Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №490/3345/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3345/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________________________________________________________________________

Справа № 490/3345/26

1 – кп/490/978/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152020000236 від 20.02.2026р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді водія-електрика відділення управління командира 2-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Матрос ОСОБА_3 , будучи водієм-електриком відділення управління командира 2-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , діючи на порушення вимог ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та норм моралі, здійснював активний опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків за наступних обставин.

19.02.2026р. о 18 год. 30 хв., тимчасово виконуючий обов`язки заступника командира взводу № l роти № 2 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 разом із інспектором УПП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на нічне чергування у складі наряду «Корвет - 151» та приступили до виконання своїх функціональних обов`язків на території Заводського та Центрального району, міста Миколаєва.

Так, 19.02.2026р., під час патрулюванню по проспекту Центральному, рухаючись в напрямку від вул. Садова до вул. 3 Слобідська, було помічено транспортний засіб марки та моделі «Skoda Favorit» з д.н.з. НОМЕР_3 , який в подальшому о 21:10 год. було зупинено за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 141, за порушення 2.9В ПДР України. В ході перевірки водія вказаного транспортного засобу, було встановлено, що його водієм є - ОСОБА_3 , який згідно перевірки через бази даних ІНП перебуває у розшуку як особа, що вчинила самовільне залишення частини (СЗЧ). В подальшому ОСОБА_3 співробітниками екіпажу «Корвет - 151» УПП в Миколаївській області, було запропоновано проїхати до Військової служби правопорядку (ВСП).

ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на протидію законній діяльності працівників правоохоронного органу, діючи усвідомлено та зухвало, відмовився виконати законну вимогу поліцейських щодо проїзду до Військової служби правопорядку (ВСП). Після цього, інспектором УПП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 було роз`яснено ОСОБА_3 зміст статті 37 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обмеження у пересуванні, проте останній почав поводитися агресивно, заявивши, що все одно залишить місце події.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на опір працівникам правоохоронного органу, ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та, скоротивши дистанцію до інспектора ОСОБА_8 , дістав з лівої кишені куртки предмет, схожий на ніж. Ігноруючи попередження від даного співробітника поліції про застосування вогнепальної зброї та вимоги кинути ніж, ОСОБА_3 почав тікати по алеї пр. Центрального в бік вул. 3-ї Слобідської.

Надалі ОСОБА_3 , забіг до приміщення магазину «АТБ» за адресою: пр. Центральний, 154. Розуміючи, що головний вхід перекритий, останній, тримаючи ніж у руці, почав рухатися на поліцейських, після чого через вихідні двері проник до торгівельного залу.

О 21 год. 27 хв. на допомогу прибув екіпаж «Корвет - 082» у складі тимчасово виконуючого обов`язки командира роти № 2 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області - ОСОБА_5 , та заступник командира роти № 2 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області – ОСОБА_9 . В цей час, ОСОБА_3 , ігноруючи заклики чотирьох працівників поліції та загрожуючи життю оточуючих, викрикував: «я вам не дамся, я вас заріжу».

Перебуваючи у передній частині магазину неподалік касової зони, ОСОБА_3 , з метою уникнення затримання, вчинив активний фізичний опір: у момент, коли ОСОБА_5 намагався затримати останнього, застосувавши до нього фізичну силу, а саме намагався схопити його за плече, ОСОБА_3 розвернувся і наніс поліцейському удар ножем у ліве передпліччя, прорізавши формений одяг та спричинивши легкі тілесні ушкодження.

В подальшому, на допомогу прибув екіпаж «Корвет -102» в складі інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області - ОСОБА_10 , поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області - ОСОБА_11 , та екіпаж спеціального підрозділу ТОР.

Після вчинення нападу ОСОБА_3 намагався переховуватися в складських приміщеннях магазину, продовжуючи чинити опір, який був подоланий лише після застосування поліцейськими спеціальних засобів (газового балончика «Кобра») відповідно до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію».

Після чого, працівниками Управління патрульної поліції в Миколаївській області Миколаївській області припинено протиправну діяльність ОСОБА_3 , шляхом застосування відносно останнього фізичної сили та спеціальних засобів – кайданків, з метою затримання відповідно пункту 1 частини 3 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» та доставлено до ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. 2-га Екіпажна, 59.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, винним себе визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин справи підтвердив факт вчиненням ним вказаного злочину та суду повідомив, що в день події 19.02.2026р. приблизно о 21 год. 10 хв. він рухався на автомобілі у м. Миколаєві, та в районі вулиці Садової та проспекту Центрального його зупинили співробітники Управління патрульної поліції, повідомивши, що причиною зупинки є несправність освітлення номерного знаку, тобто порушення правил дорожнього руху України. Також, в ході бесіди представники УПП повідомили ОСОБА_3 , що він знаходиться в розшуку у зв`язку із самовільним залишенням військової частимни. Таке повідомлення спричинило його некоректну поведінку та він достав ніж який носив при собі для розпаковки посилок та почав кричати, вибіг з автомобіля у сторону супермаркету «АТБ». Його було зупинено в приміщенні супермаркету, біля комірок для речей, де він викинув ніж, після того як до нього був застосований сльозоточивий газ. Пояснив, що такою поведінкою хотів захиститися від працівників поліції, оскільки його почали обмежувати в русі, та в момент події він вважав, що до нього застосовуються незаконні дії. Також, зазначив, що не пам`ятає яким чином в ході конфлікту наніс потерпілому пошкодження в область руки, та які погрози висловлював в їх бік, тому що був надто стривожений. На даний час, розуміє що його поведінка не відповідала загальноприйнятним нормам моралі, розуміє, що представники правоохоронних органів виконували свої обов`язки. Просив вибачення у потерпілого. Він дуже жалкує про вчинене, запевняв суд, що зробив належні висновки та просив строго його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 342 КК України, як вчинення опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків, та визнає його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На підставі ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та повне визнання своєї провини.

На підставі ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, не одружений, за місцем служби характеризується як не виконавчий, не дисциплінований, безвідповідальний військовослужбовець, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно досудової доповіді, складеної Центральним районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонських областях, орган пробації за підсумком всіх розділів динамічних факторів оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення як - середній, рівень небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб оцінюється теж як - середній, приходить до висновку про можливе виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд, з урахуванням особи обвинуваченого, його критичного ставлення до скоєного, що вказує на усвідомлення ним протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення, приходить до висновку, що призначення покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, буде достатнім і необхідним видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів та буде відповідати принципам розумності та справедливості, і мета кари – виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права – не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 342 КК.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз: висновок експерта № СЕ-19/115-26/3401-ХЗ від 09.03.2026р. про проведення судової експертизи зброї в сумі 1782,80 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді домашнього арешту, обраний під час проведення досудового розслідування припинив свою дію 18.04.2026р., та під час судового розгляду не продовжувався, оскільки відповідних клопотань від учасників процесу не надходило.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи № СЕ-19/115-26/3401-ХЗ від 09.03.2026р. в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні) 80 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.03.2026р. по справі № 490/1340/26 (провадження 1-кс/490/965/2026) на майно, яке вилучене 19.02.2026р. в ході проведення огляду місця події в приміщенні супермаркету ТОВ «АТБ – маркет», за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 154, а саме: предмет зовні схожий на ніж.

Речові докази по справі: предмет схожий на ніж, який передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області – знищити; термінал безготівкового розрахунку сірого кольору S/N:1171692996, який згідно розписки від 12.03.2026р. отриманий захисником ОСОБА_6 – вважати повернутим за належністю; чоловіча зимова куртка «Куртка спеціальна НПУ» чорного кольору, яка згідно розписки від 28.03.2026р. отримана власником ОСОБА_5 – вважати повернутою за належністю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1