.01.2025. Тоді ж він також звернувся до Головного управління ПФУ у Черкаській області із заявою про переведення на пенсію за вислугою років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та за результатами її розгляду вказаний вид пенсії йому призначено 17.12.2024.

Далі листом виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Чустрака Д.В. знову повідомлено про необхідність прибути для обстеження в умовах зазначеного медзакладу у період з 18.12.2024 до 17.01.2025 вже в іншому кримінальному провадженні №62024000000000923.

Будь-яких процесуальних документів щодо себе у вказаних кримінальних провадженнях він не отримував.

Зазначив, що відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1276 передбачено, що Центральна МСЕК МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.

У зв`язку з недотримання, на його думку, чітко встановленого законодавством порядку перевірки обґрунтованості рішень про встановлення особам інвалідності, враховуючи зміну ним виду пенсії, а також особисто сформовану думку про необ`єктивність та упередженість ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро, Чустраком Д.В. 18.01.2025 надано пояснення виконувачу обов`язків керівника обласної прокуратури про недоцільність прибуття до визначеного медичного закладу.

Крім того зазначив, що з 01 квітня до 30 травня 2025 року перебував у службовому відрядженні в Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, а тому не мав реальної можливості у визначений період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року прибути для проходження обстеження в умовах зазначеного вище медичного закладу у м. Дніпро, оскільки забезпечував участь у судових засіданнях.

Зазначив, що не виключає можливості проходження відповідного медичного обстеження в умовах іншого медичного закладу.

Крім того під час засідання Комісії зазначив, що пройти обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період грудня 2024 року та січня 2025 року йому перешкодила складна ситуацією у сім`ї, оскільки у вказаних період хворіла його дружина, що підтвердив долученими листками непрацездатності, на його утриманні перебуває мати, яка потребує догляду, та неповнолітня дитина.

Однак, позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів неможливості проходження ним огляду і не проявив ініціативи для зняття суспільних сумнівів.

Таким чином, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.12.2025 №550дп-25 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є обґрунтованим.

У зв`язку із тим, що наказ Генерального прокурора від 02.01.2026 № 1-дц про застосування дисциплінарного стягнення прийнятий на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.12.2025 №550дп-25, яке судом визнано обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування.

Задоволеними не можуть бути і позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вони є похідними вимогами від первинних у задоволенні яких судом відмовлено.

Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.