Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №485/1095/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1095/26

Провадження №1-кп/485/155/26

ВИРОК

іменем України

14 липня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальне провадження № 12026152310000085 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трубки Іваничівського району Волинської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовозобов"язаного, розлученого, утриманців не маючого, працюючого на посаді слюсаря ПП "Казьмірук", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

встановив:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки та порядку обігу зброї за наступних обставин.

Згідно із постановою Верховної Ради України № 2471 від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян без відповідного на те дозволу. Відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від № 622 від 21 серпня 1998 року, визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.

Так, приблизно на початку грудня 2025 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_3 на узбіччі перехрестя вулиць Незалежності та Виноградна у м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, більш точне місце не встановлено, знайшов бойовий припас – ручну гранату наступальну «GHO-1», та у нього виник умисел, спрямований на її незаконне привласнення та зберігання. Негайно реалізуючи свій протиправний умисел, діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства що регламентує обіг зброї та бойових припасів, не маючи спеціального дозволу, ОСОБА_3 руками підняв знайдений бойовий припас – ручну гранату наступальну «GHO-1», таким чином придбавши її. Відразу після цього, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_3 , утримуючи привласнену ним ручну гранату наступальну «GHO-1» при собі, переніс її за місцем свого проживання – у належну йому квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у приміщенні спальної кімнати, без передбаченого законом дозволу до 13 квітня 2026 року.

13 квітня 2026 року в період часу з 12 год. 10 хв. до 15 год. 13 хв. під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - ручну гранату наступальну «GHO-1», яка відноситься до бойових припасів основного призначення.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених у обвинувальному акті визнав повністю. Суду пояснив, що в грудні 2025 року на перехресті вул. Незалежності та Виноградна знайшов гранату в зборі (з запалом) та переніс додому, де її зберігав. Коли до нього прийшли з обшуком одразу показав де вона зберігається. У вчиненому розкаюється.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними безпосередньо дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами:

- даними протоколу обшуку від 13 квітня 2026 року, відповідно до якого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено ручну гранату типу GHO-1, яку упаковано до спеціального пакету CRI1028806 (а.п. 47-59)

- даними висновку експерта № КСЕ-19/115-26/5775 від 28 квітня 2026 року, відповідно до якого наданий на дослідження предмкет, який містився в пакеті CRI102880, є вибуховим пристроєм промислового виготовдлення військового призначення - ручною гранатою наступальною GHO-1, яка відноситься дол бойових припасів основного призначення (а.п. 65-75)

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15 квітня 2026 року за участю обвинуваченого, під час якого обвинувачений розповів та показав присутнім місце де він виявив гранату (а.п. 86-90).

Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів. Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, як - незаконне придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він за місцем проживання характеризується позитивно, працевлаштований, розлучений, утриманців не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2024 року перебуває на обліку у лікаря нарколога, не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, вказані дані про особу обвинуваченого, й приходить висновку, що для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім буде покарання не пов"язане з ізоляцією від суспільства, однак в умовах нагляду та контролю, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

На підставі ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого судові витрати за проведення комплексної судової вибухо-технічної експертизи № КСЕ-19/115-26/5775 від 28 квітня 2026 року, вартість проведення якої складає 7701,06 грн.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки за п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 7701,06 грн (сім тисяч сімсот одна грн 06 к.) витрат на залучення експерта.

Речові докази, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області:

-осколки і деталі гранати GHO-1, які знаходяться у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України №6072422 - після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1