Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №130/1526/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1682/2026

130/1526/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

при секретарі Корнійчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі 3 24.10.2012 року по 17.02.2022 року, рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.01.2022 року у справі № 130/3207/21 шлюб було розірвано. Від даного шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2019 року у справі № 130/1379/19 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 2118 грн. та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 1699 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.04.2023 року у справі № 130/2825/22 вирішено змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили (22.05.2023 року) і до досягнення старшою дитиною повноліття. На підставі вищезазначеного рішення суду позивачу видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні Жмеринському ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавче провадження №71926596. Внаслідок неналежного виконання відповідачем вищезазначеного рішення суду, за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання синів з травня 2023 року по 07.05.2026 року в розмірі 108755,16 гривень, розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №71926596. Крім того, відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.07.2025 року у справі № 130/2875/24 вирішено ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно його неповнолітніх синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За період з червня 2023 року по 07.05.2026 року, неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 становить 908880 грн. Однак, зважаючи на положення ч. 1 ст. 196 СК України, про те, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі не більше 100 відсотків від наявної заборгованості, тому з ОСОБА_2 підлягає до стягнення 108755,16 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, попередньо подала заяву, в якій просила розгляд справи провести в її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, до суду повернувся конверт з відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою», причини його неявки суду невідомі, будь-яких заяв та клопотань суду не надав.

Згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслав.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як дана справа відноситься до малозначних, оскільки позовні вимоги позивача складають 108755,16 грн., тобто ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, ніхто із учасників по справі заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі 3 24.10.2012 року по 17.02.2022 року, рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.01.2022 року у справі № 130/3207/21 шлюб було розірвано (а.с. 15-16).

Від даного шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво по народження серія НОМЕР_1 , видане у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис 190 (а.с.7), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №114 (а.с. 11).

У вищезазначених свідоцтвах про народження батьком дітей зазначено відповідача ОСОБА_2 . Після припинення шлюбних відносин між сторонами, діти проживають з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2019 року у справі № 130/1379/19 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 2118 грн. та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 1699 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 17-18).

Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.04.2023 року у справі № 130/2825/22 вирішено змінити спосіб стягнення аліментів та 1 стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили (22.05.2023 року) і до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с.19-20).

Крім того, відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.07.2025 року у справі № 130/2875/24 вирішено ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно його неповнолітніх синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.21-23).

Згідно з витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису №00054775291 (а.с.9) та №00054775378 (а.с.13) внесені зміни до актових записів щодо позбавлення батьківських прав.

Позивачем надано попередній розрахунок за період з червня 2023 року по 07.05.2026 року, із якого вбачається, що неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 становить 908880 грн.

Однак, зважаючи на положення ч.1 ст.196 СК України, про те, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі не більше 100 відсотків від наявної заборгованості, тому з ОСОБА_2 підлягає до стягнення 108755,16 грн. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 71926596 (а.с.24).

Згідно ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Ст.180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст.196 СК країни, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.

Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дітей позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.

Суд зауважує і на те, що згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, вона є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Саме така правова позиція 25.04.2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд погоджується з наявним у справі розрахунком заборгованості за несплату аліментів яка складає 108755,16 грн., та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню від суми несплачених аліментів розмір якої суд визначає з урахуванням положень ст.196 СК України, тобто не більше 100 відсотків суми заборгованості по сплаті аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави.

Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19, від 02.09.2020 року у справі № 329/766/18, а також у інших справах.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Позивач просить сягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. На підтвердження витрат додає договір про надання правової допомоги від 22.04.2026 року (а.с.25-26), квитанція №б/н від 22.04.2026 року про оплату послуг (а.с.27), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат (а.с.28), акт наданих послуг від 07.05.2026 року (а.с.29).

Суд вважає, що зазначений розмір судових витрат є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній. Відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.13,141 ЦПК України, ст.ст.195-197 СК України,ст.ст.49,549 ЦК України, ст.71,74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 108755,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , понесені витрати на правову допомогу 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Порощук П.П.