Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №127/17144/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/17144/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь та на її утримання аліменти у розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2024 сторони у справі зареєстрували шлюб.

У шлюбі у сторін у справі народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

Позивач здійснює догляд за дитиною і не може повноцінно працювати, а тому не має достатніх коштів для існування. Щомісячної соціальної допомоги від держави не вистачає для забезпечення самих мінімальних потреб доньки, не те що позивача, таких як сплата комунальних послуг, харчування, лікування.

Відповідач не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення. (а.с. 27)

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримує, просить задовольнити. (а.с.37)

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов визнає та не заперечує проти його задоволення. (а.с.39-41)

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтересів інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому приймає визнання відповідачем позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що сторони у справі 05.04.2024 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 05.04.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). (а.с.8)

У шлюбі у сторін у справі народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). (а.с.9)

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками від 04.05.2026 та від 06.05.2026. (а.с.10-11)

Відповідно до ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1,2 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Частинами першою, другою статті 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

За ч.2,4 статті 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

Суд бере до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги.

Також матеріали справи не містять доказів, що відповідач має незадовільний стан здоров`я, що у нього на утриманні є інші діти, непрацездатні дружина, батьки, або наявні інші обставини, які перешкоджають сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі 1/5 частки від всіх видів його заробітку (доходу).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дружини у розмірі 1/5 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначений судом розмір аліментів підлягає стягненню відповідно до ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто з 19.05.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позивач на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідачем позов було визнано до початку розгляду справи по суті, враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги, укладеного 12.05.2026 між адвокатом Коцурак Т.Ю. та ОСОБА_1 (а.с.16-20); детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 12.05.2026 (а.с.21); квитанцію від 12.05.2026 (а.с.22).

З детального опису робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 12.05.2025 вбачається, що адвокатом клієнту було надано наступний обсяг наданих послуг та їх вартість: надання консультації з приводу отримання професійної правничої допомоги, вироблення та узгодження правової позиції у даній справі, укладення договору про надання правничої допомоги – 2 000 грн.; написання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, оформлення пакету документів та надіслання до суду – 2 000 грн.

На підтвердження оплати цих послуг було надано копію платіжної інструкції від 12.05.2026 на суму 4 000 грн.

Отже, судом було встановлено, що ОСОБА_1 здійснила оплату за надання їй правничої допомоги, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84, 91, 141, 164, 180-184, 191 СК України, ст. ст.76, 77, 80, 81, 89, 141, 206, 263, 265, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь та на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , у розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 19.05.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, тобто, за період з 19.05.2026 по 19.06.2026 допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя