Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №240/12175/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/12175/26

категорія 112030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та сксаування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2024 № 56 у частині визначення того, що смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини;

- зобов`язати командира (виконувача обов`язків) військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2024 №56 щодо причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 з урахуванням протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 04.02.2026 року № 2026-0204-1720-3320-0 зазначивши причину смерті: «Двобічна тотальна пневмонія, Правобічний фібринозний плеврит. Серцево-легенева недостатність, яке стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що її син військовослужбовець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №56 від 26.01.2024 встановлено, що причина смерті: Двобічна тотальна пневмонія. Смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини. На підставі рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в справі №240/16475/24, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України Міністерства оборони України переглянуто причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 і за результатами перегляду 04.02.2026 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України Міністерства оборони України встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Однак, відповідач протиправно відмовляє у внесенні змін до наказу від 26.01.2024 №56 щодо причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , що стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений строк відзив на позов не надіслав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 4 від 06.01.2023 рядового ОСОБА_2 призначено на посаду кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.12.2023.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №56 від 26.01.2024 причина смерті: Двобічна тотальна пневмонія. Смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Відповідно до Витягу із протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19 квітня 2024 року №2869, захворювання солдата ОСОБА_2 , 1987 року народження, «Двобічна тотальна пневмонія. Правобічний фібринозний плеврит. Серцево-легенева недостатність», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 26.12.2023 виданим Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) лікарським свідоцтвом про смерть від 15.12.2023 №585, виданим КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпропетровської міської ради, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30.01.2024 №30-РС – ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПОСЛУЖИЛО ПРИЧИНОЮ СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

На підставі рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в справі №240/16475/24, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України Міністерства оборони України переглянуто причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 .

За результатами перегляду протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 04.02.2026 року № 2026-0204-1720-3320-0 встановлено, що ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

02.03.2026 позивач зверталася до відповідача із заявою, у якій просила внести зміни до наказу №56 від 26.01.2024 щодо причини смерті її сина.

16.03.2026 відповідач у внесенні таких змін відмовив, оскільки нормативними актами це не передбачено.

Позивач, не погоджуючись із такою відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діє на даний час.

Відповідно до Законів України «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про Державну спеціальну службу транспорту», «Про національну безпеку України» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства Оборони України від 15.09.2022 № 280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 1, 4 Розділу VI Інструкції, у разі смерті (загибелі), захоплення в полон або заручником, а також інтернування в нейтральній державі або зникнення безвісти військовослужбовця командир військової частини зобов`язаний організувати не пізніше наступного дня після надходження інформації щодо таких військовослужбовців повідомлення (засобами зв`язку та письмово) керівника відповідного ТЦК та СП за місцем проживання (перебування) сім`ї (близьких родичів) військовослужбовця, дату і причину його смерті (загибелі), обставини захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти.

Військовослужбовці, які померли (загинули), після встановлення причин і обставин смерті (загибелі) та отримання військовою частиною підтверджуючих документів виключаються із списків особового складу військової частини.

Згідно з п. 1-3, 8 Розділу X Інструкції, накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини всіх військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу).

Накази по особовому складу видаються посадовими особами, визначеними Положенням.

Накази по особовому складу щодо військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу) видаються з таких питань, зокрема, виключення із списків особового складу Збройних Сил (Держспецтрансслужби) померлих (загиблих), визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими.

Зміни до змісту вступних частин і пунктів підписаних наказів по особовому складу, виправлення помилок у примітках до пунктів наказів щодо відомостей про смерть (загибель), засудження судом, позбавлення військового звання, зменшення вислуги років або трудового стажу для призначення пенсій, а також внесення змін до пунктів раніше виданих наказів здійснюються новими наказами. В усіх примірниках скасованого або зміненого наказу робляться відповідні записи з посиланням на наказ, яким внесено зміни. Записи засвідчуються підписом керівника служби персоналу і скріплюються гербовою печаткою.

Із змісту наведених правових норм слідує, що зміни до вже підписаних наказів вносяться новими наказами.

Як вже зазначалося судом, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 04.02.2026 року № 2026-0204-1720-3320-0 встановлено, що захворювання солдата ОСОБА_2 , 1987 року народження, «Двобічна тотальна пневмонія. Правобічний фібринозний плеврит. Серцево-легенева недостатність», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та причина смерті, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Єдиною підставою для відмови у внесенні змін до наказу від 26.01.2024 №56 щодо причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 відповідачем вказано на непередбачення чинним законодавством механізму внесення змін до вже прийнятого наказу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на відсутність нормативного регулювання внесення змін до вже винесених наказів є необгрунтованим і неправомірним.

Щодо належного способу захисту порушених прав позивача суд зазначає таке.

Позивач просить захистити її порушене право, крім іншого, шляхом визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2024 № 56 у частині визначення того, що смерть її сина не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

На думку суду та з врахуванням матеріалів справи, докази протиправності вказаного наказу в оспорюваній частині на момент його прийняття відсутні. Спірним у даних правовідносинах є саме відмова відповідача внести зміни у наказ від 26.01.2024 № 56 щодо причини смерті ОСОБА_2 .

Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною відмови військової частини НОМЕР_1 щодо внесення змін до наказу від 26.01.2024 №56 про причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача внести такі зміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надаючи оцінку доводам і доказам, якими обґрунтовані позовні вимоги за встановлених судом обставин і перевірених аргументів, суд встановив порушення прав позивача відповідачем, який діяв не відповідно до закону, необґрунтовано, нерозсудливо, без урахуванням усіх обставин, тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо внесення змін до наказу від 26.01.2024 № 56 про причину смерті військовослужбовця ОСОБА_2 .

Зобов`язати командира (виконувача обов`язків) військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2024 №56 щодо причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 з урахуванням протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 04.02.2026 року № 2026-0204-1720-3320-0, зазначивши причину смерті: «Двобічна тотальна пневмонія, Правобічний фібринозний плеврит. Серцево-легенева недостатність, яке стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

14.07.26