Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №160/11191/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Справа № 160/11191/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В.

за участі секретаря судового засіданняПідгорній К.А.

за участі:

представника позивача представника відповідача Земляного О.Ю., Герасименко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Пак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Пак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.01.2026 року № 0044680705, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «І-ПАК» з податку на додану вартість на 2206002,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.04.2026 року № 0189950705, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «І-ПАК» з податку на прибуток підприємств на 1 868 479,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім п.п. 44.1 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135, що призвело до заниження податку на прибуток за період 2021-2024 роки на суму 1588322 грн. та п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1764802 грн та заниження податку на додану вартість за 2022-2024 роки на суму 1764802 грн., оскільки позивач правомірно включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрати за реальними господарськими операціями з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» на підставі укладених з ними договорів, а також правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними цими контрагентами, в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що підтверджується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», між тим акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт взаємовідносин позивача з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» та настанні змін в майновому стані платника податків. Крім того, посилання відповідача в акті перевірки на неможливість встановити походження товару та його виробника "по ланцюгу постачання", не підтверджує висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки його не зобов`язане встановлювати походження товару та виробника товару в "ланцюгу" його постачання для отримання права на податковий кредит з ПДВ. На переконання позивача, він не зобов`язаний контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб`єктами господарювання. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивачем вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Відносно доводів відповідача, викладених в акті перевірки про наявність певних недоліків у товарно-транспортних накладних, згідно з якими здійснювалося транспортування придбаного позивачем у його контрагентів товару, то на думку позивача, такі недоліки не є суттєвими, бо це не спростовує самого факту транспортування товару, яке крім ТТН підтверджено і іншими первинними документами, а наявність самих товарно-транспортних накладних на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договорами поставки, так як вони є обов`язковими виключно при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Враховуючи викладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Пак» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11191/26 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01 червня 2026 року об 11-00 год.

22 травня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, зокрема, що відповідачем встановлено неможливість підтвердження фактів придбання товарів ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» на адресу позивача за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 роки, у зв`язку із відсутністю факту придбання товару, у зв`язку з наданням документів, які не підтверджують факт транспортування товарів, та у зв`язку з наявними доказами щодо їх «фіктивності», а також у зв`язку із неможливістю простежити та встановити ланцюг придбання товарів, реалізованих вищезазначеними контрагентами – постачальниками, а також враховуючи відсутність сертифікатів походження неможливо встановити виробника або імпортера вказаного товару. Враховуючи вказане, перевіркою встановлено здійснення позивачем нереальних господарських операцій з товаром, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва. Крім того, відповідачем наголошується, що сам факт наявності у ТОВ «І-ПАК» податкових та видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на придбані товари, не є безумовним доказом реальності господарських операцій, оскільки інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб?єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Враховуючи зазначене, дані операції позивача з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» направлені на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток та завищення податкового кредиту ТОВ «І-ПАК». Крім того, що відповідачем зауважується, що ТОВ «І-ПАК» є фігурантом в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №72024000420000013 від 11.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України. Таким чином, за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.п. 44.1 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, що призвело до заниження податку за період 2021-2024 роки на суму 1588322 грн. та п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1764802 грн та заниження податку на додану вартість за 2022-2024 роки на суму 1764802 грн. Отже, висновки стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 17.11.2025 № 4829/04-36-07-05/39436403 та податкові повідомлення-рішення від 28.01.2026 року № 0044680705 та від 09.04.2026 року № 0189950705 є об`єктивними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

22 травня 2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «І-ПАК» надійшла відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві. Крім того, додатково зауважено, що господарські операції з постачання полімерних матеріалів ТОВ «СТРОН КОМПАНІ» на адресу ТОВ «І-ПАК» відбувались протягом липня-грудня 2022 року, проте рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, винесені у 2023-2025 роках та не мають жодного стосунку на правовідносини позивача з цим контрагентів. Також позивачем наголошено, що висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати якості та/або походження товару не є первинними документами в розумінні вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі вказаних документів не здійснюється обчислення та сплата податків платником, а тому їх наявність чи відсутність, або ж недоліки у складанні жодним чином не впливають на визначення об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань. При цьому, наявність кримінальних проваджень, в межах яких згадується позивач або його контрагенти не може бути підставою для невизнання витрат та податкового кредиту та не свідчить про вчинення позивачем порушень законодавства про бухгалтерський облік, податкового законодавства або нездійснення позивачем господарських операцій. Відповідачем не надано доказів наявності вироків, що набрали законної сили стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів, в яких би досліджувались господарські операції між позивачем та контрагентами в межах таких кримінальних проваджень. Відповідач не надав відомостей про рух кримінального провадження за участі позивача та його контрагента, з яких можливо було б встановити які саме правовідносини досліджувались, з якими контрагентами та за який період є предметом розслідування в таких кримінальних провадженнях.

У підготовчому судовому засіданні 01 червня 2026 року було оголошено перерву у розгляді справи до 15.06.2026 року о 12:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 15 червня 2026 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено закрити підготовче провадження у справі №160/11191/26 та перейти до розгляду справи по суті, а також оголошено перерву у розгляді справи до 22.06.2026 року о 14.00 год.

У судовому засіданні 22 червня 2026 року було оголошено перерву у розгляді справи до 29.06.2026 року о 13:00 год.

23 червня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії рішення ДПС України про результати розгляду скарги №8820/6/99-00-06-0/0/06 від 08.04.2026 року.

У судовому засіданні 29 червня 2026 року було оголошено перерву у розгляді справи до 13.07.2026 року о 15:30 год.

У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Пак» (код ЄДРПОУ 39436403) є юридичною особою зареєстрованою 09.10.2014 року, про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 224 102 0000 070539, а також 10.10.2014 року взято на облік як платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДПІ та є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» №80634/6/04-36-07-05 від 15.09.2025 було повідомлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами отриманої (наявної) податкової інформації (сукупності відомостей і даних) виявлено факти, які свідчать про порушення ТОВ «І-Пак» норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СТРОН КОМПАНІ» ( нова назва ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ») (код ЄДРПОУ 44392143) та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024. У зв`язку з цим та керуючись нормами пп. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2020 №1245, запропоновано ТОВ «І-Пак» протягом 15 робочих днів надати пояснення (з наданням підтверджуючих документів) щодо проведення взаєморозрахунків та включення таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з ПДВ та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за відповідні періоди.

Листом ТОВ «І-Пак» вих. №09/10-1 від 09.10.2025 року було надано власні пояснення та копії відповідних документів, щодо господарських операцій з придбання сировини (поліетилен та поліпропілен в гранулах) у ТОВ «СТРОН КОМПАНІ» (нова назва ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024.

На підставі направлення від 24.10.2025 №10677, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області та наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2025 року №6588-П. виданого на піпставі п.191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «І-Пак» (код ЄДРПОУ 39436403) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року, з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.11.2025 №4829/04-36-07-05/39436403, відповідно до висновків якого, встановлено порушення ТОВ «І-Пак» (код ЄДРПОУ 39436403) :

1) п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 1588322 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 467692 грн., в т.ч. за 2022 рік на суму 595588 грн.; за І півріччя 2023 року на суму 75006 грн., за І півріччя 2024 року на суму 150012 грн., за 2024 рік на суму 300024 грн.

2) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1764802 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1764802 грн., в т.ч. за жовтень 2022р. на суму 1096447 грн., за березень 2023р. на суму 84975 грн., за грудень 2023р. на суму 83340 грн., за жовтень 2024р. на суму 166680 грн, за листопад 2024р. на суму 333 360 грн. (ряд. 18 Декларації).

Висновки означеного акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що за перевіряємий період задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року, з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року на загальну суму ПДВ 1764802,36.грн.

ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) на адресу ТОВ «І-Пак» виписано податкові накладні за період липень-вересень, грудень 2022 року на суму 1735150 грн., в т.ч. ПДВ 289191,68 грн.

ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) на адресу ТОВ «І-Пак» виписано податкові накладні на суму 8853663,7 грн., в т.ч. ПДВ 1475610,6 грн.

ТОВ «I-ПАК» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ 1475611 грн. по вищевказаним податковим накладним: суму ПДВ - 60060 грн. в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року, суму ПДВ - 109494 грн. в податковій декларації з ПДВ за червень 2021 року, суму ПДВ - 95080 грн. в податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року, суму ПДВ - 169046 грн. в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, суму ПДВ - 57796 грн. в податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року, суму ПДВ - 28182 грн. в податковій декларації з ПДВ за грудень 2021 року, суму ПДВ - 61311 грн. в податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року, суму ПДВ - 0,1 грн. в податковій декларації з ПДВ за червень 2022 року, суму ПДВ - 162966 грн. в податковій декларації з ПДВ за серпень 2022 року, суму ПДВ - 148296 грн. в податковій декларації з ПДВ за вересень 2022 року, суму ПДВ - 83340 грн. в податковій декларації з ПДВ за квітень 2023 року, суму ПДВ - 166680 грн. в податковій декларації з ПДВ за травень 2024 року, суму ПДВ - 333360 грн. в податковій декларації з ПДВ за листопад 2024 року.

Аналізом даних інформаційних баз ДПС України встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 ), ПП «Ю-І-АН» (інн 3375913430), ФОП ОСОБА_2 (інн НОМЕР_2 ), ТОВ «Амальтранском» (код 43498776) , ОСОБА_3 (інн НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 (інн НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_5 (інн НОМЕР_5 ), ТОВ «Сіатранс Груп» (код 43136498), ФОП ОСОБА_6 (інн НОМЕР_6 ), ТОВ «Юді-Груп» (код 42864808), ФОП ОСОБА_7 (інн НОМЕР_7 ), які зазначені в товарно-транспортних накладних, як автомобільні перевізніки, відсутні в повідомленнях за формою 20-ОПП вантажні автомобілі.

Надані до перевірки ТТН мають недоліки, а саме розділ: «Вантажно-розвантажувальні операції» - в ТН відсутні дані про час прибуття та вибуття автомобіля та підписи відповідальної особи.

Відповідно наданих до перевірки копій товарно-транспортних накладних відповідальним за транспортування товару є ТОВ «І-ПАК» (замовник), однак документів щодо взаємовідносин з перевізниками ТОВ «І-ПАК» до перевірки не було надано, а саме: договора, акти виконаних робіт, картки рахунку 631, платіжні документи.

Згідно пошуково-довідкової системи АІС «Картка платника» у ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) наявні Додатки 4 «Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», а саме: від 17.01.2023 №7266, від 06.02.2023 №20875, від 23.02.2023 №39293, від 20.04.2023 №81934, від 19.09.2023 №189364, від 24.02.2025 №12044.

Згідно пошуково-довідкової системи АІС «Картка платника» у ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) наявні Додатки 4 «Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», а саме від 12.07.2024 №21518, від 06.08.2024 №24286, від 16.08.2024 №25308, від 13.09.2024 №27262, від 25.09.2024 №28074.

Згідно аналізу інформаційних баз ДПС України, ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) не є виробниками товару, що поставлявся на адресу ТОВ «І-ПАК», також по ланцюгу постачання неможливо ідентифікувати товар «Поліпропілен арт 2260, Поліетилен HDPE BL 6200» у зв?язку зі зміною номенклатури.

ТОВ «І-ПАК» не було надано до перевірки висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів якості, сертифікатів походження товару або посвідчень про якість товару придбаного у ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143), а саме: (Поліпропілен арт 2260, Поліетилен HDPE BL 6200).

Також ТОВ «І-ПАК» не було надано до перевірки висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати якості, сертифікати походження товару або посвідчень про якість товару у ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628), що свідчить про неможливість продажу ТМЦ за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здісненні взаємопов?язаних нереальних господарських операцій до ТОВ «І-ПАК».

Також, підприємство ТОВ «І-ПАК» (код ЄДРПОУ 39436403) є фігурантом в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №72024000420000013 від 11.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, а саме: досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2021-2024 службові особи ТОВ «Фін-Трейд Сервіс» (ЄДРПОУ 35559628), за попередньою змовою зі службовими особами ряду підприємств, у т.ч. ТОВ «І-ПАК» (ЄДРПОУ 39436403) здійснюють незаконну діяльність, направлену на ухилення від сплати податків та зборів (обов?язкових платежів), що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах, а також надання незаконної податкової вигоди третім особам. Зазначена незаконна діяльність провадиться шляхом реалізації продукції власного виробництва за готівку, а саме: регрануляту ПЕ/ПП виробником якого є ТОВ «Фін-Трейд Сервіс» (код ЄДРПОУ 35559628) з подальшим відображенням такої реалізації на адресу суб?єктів господарювання, У т.ч. ТОВ «І-ПАК» (ЄДРПОУ 39436403), які фактично вказану продукцію не купували. Така схема діяльності надає можливість службовим особами ТОВ «Фін-Трейд Сервіс» не відображати в бухгалтерській та податковій звітності реальні обсяги виробництва та реалізації, а також надає можливість формувати незаконний податковий кредит з ПДВ підприємствам, у т.ч. ТОВ «І-ПАК» (ЄДРПОУ 39436403).

Крім того, в період реалізації товарів ТОВ «І-ПАК» ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» реєструвало податкові накладні на реалізацію товарів, послуг в адресу 12 контрагентів-покупців, які знаходяться на обліку у різних областях України.

Відповідно до проведеного аналізу наданих первинних документів до перевірки та податкової інформації з баз даних ДПС взаємовідносини з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Сам факт наявності у ТОВ «І-ПАК» (код ЄДРПОУ 39436403) податкових та видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на придбані товари, не є безумовним доказом реальності господарських операцій, оскільки інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб?єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Таким чином, ТОВ «І-ПАК» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів суму ПДВ - 289192 грн. в тому числі у розмірі 17583,34 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року, у розмірі 29333,34 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року, у розмірі 157300 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року, у розмірі 84975 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року. Крім того, ТОВ «І-ПАК» безпідставно занижено фінансовий результат до оподаткування (ряд.02) за 2022 рік на суму 1445960 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2022 рік на суму 260273 грн.

Крім того, також ТОВ «І-ПАК» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів суму ПДВ - 1475611 грн. в тому числі на суму ПДВ - 60060 грн. в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року, суму ПДВ - 109494 грн. в податковій декларації з ПДВ за червень 2021 року, суму ПДВ - 95080 грн. в податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року, суму ПДВ - 169046 грн. в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, суму ПДВ - 57796 грн. в податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року, суму ПДВ - 28182 грн. в податковій декларації з ПДВ за грудень 2021 року, суму ПДВ - 61311 грн. в податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року, суму ПДВ - 0,1 грн. в податковій декларації з ПДВ за червень 2022 року, суму ПДВ - 162966 грн. в податковій декларації з ПДВ за серпень 2022 року, суму ПДВ - 148296 грн. в податковій декларації з ПДВ за вересень 2022 року, суму ПДВ - 83340 грн. в податковій декларації з ПДВ за квітень 2023 року, суму ПДВ - 166680 грн. в податковій декларації з ПДВ за травень 2024 року, суму ПДВ - 333360 грн. в податковій декларації з ПДВ за листопад 2024 року. Крім того, ТОВ «І-ПАК» безпідставно занижено фінансовий результат до оподаткування (ряд.02) за 2021 рік на суму 8 824 011 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 588 322 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 467 692 грн.; в т.ч. за 2022 рік на суму 595 588 грн.; за 1 півріччя 2023 року на суму 75 006 грн., за 1 півріччя 2024 року.

ТОВ «І-ПАК» були надані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки №4829/04-36-07-05/39436403 від 17.11.2025, проте листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про результати розгляду заперечень» №4813/6/04-36-07-05 від 21.01.2025 було повідомлено, що за результатами розгляду заперечень Комісія вирішила висновки акта перевірки від 17.11.2025 №4829/04-36-07-05/39436403 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «І-ПАК» - залишити без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки від 17.11.2025 №4829/04-36-07-05/39436403, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.01.2026 року форми «Р»:

- №0044680705, яким ТОВ «І-ПАК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) на загальну суму 2206002,5 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1764802 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 441200,5 грн.

- №0044690705, яким ТОВ «І-ПАК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, який сплачують інші підприємства (11021000) на загальну суму 1985402,5 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1588322грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 397080,5 грн.

13.02.2026 року ТОВ «І-ПАК» було надано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 28.01.2026 року №0044680705 та №0044690705, винесені ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №8820/6/99-00-06-01-01-06 від 08.04.2026 року, керуючись розд. ІІ ПК України, Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючим органом, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, ДПС залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.01.2026 року № 0044680705 та скасовує ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.01.2026 року №0044690705 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 116923 грн., а в іншій частині зазначене ППР – залишено без змін, а скаргу – частково задоволено.

З урахуванням рішення ДПС України №8820/6/99-00-06-01-01-06 від 08.04.2026 року, 09.04.2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0189950705, яким ТОВ «І-ПАК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, який сплачують інші підприємства (11021000) на загальну суму 1868479,5 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1588322 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 280157,5 грн.

Незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» №0189950705 від 09.04.2026 року та №0044680705 від 28.01.2026 року і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст.137 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про заниження податку на прибуток за період 2021-2024 роки на суму 1588322 грн., а також до завищення податкового кредиту на загальну суму 1764802 грн та заниження податку на додану вартість за 2022-2024 роки на суму 1764802 грн. ґрунтуються на твердженнях про нереальність господарських операцій ТОВ «І-Пак» з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС».

Так, 18 липня 2022 року ТОВ «І-Пак» (Покупець) та ТОВ «СТРОН КОМПАНІ» (Постачальник) було укладено Договір поставки №18072022, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник передає у власність Покупцю полімерні матеріали, а самеполіетилен та поліпропілен (надалі- Товар), а Покупець приймає і сплачує його вартість.

Постачальник гарантує, що поставлений Товар є якісним, сертифікованим, відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду (п.2.2. Договору поставки №18072022 від 18.07.2022р.).

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки №18072022 від 18.07.2022р., поставка Товару в межах даного Договору здійснюється на умовах EXW/CPT/FCA-назва підприємства, адреса будуть зазначені у видаткових накладних до цього Договору. Сторони можуть погодити й інші умови поставки партії Товару у відповідній специфікації та/або додатковій угоді до даного Договору.

Згідно до п. 5.1. Договору поставки №18072022 від 18.07.2022р., оплата Товару (партії Товару) здійснюється на умовах 100% предоплати, якщо інше не передбачено у відповідній специфікації та/або додатковій угоді до даного Договору.

На виконання умов Договору поставки №18072022 від 18.07.2022р. сторонами було підписано видаткові накладні №26 від 29.07.2022 року, №28 від 15.08.2022 року, №34 від 27.09.2022 року, №45 від 27.12.2022 року

На підтвердження транспортування товару на адресу ТОВ «І-Пак», позивачем до суду було надано товарно-транспортні накладні СПТ №2907 від 29.07.2022, СПТ №1508 від 15.08.2022, СПТ №2709 від 27.09.2022, СПТ №2712 від 27.12.2022.

Факт оплати ТОВ «І-Пак» на адресу ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») підтверджується платіжними дорученнями №8609 від 29.07.2022р. на суму 105500,04 грн., №8648 від 18.08.2022р. на суму 41000,00грн., №8647 від 15.08.2022р. на суму 135000,00 грн., №8767 від 20.09.2022р. на суму 400000,00 грн., №8773 від 21.09.2022р. на суму 200000,00 грн., №8778 від 23.09.2022р. на суму 100000,00 грн., №8781 від 23.09.2022р. на суму 100000,00 грн., №8785 від 27.09.2022р. на суму 143800,00 грн., №9017 від 27.12.2022р. на суму 250000,00 грн., №9022 від 28.12.2022р. на суму 259850,00 грн., а також відповідними картками рахунку 201 «сировина і матеріали» за січень 2021 - грудень 2024р. та карткою рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2021-грудень 2024р.

ТОВ «І-Пак» включено до складу податкового кредиту сума ПДВ на підставі податкових накладних №2 від 29.07.2022, №2 від 15.08.2022, №4 від 20.09.2022, №5 від 21.09.2022, №7 від 23.09.2022, №8 від 27.09.2022, №6 від 27.12.2022.

Придбані позивачем у ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») товари у подальшому були використані ним у власній господарській діяльності.

15 лютого 2017 року ТОВ «І-Пак» (Покупець) та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (Постачальник) було укладено Договір поставки №2/18, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставляти Покупцеві Товар у встановлені строки, а Покупець зобов`язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору.

Предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях та/або інших документах згідно умов Договору, підписаних Постачальником та Покупцем. (п.1.2. Договору поставки №2/18 від 15.02.2017р.)

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки №2/18 від 15.02.2017р., поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах EXW (офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000 – склад Постачальника (м. Біла Церква)

Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками,типами, розмірами, визначаються Специфікацією за згодою сторін.(п. 3.1. Договору поставки №2/18 від 15.02.2017р.)

Строк і порядок поставки товару визначаються у специфікаціях (п. 4.1. Договору поставки №2/18 від 15.02.2017р.)

Згідно до п. 6.1. Договору поставки №2/18 від 15.02.2017р., ціни на товар та порядок розрахунків вказуються у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору поставки №2/18 від 15.02.2017р. сторонами було підписано видаткові накладні №329 від 28.11.2024 року, №328 від 28.11.2024 року, №324 від 28.11.2024 року, №323 від 28.11.2024 року, №322 від 28.11.2024 року, №323 від 28.11.2024 року, №131 від 20.05.2024 року, №125 від 28.04.2023 року, №191 від 29.09.2022 року, №191 від 29.09.2022 року, №190 від 28.09.2022 року, №182 від 13.09.2022 року, №179 від 31.08.2022 року, №95 від 20.06.2022 року, №36 від 16.02.2022 року, №316 від 17.12.2021 року, №318 від 22.12.2021 року, №259 від 01.11.2021 року, №278 від 18.11.2021 року, №280 від 23.11.2021 року, №233 від 08.10.2021 року, №235 від 13.10.2021 року, №252 від 21.10.2021 року, №216 від 23.09.2021 року, №210 від 15.09.2021 року, №109 від 09.06.2021 року, №123 від 30.06.2021 року, №41 від 19.02.2021 року.

На підтвердження транспортування товару на адресу ТОВ «І-Пак», позивачем до суду було надано товарно-транспортні накладні Р№329 від 28.11.2024, Р№328 від 28.11.2024, Р№324 від 28.11.2024, Р№323 від 28.11.2024, Р№322 від 28.11.2024, Р№323 від 28.11.2024, Р№131 від 20.05.2024, Р№125 від 28.04.2023, Р№191 від 29.09.2022, Р№190 від 28.09.2022, Р№182 від 13.09.2022, , Р№179 від 31.08.2022, , Р№95 від 20.06.2022, Р№36 від 16.02.2022, Р№316 від 17.12.2021, Р№317 від 22.12.2021, Р№259 від 01.11.2021, Р№278 від 18.11.2021, Р№280 від 23.11.2021, Р№316 від 17.12.2021, Р№233 від 08.10.2021, Р№235 від 13.10.2021, Р№252 від 21.10.2021, Р№218 від 23.09.2021, Р№210 від 15.09.2021, Р№109 від 09.06.2021, Р№124 від 30.06.2021, Р№41 від 19.02.2021

Факт оплати ТОВ «І-Пак» на адресу ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» підтверджується платіжними дорученнями №8082 від 22.12.2021р. на суму 70686,00грн., №8070 від 17.12.2021р. на суму 98406,00грн., №7990 від 23.11.2021р. на суму 123354,00 грн., №7968 від 16.11.2022р. на суму 223423,20 грн., №7894 від 28.10.2021р. на суму 40471,20 грн., №7883 від 26.10.2021р. на суму 101178,00 грн., №7866 від 21.10.2022р. на суму 324324,00 грн., №7854 від 20.10.2021р. на суму 144144,00 грн., №7840 від 13.10.2021р. на суму 260568,00 грн., №7823 від 07.10.2021р. на суму 100346,40 грн., №7820 від 06.10.2021р. на суму 43243,20 грн., №7771 від 23.09.2021р. на суму 102564,00 грн., №7756 від 16.09.2021р. на суму 135273,60 грн., №7744 від 15.09.2021р. на суму 332640,00 грн., №7448 від 06.07.2021р. на суму 50000,00 грн., №7433 від 01.07.2021р. на суму 52252,00 грн., №7430 від 30.06.2021р. на суму 200000,00 грн., №7404 від 24.06.2021р. на суму 95000,00 грн., №7338 від 09.06.2021р. на суму 202356,00 грн., №7119 від 06.04.2021р. на суму 300000,00 грн., №7023 від 12.03.2021р. на суму 43200,00 грн., №8823 від 12.10.2022р. на суму 350000,00 грн., №8818 від 07.10.2022р. на суму 106773,00 грн., №8770 від 20.09.2022р. на суму 88024,00 грн., №8726 від 08.09.2022р. на суму 572000,00 грн., №8709 від 06.09.2022р. на суму 90000,00 грн., №8686 від 31.08.2022р. на суму 227772,00 грн., №8486 від 17.06.2022р. на суму 10000,00 грн., №8270 від 22.02.2022р. на суму 140042,00 грн., №8237 від 15.02.2022р. на суму 4000,00 грн., №8235 від 15.02.2022р. на суму 153468,72 грн., №9085 від 11.05.2023р. на суму 200016,00 грн., №9086 від 11.05.2023р. на суму 300024,00 грн., №10953 від 02.12.2024р. на суму 240019,00 грн., №10348 від 13.05.2024р. на суму 500040,00 грн., №10338 від 10.05.2024р. на суму 500040,00 грн., а також відповідними картками рахунку 201 «сировина і матеріали» за січень 2021 - грудень 2024р. та карткою рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2021-грудень 2024р.

ТОВ «І-Пак» включено до складу податкового кредиту сума ПДВ на підставі податкових накладних №2 від 10.05.2024, №3 від 13.05.2024, №10 від 15.09.2021, №11 від 09.06.2021, №11 від 23.09.2021, №12 від 06.10.2021, №13 від 07.10.2021, №14 від 13.10.2021, №15 від 17.12.2021, №16 від 22.12.2021, №17 від 15.02.2022, №22 від 19.02.2021, №23 від 16.02.2022, №24 від 22.02.2022, №24 від 24.06.2021, №25 від 30.06.2021, №26 від 20.10.2021, №26 від 31.08.2022, №27 від 21.10.2021, №27 від 28.09.2022, №28 від 16.11.2021, №28 від 26.10.2021, №28 від 29.09.2022, №29 від 23.11.2021, №29 від 28.10.2021, №31 від 20.06.2022, №31 від 28.04.2023, №36 від 31.08.2022, №25 від 28.11.2024, №26 від 28.11.2024, №27 від 28.11.2024, №28 від 28.11.2024, №29 від 28.11.2024.

Придбані позивачем у ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» товари у подальшому були використані ним у власній господарській діяльності.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.

Як вже зазналось у відповідності пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.

Також, судом встановлено, що всі податкові накладні постачальників за спірними операціями заповнені у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Отже, такі первинні документи мають бути враховані як в податковому так і в бухгалтерському обліку позивача, зокрема при формуванні податкового кредиту.

Щодо відсутності матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів позивача, як підстави для висновку про нереальність угод, суд зазначає наступне

Так, контролюючий орган в акті перевірки як на підставу нереальності господарських операцій зазначає про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, а також відсутність прослідковування по ланцюгу постачання контрагентів постачальників ТОВ «І-Пак».

Між тим, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренди персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Зазначена правова позиція є усталеною та неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 10.11.2020 у справі №440/3779/18.

Відповідно до абз.9 ч.2 ст.9 Закону №996 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов`язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 12.06.2018 року у справі №826/11879/13-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16 та від 24.05.2019 року у справі №816/1371/16.

При цьому, аналізуючи посилання відповідача на відсутність висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів якості, сертифікатів походження товару або посвідчень про якість товару, суд зазначає, що відсутність вказаних документів не є беззаперечними свідченнями фіктивного характеру діяльності господарюючого суб`єкта та не визнали цю обставину достатньою підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки, вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей та послуг.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 29.01.2019 року у справі №824/392/17-а, від 16.01.2018 року у у справі №820/4648/13-а, від 28.09.2022 року у справі № 200/14542/19-а та від 15.03.2023 року у справі №200/4942/20-а.

Щодо твердження про відповідність контрагентів позивача - ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» критеріям ризиковості суд зазначає наступне.

Так, відповідачем наголошується, що згідно пошуково-довідкової системи АІС «Картка платника» у ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44392143) наявні Додатки 4 «Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», а саме: від 17.01.2023 №7266, від 06.02.2023 №20875, від 23.02.2023 №39293, від 20.04.2023 №81934, від 19.09.2023 №189364, від 24.02.2025 №12044.

При цьому, судом зауважується, що господарські операції (оплата, поставка) ТОВ «І-Пак» з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» мали місце в період липень-вересень, грудень 2022 року, тобто до прийняття відповідних рішень.

Також, згідно пошуково-довідкової системи АІС «Картка платника» у ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) наявні Додатки 4 «Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», а саме від 12.07.2024 №21518, від 06.08.2024 №24286, від 16.08.2024 №25308, від 13.09.2024 №27262, від 25.09.2024 №28074.

Господарські операції (оплата, поставка) ТОВ «І-Пак» з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» мали місце в період з лютого2021 року по листопад 2024 року, проте саме по собі таке рішення не є безумовним підтвердженням нереальності наявної господарської операції, в т.ч. з огляду на наявність первинних документів.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, що мають у власному розпорядженні транспортні засоби для здійснення постачання/перевезення відповідної продукції. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.

На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

Також контролюючим органом не проведено контрольних заходів щодо контрагентів постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 810/1052/15.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 року у справі №320/4019/19.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі №804/959/16 зазначив, що що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Також контролюючим органом не проведено контрольних заходів щодо контрагентів постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 810/1052/15.

Крім того, судом зазначається, що сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верїховного Суду від 06.12.2023 року у справі №520/19070/21.

Окрім цього, сама по собі обставина згадування юридичної особи, її посадових та пов`язаних з нею осіб в матеріалах кримінального провадження є недостатньою підставою для висновку про нереальність усіх її господарських операцій. Відповідачем не надано ані вироків суду, що набрали законної сили, ані матеріалів таких кримінальних проваджень, які б містили однозначну інформацію про нереальність конкретних господарських операцій, що були предметом оцінки відповідача (наприклад, протокол допиту керівника і тд).

При цьому, самі ж матеріали досудового розслідування до винесення вироку в рамках кримінального провадження не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні правові висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постановах від 06.08.2019 року по справі №520/8681/18 та від 03.10.2023 року по справі №280/3836/22.

Отже, цей аргумент судом відхиляється як необґрунтований.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.

Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності з контрагентами позивача пов`язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на думку податкового органу неналежним чином здійснюють свою діяльність, що є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене суд вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Суд також звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

В даній справі відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відтак у даному випадку суд вважає, що висновок про нереальність здійснених операцій між ТОВ «І-Пак» з ТОВ «МЕТАЛГЛОБАЛ КОМПАНІ» (ТОВ «СТРОН КОМПАНІ») та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» є необґрунтованими, зроблений без посилання на відповідні докази (акти перевірок, зустрічних звірок, рішення суду), тобто висновки контролюючого органу мають суб`єктивний характер та є нічим іншим ніж припущенням.

Відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 28.01.2026 року №0044680705 та від 09.04.2026 року №0189950705 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог ТОВ «І-Пак» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останнього у розмірі 26624,00 грн. шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Пак» (код ЄДРПОУ 39436403, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 12) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 28.01.2026 року №0044680705, яким ТОВ «І-ПАК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2206002,5 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1764802 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 441200,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.04.2026 року №0189950705, яким ТОВ «І-ПАК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, який сплачують інші підприємства на загальну суму 1868479,5 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1588322 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 280157,5 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Пак» (код ЄДРПОУ 39436403, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 12) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26624,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2026 року.

Суддя І.В. Тулянцева