Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №488/1570/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1570/26

Провадження № 2/488/1999/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявській Я.А.,

при секретарі судового засідання – Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 28 970,11 грн.

19.05.2026 року позивач через підсистему «Електронний суд» подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просила стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 95 371,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року, на виконання якого видано виконавчий лист №2/488/634/23 (488/1675/22), з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь (на той час – ОСОБА_4 ) на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 27.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

10.02.2024 року позивач уклала шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Зазначила, що виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві.

Починаючи з березня 2024 року відповідач аліменти не сплачує, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 95 371 грн 42 коп., що підтверджується листом Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві від 01.04.2026 №39187 та доданим до нього розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.03.2026 року.

На підставі вищезазначеного позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

В судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

У поданих до суду додаткових письмових поясненнях позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. У поштових повідомленнях на 04.05.2026 та 03.06.2026 листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання.

Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280, ст. 281 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні «М.С. проти України» повторює, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що у позивача з відповідачем є спільна неповнолітня дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/1675/22 від 19 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу – ОСОБА_1 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 27.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

На примусовому виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві перебуває виконавчий лист № 2/488/634/23 (488/1675/22), виданий на підставі вказаного рішення суду, у межах виконавчого провадження № 71897472.

На сьогоднішній день у відповідача за зазначеним виконавчим документом наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 95 371 грн. 42 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.03.2026 року. Загальна сума неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів за період з березня 2024 року по березень 2026 року становить 334 584,91 грн

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Отже, закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз`яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по аліментам у боржника виникла по його вині та є наслідком його дій щодо ухилення від сплати аліментів.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, частину 1 викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом`якшує відповідальність, а тому ст. 196 СК України, змінена Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України, має зворотню дію в часі.

Відповідно до постанови від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц Великої Палати Верховного Суду України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (АІ х 1% х 01) + (А2 х 1% х 02) + ........(Ап х 1% х 0п), де: р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; 01 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; 02- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; Ап- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; 0п- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст.196 СК України позивач, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Таким чином, є всі підстави вважати, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач заборгував позивачу аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1064, 96 грн., на підставі звільнення позивача від сплати судового збору при звернені до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258 - 259, 263 - 265, 280 - 283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 95 371,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 14 липня 2026 року.

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська