Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №160/13205/26
Суддя: Озерянська Світлана Іванівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 рокуСправа №160/13205/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/13205/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є військовозобов`язаним, своєчасно уточнив військово-облікові дані та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також ним повідомлено ТЦК та СП актуальні контактні дані та місце фактичного проживання за кордоном. В подальшому через застосунок «Резерв+» позивачу стало відомо про внесення відомостей щодо порушення ним правил військового обліку. Перебуваючи за межами України, позивач добровільно погодився на притягнення до адміністративної відповідальності та сплатив накладений штраф, хоча вважає, що за наявності відстрочки та уточнення даних не був зобов`язаний проходити ВЛК та прибувати до ТЦК та СП.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13205/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.06.2026 року заперечуючи проти позовної заяви, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому серед іншого зазначено, що відсутність в реєстрі інформації про стан здоров`я позивача на виконання вимог Закону України № 3621-IX стало підставою для його виклику до відповідача за повісткою, в якій зазначено «для проходження медичного огляду» та за якою позивач не з`явився. Відтак є цілком правомірними: відмітка «Порушення правил військового обліку» щодо позивача, яка міститься в Реєстрі та звернення відповідача до відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо позивача у зв`язку з його неприбуттям за викликом до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці (електроне звернення № Е3745856).
10.06.2026 року відповідачем до суду надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до сформованого 05.05.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу наявна інформація: «Порушення правил військового обліку», причина розшуку: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП, дата початку розшуку 12.10.2025 року. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву. Тип відстрочки: п.5 ч.1 ст.23, відстрочка до завершення мобілізації. Адреса проживання АДРЕСА_1 уточнено вчасно.
Листом відповідача від 12.12.2025 року на заяву позивача повідомлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про активне звернення до органів поліції від 12.10.2025 року № Е3745856 про здійснення адміністративного затримання позивача та доставлення до ТЦК та СП у зв`язку із неприбуттям всупереч вимог, передбачених частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за повісткою № 5165896 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.10.2025 року о 09.00 для уточнення даних. З метою складання протоколу, за яким в подальшому можливо прийняти правове рішення у справі про адміністративне правопорушення (притягнення до відповідальності або про закриття справи), а також з метою усунення причин та умов, що йому сприяли, необхідно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 або направити заяву в порядку ст. 279-9 КУпАП про визнання вчиненого правопорушення та притягнення до відповідальності за його відсутності або скориставшись функціональними можливостями програмного застосунку «Резерв+».
Згідно наданого до відзиву на позовну заяву листа Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 28.05 2026 року вбачається, що посильними групи дільниці оповіщення при Центральній адміністрації Дніпровської міської ради 10.10.2025 року було здійснено вихід за адресою мешкання військовозобов`язаного гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою оповіщення повісткою (№ 5165896 від 10.10.2025), однак за вказаною адресою вхідні двері ніхто не відчинив. Повістка була залишена у поштову скриню.
Відповідно до облікової картки позивача адресою місця реєстрації (проживання) є: АДРЕСА_2 .
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” (в редакції станом на дату виникнення правовідносин).
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 1 статті 34 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” передбачено, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 5 статті 33 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини 5 статті 33 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних; до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Суд зазначає, що 11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до сформованого 05.05.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу наявна інформація, що дані уточнено вчасно.
Щодо осіб, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.
Листом відповідача від 12.12.2025 року на заяву позивача повідомлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про активне звернення до органів поліції від 12.10.2025 року № Е3745856 про здійснення його адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП у зв`язку із неприбуттям всупереч вимог, передбачених частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за повісткою № 5165896 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.10.2025 року о 09.00 для уточнення даних.
Однад суд звертає увагу, що позивач вчасно уточнив облікові дані, що підтверджується інформацією наявною у застосунку «Резерв+», а тому у відповідача були відсутні підстави для внесення інформації щодо порушення прави військового обліку позивачем.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм.
Також згідно наданого до відзиву на позовну заяву листа Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 28.05 2026 року вбачається, що посильними групи дільниці оповіщення при Центральній адміністрації Дніпровської міської ради 10.10.2025 року було здійснено вихід за адресою мешкання військовозобов`язаного гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою оповіщення повісткою (№ 5165896 від 10.10.2025), однак за вказаною адресою вхідні двері ніхто не відчинив. Повістка була залишена у поштову скриню.
З дослідженої судом облікової картки позивача адресою місця реєстрації (проживання) є АДРЕСА_2 .
Як слідує з військово-облікових документів позивача з додатку «Резерв+» станом на 15.06.2025, 15.08.2025, актуальною адресою проживання зазначена: АДРЕСА_1 .
Тобто суд констатує, що відповідачу на день надіслання повістки було відомо про оновлене та актуальне місце проживання, однак повістка була відправлена за відмінною адресою.
Відтак суд вважає, що позивачем було вчасно оновлені відповідні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а відповідачем було протиправно надіслано повістку на ім`я позивача на відмінну адресу від актуальної на день формування повістки.
Крім того, суд відзначає те, що відповідачем не вжито обачливих заходів при надісланні позивачу повістки з метою її дійсного отримання позивачем.
Таким чином, формування та направлення повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для повторного уточнення його персональних і військово-облікових даних, слід визнати протиправним, а занесення відомостей про неприбуття за таким викликом та пов`язані з цим дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки такими, що протирічать вимогам законодавства.
Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі «Порушення правил військового обліку» у військово-обліковому документі позивача у застосунку «Резерв+», були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача підлягають визнанню судом протиправними.
Під час судового розгляду справи правомірність дій відповідача щодо внесення даних в Реєстрі про порушення позивачем правил військового обліку, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу чинного законодавства, що наведений вище, жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведена відповідачем.
Таким чином, оскільки за приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Щодо зобов`язання направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.
Правовою підставою для такого звернення є положення абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини 5 статті 24 Закону України «Про національну поліцію».
Так, абзацом 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини 5 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, за приписами наведених законодавчих положень адміністративне затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути застосовано органами поліції до призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція України за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
За приписами пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
З наведених вище норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки і Порядку №1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Фактичні підстави, які зумовили направлення вказаного звернення полягають в тому, що відповідач вважає позивача військовозобов`язаним, який не з`явився за повісткою, в зв`язку з чим є порушником військового обліку за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підлягає адміністративному затриманню та доставці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Оскільки, як встановлено судом, позивачем дані уточнено вчасно, доказів порушення позивачем правил військового обліку відповідачем не надано, суд вважає, що відповідач неправомірно звернувся до органів Національної поліції України із зверненням щодо здійснення адміністративного затримання позивача та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином належним способом захисту у контексті спірних правовідносин є зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14500 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За приписами частин 3, 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 26/10 від 26.10.2025 року; додаткову угоду № 2 від 05 травня 2026 року; акти про надання правової допомоги № 1/02-26 від 18 травня 2026 року та №2/02-26 від 10 червня 2026 року; платіжні інструкції № 057K-A9HT-KB2T-ATP0 від 18.05.2026 та № A90M-XEMT-TXHE-A6A9 від 10.06.2026.
Як встановлено судом, між адвокатом Носовою Вікторією Іванівною (адвокат) та позивачем (клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 26/10 від 26.10.2025 року, предметом якого є те, що адвокат приймає на себе доручення клієнта - про надання йому правової (правничої) допомоги обумовленої ним в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а клієнт - зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової (правничої) допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 05 травня 2026 року, укладеної сторонами до Договору про надання правової допомоги № 26/10 від 26.10.2025 року, пунктом 2.1 сторони внесли зміни до пункту 4 Договору, визначивши новий порядок виплати адвокату гонорару, який складається з окремих частин.
Пунктом 2 акту про надання правової допомоги № 1/02-26 від 18 травня 2026 року сторони зазначили, що гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Додаткової угоди № 2 складає: правовий аналіз матеріалів справи, підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви та додатків через Електронний Суд 15.05.2026 р. – 10 000,00 грн.
Платіжною інструкцією № 057K-A9HT-KB2T-ATP0 від 18.05.2026 року підтверджується сплата у розмірі 10 000,00 грн. позивачем адвокату за актом про надання правової допомоги № 1/02-26 від 18 травня 2026 року.
Згідно пункту 2 акту про надання правової допомоги №2/02-26 від 10 червня 2026 року сторони зазначили, що гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Додаткової угоди № 2 складає: аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповіді на відзив та додатків через Електронний Суд 10.06.2026 р. - 4 500,00 грн.
Платіжною інструкцією № A90M-XEMT-TXHE-A6A9 від 10.06.2026 року підтверджується сплата у розмірі 4 500,00 грн. позивачем адвокату за актом про надання правової допомоги №2/02-26 від 10 червня 2026 року.
Суд, з`ясовуючи обґрунтованість заявлених витрат, зазначає, що спірні правовідносини є поширеними, за змістом такі відносини не були суттєво складними, в наявності стале нормативно-правове регулювання таких правовідносин, а також судова практика, про що свідчить в тому числі виклад позовної заяви.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
З урахуванням зазначеного, а також враховуючи розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження), поширеність спірних правовідносин, сталість судової практики щодо розгляду тотожних спорів, незначну складність цього спору та враховуючи надані заперечення відповідача, суд вважає обґрунтованим та пропорційним відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Щодо судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 15.05.2026 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua