Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №160/11757/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокуСправа №160/11757/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі ст.ст. 13а, 396 графи ПІ 402-08 Розкладу хвороб; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі ст.ст. 13а, 396 графи ПІ 402-08 Розкладу хвороб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25.03.2022 року його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.ст. 13а, 39б графи ІІІ Розкладу хвороб 402-08. Проте відповідно до сформованого військово-облікового документу відображається інформація, що позивач перебуває на військовому обліку. У відповідь на адвокатський запит представником позивача було отримано відповідь в якій зазначено, що з метою приведення облікових даних у відповідність до вимог законодавства та усунення процедур порушень, висновок ВЛК було переглянуто та придатність змінено на: «Непридатний у мирний час, обмежено придатний у військовий час». Дане рішення є тимчасовим та таким, що не позбавляє особу права на повторне проходження ВЛК з дотриманням повної процедури, у тому числі з направленням на обласну ВЛК та до відповідного військово-медичного закладу для остаточного вирішення питання щодо придатності та можливого виключення з військового обліку». Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/11757/26.

27.05.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що з матеріалів особової справи та запису в книзі реєстрації протоколів ВЛК від 25.03.2022 за №36/2741, позивача було визнано: «непридатним до військової служби з переоглядом через 12 місяців». Тобто постанова ВЛК прямо передбачала повторний медичний огляд та не мала остаточного характеру. При цьому позивач є офіцером запасу. Станом на березень 2022 року порядок проходження ВЛК офіцерами запасу регулювався Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом МОУ №402 від 14.08.2008. Отже про необхідність повторного проходження ВЛК позивачу було достеменно відомо. Однак повторний переогляд ВЛК позивач не пройшов у зв`язку з власною неявкою до ТЦК та СП. Таким чином саме позивач не забезпечив завершення процедури військово-лікарської експертизи.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 07.12.2020 року перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 та був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, підлягав повторному медичному пересвідченню у 2025 році.

Згідно пункту 13 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивач з 25.03.2022 року визнаний непридатним до строкової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.ст. 13а, 39б графи ІІІ Розкладу хвороб 402-08.

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12ААД №087275 від 18.09.2024 року позивач з 01.10.2023 року має третю групу інвалідності за загальним захворюванням, яка встановлена безстроково.

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2022 року №25/2741, засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу вбачається, що проведено медичний огляд ВЛК №25/2741 від 25.03.2022 року та на підставі статті 13а, 39б графи ІІІ Розкладу хвороб 402-08 ТДВ позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2022 року №25/2741 встановлено, що проведено медичний огляд ВЛК №25/2741 від 25.03.2022 року та на підставі статті 13д графи ІІІ Розкладу хвороб 402-08 ТДВ позивач визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 12 місяців (25.03.2023).

17.03.2026 року представником позивача було подано адвокатський запит № 1703260 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просив надати інформацію щодо можливості внесення актуальних відомостей відносно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

На адвокатський запит представника позивача від 17.03.2026 року стосовно надання інформації по ОСОБА_1 відповідач надав відповідь № 3215 від 04.04.2026 року у якій зазначив, що згідно даних Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг", ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до книги протоколів військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.03.2022 року ОСОБА_1 пройшов ВЛК та був визнаний «Непридатний до військової служби з переоглядом через 12 місяців (25.03.2023р.)», що підтверджується довідкою ВЛК за №25/2741 від 25.03.2022 року, яка знаходиться в особовій справі ОСОБА_1 . У зв`язку з викладеним, з метою приведення облікових даних у відповідність до вимог законодавства та усунення процедур порушень, висновок ВЛК було переглянуто, і придатність змінено на: «Непридатний у мирний час, обмежено придатний у військовий час». Дане рішення є тимчасовим та таким, що не позбавляє особу права на повторне проходження ВЛК з дотриманням повної процедури, у тому числі з направленням на обласну ВЛК та до відповідного військово-медичного закладу для остаточного вирішення питання щодо придатності та можливого виключення з військового обліку.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі ст.ст. 13а, 396 графи ПІ 402-08 Розкладу хвороб, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Статтею 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною 1 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частиною 1 статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Відповідно пунктів 20, 23 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 Порядку №559 передбачено, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: Портал; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

В свою чергу, системний аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Вказані дії вчиняються особисто військовозобов`язаним.

Отже, для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав звернутись з мотивованою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За обставинами справи вбачається, що представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано адвокатський запит від 17.03.2026 року за № 1703260, в якому він просив надати інформацію щодо можливості внесення актуальних відомостей відносно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

З приводу цього суд зазначає, що такий запит не може бути оцінений як особиста заява військовозобов`язаного та розглянута по суті поставлених питань, оскільки відповідно пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідна заява подається особисто військовозобов`язаним.

В свою чергу, адвокатський запит – це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту (частина 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розглядаючи вказаний адвокатський запит відповідачем вказано на те, що заявлена вимога виходить за межі права на адвокатський запит та суперечить статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому не може бути розгляну по суті, оскільки містить вимогу вчинити адміністративну дію.

Отже, поданий представником позивача адвокатський запит не є заявою до органів введення реєстру, яка подається для вчинення суб`єктом будь яких дій, зокрема і внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В даному випадку суд зазначає, що ОСОБА_1 не звертався до органу ведення Реєстру, зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_1 , із відповідною заявою про внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність щодо невнесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі ст.ст. 13а, 396 графи ПІ 402-08 Розкладу хвороб, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська