Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №922/1565/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1565/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Моісеєнка Олексія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Фізичної особи - підприємця Юдіна В`ячеслава Олеговича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення 259 382,00 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Моісеєнко Олексій Борисович 07.05.2026 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Юдіна В`ячеслава Олеговича про стягнення з відповідача на свою користь пені за прострочення виконання робіт за Договором № 20250409-1 від 09.04.2025 та Додатком № 1 від 29.10.2025 у розмірі 259 382,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у визначені Договором строки не виконав погоджені сторонами роботи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026 позовну заяву фізичної особи - підприємця Моісеєнка Олексія Борисовича прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1565/26; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 05.06.2026, відповідач проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що сума 448 300,00 грн була сплачена позивачем відповідачу за вже виконані етапи робіт, які без зауважень були прийняті останнім, у зв`язку з чим будь-які претензії до зазначених робіт та даної суми є безпідставними. Відповідачем було виконано всі можливі роботи зі створення Вебсайту згідно з Договором, однак отримання бажаного результату, виконуючи технічні завдання, на яких наполягає позивач - є неможливим. Крім того, позивачем та відповідачем не узгоджувалось проведення QA-перевірки Котляренко А.В., на висновок тестування якої посилається позивач. При цьому, позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували те, що Котляренко А.В. дійсно є QA-тестувальницею, має таку спеціалізацію та фах. Відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 259 382,00 грн є необґрунтованою, оскільки відповідачем було дотримано строки виконання зобов`язань за Договором, проте позивач, усупереч умовам Договору, протиправно нарахував пеню на суму, яка була ним сплачена за фактично виконані та прийняті етапи послуг (робіт). Відповідач вважає, що прострочення виконання закінчилося фактом передачі, про що свідчить передача Вебсайту на QA-тестування, тобто спір про якість, а не про строки. Відтак, позивачем незаконно нараховується щоденна пеня. З огляду на викладене, позовна заява ФОП Моісеєнко Олексій Борисович є такою, що не підлягає задоволенню.

15.06.2026 позивачем надано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач виклав свої доводи безпідставності доводів відповідача. До своєї відповіді позивач додав наступні документи: технічне завдання для сайту; доказ направлення технічного завдання в чаті Телеграм 2024-06-10; доказ комунікації між позивачем та відповідачем; лист 2025-10-10; лист 2026-03-05; договір на тестування сайту; переклад англомовних доказів; результати QA-перевірки; сертифікати тестувальника.

22.06.2026 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що відповідь на відзив у справі №922/1565/26 була подана позивачем з порушенням строків, встановлених ухвалою суду, що є грубим порушенням норм процесуального права. Також позивачем при поданні відповіді на відзив допущено процесуальне порушення ст. 80 ГПК України, а саме до відповіді було долучено пакет документів, які не були подані разом з позовною заявою, що тягне за собою неприйнятність поданих доказів при розгляді справи № 922/1565/26. Щодо міркувань та тверджень позивача, викладених у відповіді на відзив, відповідач зазначив, що, на його думку, вони жодним чином не спростовують доводи та аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд визнав доводи відповідача, викладені у запереченнях на відповідь позивача на відзив, обґрунтованими з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026 у справі №922/1565/26 позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

Як стверджує позивач, відзив відповідача надійшов до електронного кабінету представника позивача, адвоката Юрченка І.О., 05.06.2026 о 16:07, тобто у п`ятницю, після завершення скороченого робочого дня у адвоката Юрченка І.О., у зв`язку з чим останній фактично ознайомився з відзивом та доданими до нього матеріалами лише у понеділок 08.06.2026. Тобто, на думку позивача, перебіг п`ятиденного строку для подання відповіді на відзив розпочався 09.06.2026, а п`ятий день припав на 13.06.2026 - суботу.

Отже, позивач вважає, що відповідь на відзив подана ним у межах строку, встановленого ухвалою суду та положеннями ст. 116, ч. 2 ст. 251 ГПК України.

З приводу визначення часу вручення електронного поштового відправлення учасником судового процесу, направленого йому через "Електронний кабінет" засобами підсистем ЄСІКС, суд вважає за необхідне за аналогією застосувати правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.05.2026 по справі № 904/5450/25, які стосуються вручення судового рішення.

Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення:

1) в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС;

2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

(Аналогічний правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 частини шостої статті 242 ГПК України).

Як вбачається з автоматизованої системи документообігу суду, повідомлення про доставлення відзиву до електронного кабінету представника позивача було отримано судом 05.06.2026 о 16:34 (тобто до 17 години).

Отже, для позивача строк для подання відповіді на відзив починає перебіг з дня отримання судом повідомлення про доставлення відзиву на позовну заяву до електронного кабінету позивача (його представника), а не з дати фактичного ознайомлення представника позивача зі змістом відзиву відповідача. Неможливість ознайомлення з відзивом відповідача в день його доставлення до електронного кабінету не є поважною підставою пропуску строку на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк у розумінні ст. 119 ГПК України.

Крім того, позивачем порушено процесуальні строки для подання доказів (додатки до відповіді на відзив), встановлені частиною 2 статті 80 ГПК України, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 ГПК України).

Проте, позивачем не було подано до суду заяви про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, а також заяви про поновлення процесуального строку для подання доказів.

За приписами ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи пропуск строку на подання відповіді на відзив і подання доказів, та відсутність заяви на поновлення такого строку, суд залишає відповідь позивача без розгляду, у зв`язку із пропуском строку на її подання, та не враховує її при розгляді справи №922/1565/26, а також з аналогічних підстав суд не приймає додані до цієї відповіді докази.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.04.2025 між фізичною особою - підприємцем Моісеєнком Олексієм Борисовичем (Замовник, позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем Юдіним В`ячеславом Олеговичем (Виконавець, відповідач у справі) було укладено Договір про надання послуг (виконання робіт) № 20250409-1 зі створення вебсайту (інтернет-магазину) (далі - Договір).

Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 2.3, 2.4, 2.5 Договору № 20250409-1 від 09.04.2025 та п. 1.1, пп. 2.2-2.7 Додатка № 1 від 29.10.2025, предметом договору є створення вебсайту, при цьому відповідач має передати результат у вигляді програмного комплексу, встановленого та придатного для роботи на сервері Замовника.

З огляду на специфіку передбачених договором робіт (послуг), текст Додатку №1 від 29.10.2025 до Договору на надання послуг (виконання робіт) № 20250409-1 від 09.04.2025 містить наступні технічні терміни і скорочення, які використовуються у договорі, листуванні сторін та доказах у справі:

DEV-середовище - це серверне середовище розробки, тобто технічне середовище, яке використовується програмістами для створення, тестування та виправлення програмного продукту;

PROD-середовище / production-сервер - це робоче серверне середовище, на якому має бути розміщена завершена актуальна версія сайту, придатна для фактичного використання користувачами;

CRM - це система управління взаємовідносинами з клієнтами, яка використовується для обліку клієнтів, замовлень, комунікацій та інших бізнеспроцесів;

API - це програмний інтерфейс для обміну даними між різними програмними системами;

QA-перевірка - це перевірка якості програмного продукту, тобто тестування сайту на наявність помилок, недоліків та невідповідність погодженому функціоналу;

log-файл - це технічний журнал подій, у якому фіксуються дії системи, зокрема процес імпорту даних, помилки та результати обміну інформацією;

GLS - це логістичний сервіс / служба доставки, з якою мала бути забезпечена відповідна інтеграція;

Zoho CRM - це конкретна CRM-система, тобто сервіс для управління клієнтами, замовленнями та комунікаціями;

Money S3 - це програма бухгалтерського та складського обліку, яка використовується для ведення господарських операцій, обліку товарів, замовлень, документів та фінансової інформації.

Позивач зазначає, що у Додатку № 1 від 29.10.2025 до Договору сторони визначили ключові етапи інтеграції та строки їх завершення, а саме: перенесення сайту із серверного середовища розробки (dev-середовища) на робоче серверне середовище Замовника (production/prod-середовище), тобто на сервер, на якому сайт мав фактично працювати для користувачів та використовуватися як завершений інтернет-магазин - до 31.10.2025; інтеграція з постачальником GPD - до 05.11.2025; інтеграція з програмою обліку Money S3 - до 21.11.2025; завершення зв`язування платіжної системи з повним процесом оформлення замовлення - до 21.11.2025; візуальні доопрацювання та фіналізація - до 12.12.2025; повна інтеграція з CRM - до 26.12.2025; видалення багів та врахування зауважень Замовника - до 10.01.2026.

Підпункти 2.2-2.5 Додатку № 1 передбачають, що після завершення кожного етапу відповідач мав надати тестовий доступ або демонстрацію працездатності відповідного функціоналу, повний технічний опис і документацію інтеграції, а остаточна оплата мала проводитися лише після повного завершення всіх етапів інтеграції, передачі вихідних кодів, технічної документації та успішного запуску проєкту на продуктивному сервері Замовника.

Однак, як вказує позивач, відповідач у визначені Договором строки не виконав погоджені сторонами роботи. Станом на день звернення до суду погоджений кінцевий результат робіт позивачу не переданий.

Факт невиконання відповідачем погодженого обсягу робіт позивач підтверджує відсутністю підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого було б зафіксовано прийняття позивачем результатів, зокрема, у вигляді повної інтеграції з CRM, передачу вихідного коду, технічної документації та готовність проєкту до повноцінної роботи у робочому серверному середовищі Замовника, тобто на сервері, призначеному для фактичного використання інтернет-магазину кінцевими користувачами.

На переконання позивача, навіть якщо виходити з того, що до підписання Додатку № 1 відповідач здійснював певні проміжні дії щодо CRM-інтеграції, це не доводить належного виконання саме того фінального обсягу робіт, який сторони письмово та остаточно конкретизували Додатком № 1 від 29.10.2025 і не доводить досягнення основної мети Договору - отримання повноцінно функціонуючого програмного продукту, придатного для використання як інструменту продажу товарів в мережі Інтернет.

Як свідчать матеріали справи, після укладення договору відповідач виставляв, а позивач оплачував рахунки, які виставлялися в межах реалізації проєкту, спрямованого на досягнення погодженого кінцевого результату, а саме:

- 25.08.2025 відповідач виставив позивачу рахунок № 93 від 25.08.2025 на суму 81 000,00 грн. Вказаний рахунок позивачем сплачений у повному обсязі 03.09.2025 згідно з квитанцією про прийняття до виконання платіжної інструкції № 191;

- 25.08.2025 відповідач виставив позивачу рахунок № 94 від 25.08.2025 на суму 65 500,00 грн. Вказаний рахунок позивачем сплачений у повному обсязі 24.09.2025 згідно з квитанцією про прийняття до виконання платіжної інструкції № 195;

- 23.09.2025 відповідач виставив позивачу рахунок № 99 від 23.09.2025. У межах виконання зобов`язань за Договором Позивач 29.10.2025 здійснив оплату в сумі 103 000,00 грн, як передоплату за договором, згідно з квитанцією про прийняття до виконання платіжної інструкції № 205;

- 10.10.2025 відповідач виставив позивачу рахунок № 105 від 10.10.2025 на суму 67 300,00 грн. На виконання зазначеного рахунку позивач 15.12.2025 здійснив оплату в сумі 66 900,00 грн згідно з квитанцією про прийняття до виконання платіжної інструкції № 214;

- 05.11.2025 відповідач виставив позивачу рахунок № 110 від 05.11.2025 на суму 60 500,00 грн. Вказаний рахунок позивачем сплачений у повному обсязі 11.11.2025 згідно з квитанцією про прийняття до виконання платіжної інструкції №206;

- 27.11.2025 відповідач виставив позивачу рахунок № 117 від 27.11.2025 на суму 71 400,00 грн. Вказаний рахунок позивачем сплачений у повному обсязі 06.02.2026 згідно з квитанцією про прийняття до виконання платіжної інструкції №223.

Таким чином, у межах виконання Договору позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 448 300,00 грн, що підтверджується доданими до позовної заяви квитанціями про прийняття до виконання платіжних інструкцій.

Додатково на підтвердження порушення відповідачем зобов`язань за Договором, позивач вказує на наступні обставини.

По закінченню кінцевих строків здачі результатів робіт позивач почав контактувати з відповідачем стосовно відповідних порушень та необхідності виконати взяті на себе зобов`язання.

Так, з метою підтвердження факту невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань (видачі робочого вебсайту, який відповідає замовленню), позивач 12.12.2025 уклав з ФОП Котляренко Аліною Вікторівною окремий Договір № 2025-12-12 на тестування сайту.

12.03.2026 ФОП Котляренко А.В. було проведено тести та складено Висновок № 1, зі змісту якого вбачається, що станом на дату тестування сайт містив невиправлені програмні помилки, частина заявленого функціоналу не була реалізована або працювала некоректно, зокрема, були виявлені проблеми в інтеграції з Money S3, відсутність повноцінної інтеграції з Zoho, неповна реалізація інтеграції з постачальником GPD, а також інші технічні недоліки, що впливають на можливість повноцінного використання системи.

05.03.2026 позивач направив на електронну адресу відповідача viaceslav.yudin@gmail.com лист із зауваженнями до фактичного стану проекту та з додатками, зокрема, з технічним завданням, log-файлом імпорту та іншими матеріалами, що підтверджується скріншотом електронного листування від 05.03.2026, який додано до позову.

11.03.2026 о 18:59 відповідач зі своєї договірної електронної адреси viaceslav.yudin@gmail.com направив на адресу позивача info.sroautomir@gmail.com лист з темою "Re: лист", у якому по суті відповідав на зауваження позивача.

Як зазначає позивач, вказана комунікація підтверджує, що на дату переписки був відсутній факт приймання-передачі робіт (повноцінно функціонуючого інтернет-магазину) за Договором. У вказаному листі від 11.03.2026 відповідач не повідомляв про належну передачу робіт у завершеному вигляді. Навпаки, він зазначив, що автоматична активація товарів для всього каталогу не застосовується, що певні функції можуть бути реалізовані як окреме доопрацювання, що інтеграція замовлень через API не входила до погодженого обсягу робіт, а також прямо просив "здійснити оплату за відповідними рахунками перед продовженням подальших робіт".

Отже, позивач зауважує, що станом на 11.03.2026 сам відповідач письмово визнавав, що після спливу всіх погоджених строків проєкт ще потребує "подальших робіт", тобто не є завершеним і переданим належним чином.

12.03.2026 о 10:32 відповідач у наступному електронному листі з темою "Re: Доступ до Prod оточення" повідомив позивача: "У файлі ви знайдете необхідні вам доступи для Prod середовища". Вказана обставина, на думку позивача, також свідчить, що питання доступів до робочого production-середовища та фактичного передання актуальної робочої версії проєкту залишалося неврегульованим навіть у березні 2026 року, тобто вже після закінчення усіх договірних строків.

13.03.2026 позивач у відповідь електронним листом, направленим на адресу відповідача viaceslav.yudin@gmail.com, тема "Re: Доступ до Prod оточення", прямо та мотивовано заперечив проти позиції відповідача. У цьому листі позивач зазначив, що доступи до production-серверу йому не потрібні, оскільки саме позивач надавав їх відповідачу, а також вказав, що проект не завершено, інтеграції працюють некоректно, остання актуальна версія проекту не перенесена належним чином на сервер Замовника, а ключі доступу, технічна документація, описи API, конфігурації та інші матеріали для перевірки і приймання не були передані належним чином.

Позивач зазначає, що у цьому ж листі від 13.03.2026 він детально зажадав передати повний актуальний вихідний код проекту, усі репозиторії, дамп баз даних, конфігураційні файли та інструкції розгортання, API-ключі, технічну документацію щодо інтеграцій з GPD, Money S3, Zoho та GLS, а також усі наявні доступи до сервісів, серверів, dev/prod середовищ, панелей керування, баз даних та інших елементів інфраструктури проекту. Тобто, як стверджує позивач, така вимога є чітким підтвердженням того, що на дату 13.03.2026 він не мав у своєму розпорядженні повного та придатного до самостійного використання результату робіт.

Крім того, позивач вказує, що матеріали незалежного тестування, виконаного ФОП Котляренко А.В. за окремим договором, підтверджують фактичну незавершеність проекту. У документі "Результати QA-перевірки 12/03/2026" зазначено про наявність невиправлених програмних помилок, проблему масштабування форм, проблеми інтеграції з Money S3, відсутність повноцінної інтеграції з Zoho та неповну реалізацію інтеграції з постачальником GPD.

Вказаний документ позивач використовує як результат незалежної перевірки якості функціонування сайту після спливу строків виконання робіт.

Додані до позову скріншоти розбіжностей між даними, відображеними на сайті, та актуальними даними постачальника, на думку позивача, наочно підтверджують, що проблема полягала не у формальній наявності або відсутності технічного процесу імпорту, а у відсутності належного кінцевого результату інтеграції.

Зокрема, на сайті відображалися товарні позиції, моделі, характеристики, ціни та залишки, які не відповідали актуальним даним постачальника; окремі торгові марки та моделі не були належним чином зіставлені; фактична синхронізація не забезпечувала коректного, достовірного та актуального відображення асортименту постачальника на сайті.

При цьому, сам по собі запуск внутрішнього процесу імпорту, наявність технічного журналу подій, службових записів про виконання операцій імпорту або технічне завантаження даних із файлу не підтверджують належного виконання інтеграції, якщо кінцевий результат такого імпорту не забезпечує коректного відображення на сайті актуальних товарів, цін і залишків постачальника. Погодженим результатом робіт було не технічне створення механізму імпорту як такого, а працездатна інтеграція, яка забезпечує коректне відображення на сайті товарів, моделей, цін і залишків відповідно до актуальних даних постачальника. Тому, як вказує позивач, наведені розбіжності спростовують можливі твердження про належне досягнення кінцевого результату лише з тієї підстави, що певний внутрішній процес обробки даних був технічно запущений. На підтвердження зазначеного вище позивач надає файл "скріншоти розбіжностей.pdf", log-файл імпорту та електронне листування сторін.

Отже, електронне листування сторін та результати незалежної перевірки сукупно підтверджують, що станом на 13.03.2026 проект не був завершений, не був переданий у погодженому порядку, не був розгорнутий у повному та актуальному вигляді на інфраструктурі позивача, а також не супроводжувався повним комплектом коду, доступів і технічної документації.

За таких обставин, позивач стверджує, що кінцева мета Договору - створення та передача позивачу повноцінно функціонуючого інтернет-магазину з погодженими інтеграціями відповідачем на вказану дату не досягнута, а роботи в узгодженому обсязі у встановлені строки не виконані.

Відповідно до пп. 7.1.1 Договору, якщо Виконавець не дотримується строків надання послуг, Замовник має право вимагати сплати пені у розмірі 1,0% від вартості недовиконаних послуг за кожен день прострочення.

Виходячи із того, що прострочення за завершальним комплексом робіт почалося з 11.01.2026, тобто після спливу погодженого Додатком № 1 строку на видалення багів та врахування зауважень Замовника, тобто до 10.01.2026, позивач вважає, що період прострочення виконання зобов`язань, за який він має право вимагати сплати неустойки, починається 11.01.2026. При цьому, позивач вважає безперечним та доведеним період прострочення по 13.03.2026, адже додана до позову електронна переписка сторін підтверджує, що на відповідний момент відповідач роботи належним чином не виконав, а їх результати позивачеві не передав.

Оскільки погоджений сторонами результат у встановлений строк відповідачем не досягнутий і належним чином не переданий, на переконання позивача, відсутні підстави вважати, що роботи виконані у погодженому обсязі (повністю функціонуючий інтернет магазин). За таких обставин, при розрахунку пені позивач враховує вартість усього обсягу оплачених робіт, які мали призвести до цього результату, але фактично його не забезпечили.

Отже, за порушення відповідачем зобов`язань за Договором позивачем нараховано штрафні санкції наступним чином:

1. За період з 11.01.2026 по 05.02.2026: кількість днів прострочення - 26 днів; вартість недовиконаних послуг - 376 900,00 грн; пеня - 376 900,00 грн х 1% х 26 = 97994,00 грн.

2. За період з 06.02.2026 по 13.03.2026: кількість днів прострочення - 36 днів; вартість недовиконаних послуг - 448 300,00 грн; пеня - 448 300,00 грн х 1% х 36 = 161388,00 грн.

Загальна сума пені за розрахунком позивача становить 259 382,00 грн.

Відповідач вважає позовні вимоги фізичної особи - підприємця Моісеєнка Олексія Борисовича безпідставними, такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, стосовно чого навів свої доводи у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши усі фактичні обставини спору, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Як було зазначено вище, 29.10.2025 між ФОП Моісеєнком О.Б. (Замовник) та ФОП Юдіним В.О. (Виконавець) було укладено Додаток № 1 від 29.10.2025 до Договору на надання послуг (виконання робіт) № 20250409-1 від 09.04.2025.

Так, пунктом 1.1 Додатку № 1 було встановлено, що Виконавець зобов`язується в строки, зазначені в цьому Додатку, виконати, а Замовник - прийняти та оплатити ключові інтеграції, а саме:

- перенесення сайту з dev-сервера на робочий сервер (prod) - до 31.10.2025,

- інтеграція з постачальником GPD (імпорт з CSV) - до 05.11.2025,

- інтеграція з програмою обліку Money S3 - до 21.11.2025,

- завершення зв`язування платіжної системи з повним процесом оформлення замовлення - до 21.11.2025,

- візуальні доопрацювання та фіналізація - до 12.12.2025,

- повна інтеграція з CRM - до 26.12.2025,

- видалення багів та врахування зауважень Замовника - до 10.01.2026.

Згідно з умовами оплати, встановленими у п.п. 2.1-2.3 Додатку № 1 до Договору, оплата здійснюється поетапно, після завершення кожного з визначених вище етапів інтеграції.

Після завершення кожного етапу Виконавець надає Замовнику:

- тестовий доступ або демонстрацію працездатності функціоналу,

- повний технічний опис / документацію інтеграції, включно з API-ключами,

структурами запитів, маршрутами, файлами конфігурацій і параметрами

підключення,

- рахунок на оплату відповідного етапу робіт.

Замовник упродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання повідомлення про завершення етапу перевіряє працездатність інтеграції. Якщо функціонал працює належним чином, Замовник:

- здійснює оплату за виставленим рахунком у повному обсязі,

- підписує Акт приймання-передачі робіт по відповідному етапу.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 1 до Договору, Сторони підтверджують, що усі положення Договору, не виправлені цим Додатком, є дійсними та обов`язковими до виконання.

Тобто, Додатком № 1 до Договору було змінено порядок оплати робіт з часткової (20% та 80% (у разі відсутності заперечень)) на повну оплату протягом 5 днів після отримання рахунку та Акта у разі відсутності заперечень у позивача.

Слід звернути увагу, що Додаток, у розумінні п. 1.2, у якому б були зафіксовані Технічне завдання, етапи робіт (послуг), поетапна вартість послуг, строки виконання - не був підписаний між позивачем та відповідачем.

Додаток № 1 до Договору був підписаний між сторонами 29.10.2025 та стосувався виключно етапів робіт з інтеграції та строків їх виконання.

При цьому, поетапна вартість послуг, яку сторони мали узгодити в Додатку до Договору, у відповідності до п. 4.1 Договору, узгоджена сторонами не була.

Позивач не заперечує факт того, що до підписання Додатка № 1 від 29.10.2025 відповідач здійснював певні проміжні дії щодо CRM-інтеграції, однак він вважає, що це не доводить належного виконання саме того фінального обсягу робіт, який сторони письмово та остаточно конкретизували Додатком № 1 від 29.10.2025.

Після укладення Договору відповідач виставляв, а позивач оплачував рахунки, які виставлялися в межах реалізації проєкту, спрямованого на досягнення погодженого кінцевого результату, а саме рахунки № 93 від 25.08.2025; № 94 від 25.08.2025, № 99 від 23.09.2025, № 105 від 10.10.2025, № 110 від 05.11.2025, № 117 від 27.11.2025, які були оплачені, та рахунок № 118 від 04.12.2025, який сплачений позивачем не був.

Умовами Договору та Додатку № 1 до нього було передбачено, що рахунки на оплати (проформа-інвойс на кожен окремий етап робіт) мали оплачуватись позивачем лише за умови прийняття робіт, відсутності зауважень та якщо функціонал працює належним чином.

Тобто, факт оплати рахунків № 93 від 25.08.2025; № 94 від 25.08.2025, № 99 від 23.09.2025, № 105 від 10.10.2025, № 110 від 05.11.2025, № 117 від 27.11.2025 на загальну суму 448 300,00 грн свідчить про те, що всі етапи робіт, які були здійснені відповідачем, та за які були направлені позивачу відповідні акти та рахунки на оплату, були прийняті позивачем без зауважень та етапи робіт були виконані належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, вміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто, укладаючи Договір, позивач і відповідач на власний розсуд визначили його положення та свої права та обов`язки, надали їм юридичну силу та обов`язковість для себе.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п. 4.4 Договору передбачено, що Виконавець (відповідач) має право затримати виконання послуг поточного етапу та наступних етапів на строк до їх повної оплати у розмірі та порядку, який вказаний у п.4.3 цього Договору. У такому разі Виконавець звільняється від відповідальності за порушення строків виконання послуг.

Рахунок на оплату № 118 від 04.12.2025 не був оплачений позивачем, про що також згадано у листі ФОП Моісеєнко О.Б. від 13.03.2026. Позивач обґрунтовує несплату рахунку № 118 від 04.12.2025 відсутністю належного завершення проєкту, не переданням результату робіт у погодженому обсязі, а також відсутністю належної процедури здачі та приймання виконаних етапів.

Згідно з Додатком № 1 до Договору, оплата рахунку здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту його отримання, якщо у Замовника відсутні зауваження. Позивачем не було надано разом з позовною заявою доказів того, що у нього були наявні будь-які зауваження у період з 05.12.2025 по 05.03.2025 до етапу робіт, виконаних згідно з Актом надання послуг № 102 від 05.12.2025 та рахунку на оплату № 118 від 04.12.2025.

Отже, в силу п. 4.4 Договору у відповідача виникло право затримати виконання послуг з виконання наступних етапів робіт на строк повної оплати рахунку. Судом встановлено, що відповідь щодо підстав несплати рахунку № 118 від 04.12.2025 відповідач від позивача отримав лише у листі від 13.03.2026. Тобто фактично позивачем, без жодних обґрунтованих на те підстав, була затримана оплата рахунку на 3 місяці.

Оскільки Договором була зафіксована поетапна оплата робіт, вбачається, що сума 448 300,00 грн була сплачена позивачем відповідачу за вже виконані етапи робіт, які без зауважень були прийняті позивачем. Відтак, будь-які претензії до зазначених робіт та даної суми є безпідставними.

У позовній заяві позивач вказує, що 05.03.2026 ним було направлено на адресу відповідача viaceslav.yudin@gmail.com електронний лист із зауваженнями до фактичного стану проекту та з додатками, зокрема, з технічним завданням, logфайлом імпорту та іншими матеріалами, що підтверджується скріншотом електронного листування від 05.03.2026, однак даний скріншот та лист від 05.03.2026 до позовної заяви позивачем долучені не були.

11.03.2026 о 18:59 відповідач зі своєї договірної електронної адреси viaceslav.yudin@gmail.com направив на адресу позивача info.sroautomir@gmail.com лист з темою "Re: лист", у якому по суті відповів на зауваження позивача. Позивач вважає, що вказана комунікація підтверджує, що на дату переписки був відсутній факт приймання-передачі робіт (повноцінно функціонуючого інтернет-магазину) за Договором.

Проте, суд вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Так, у листі від 05.03.2026 позивач вказав на те, що за результатами технічного аудиту та тестування (QA) встановлено, що частина ключового функціоналу, необхідного для повноцінної роботи інтернет-магазину, станом на сьогодні (05.03.2026) не реалізована або реалізована частково та навів певні зауваження щодо інтеграцій та роботи Вебсайту та попросив надати технічне пояснення поточного стану реалізації, план усунення зазначених недоліків та строки виконання.

У відповідь на лист позивача від 05.03.2026 відповідачем по кожному пункту зауважень позивача була надана змістовна та аргументована відповідь електронним листом від 11.03.2026 та пояснення, з аналізу яких вбачається, що технічні проблеми, про які вказував у листі позивач та які не дозволяють отримати уявну ним картинку робочого Вебсайту, не залежать від відповідача, а виникають в результаті недосконалості самого технічного завдання та неможливості фактичного виконання бажаного позивачем завдання. Також відповідачем було вказано, що на момент підписання Договору частина технічних вимог, які згадуються у листі від 05.03.2026, була відсутня у технічному завданні та значну частину з них було реалізовано в межах додаткових робіт. У своєму листі відповідач висунув вимогу здійснити оплату за відповідними рахунками перед продовженням подальших робіт. Тобто, здійснити оплату рахунку № 118 від 04.12.2025.

У відповідь на електронний лист відповідача від 11.03.2026 позивач направив лист від 13.03.2026, у якому вказав на те, що ним були сплачені всі рахунки, за винятком рахунку № 118, що обумовлено відсутністю належного завершення проєкту, не переданням результату робіт у погодженому обсязі, а також відсутністю належної процедури здачі та приймання виконаних етапів, таким чином, твердження про необхідність подальшої оплати як умови для продовження робіт є безпідставним, оскільки значний обсяг робіт уже був оплачений, в той час коли проєкт у робочому та завершеному вигляді не переданий.

Також у зазначеному листі позивачем не було прийнято до уваги пояснення відповідача, викладені ним в електронному листі від 11.03.2026, щодо технічних зауважень.

Фактично, як вказує відповідач, листування між позивачем та відповідачем звелося до того, що відповідач пояснює, чому певні технічні рішення, які бажає втілити у роботі Вебсайту позивач, виконати фактично не можливо, які рішення існують та які дії для отримання бажаного результату зі свого боку має вчинити позивач, а позивач, нівелюючи пояснення відповідача, який є досвідченим програмістом та експертом у галузі комп`ютерного програмування, наполягає на таких технічних рішеннях, втілення яких об`єктивно неможливе.

Як було зазначено вище, у листі від 13.03.2026 позивач вказав на те, що рахунок № 118 неоплачений з підстав не завершення проекту. Однак, в силу положень Договору оплата здійснюється поетапно тобто за кожен етап виконаних робіт. Рахунок № 118 від 04.12.2025 направлений відповідачем позивачу за конкретний етап, тобто розрахунок за нього, не є остаточною оплатою за Договором.

Обов`язок позивача щодо надання зауважень та пояснень до конкретного етапу виконаних робіт або сплати рахунку № 118 від 04.12.2025 виникла у нього через 5 робочих днів після отримання рахунку та відповідного акта. Однак, як вбачається з наданих до позовної заяви доказів, пояснення щодо несплати зазначеного рахунку позивачем було надано лише 13.03.2026.

Тобто, в силу положень Договору щодо права відповідача зупинити виконання робіт, а також права відповідача на стягнення пені в розмірі 1,0% від вартості несплачених послуг за кожен календарний день прострочення у разі несвоєчасної оплати етапу робіт, у відповідача виникло таке право ще у грудні 2025 року. Проте, виконання робіт за Договором не було зупинено та вимога щодо сплати пені висунута не була.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 11.03.2026 він сам письмово визнавав, що після спливу всіх погоджених строків проект ще потребує "подальших робіт", тобто не є завершеним і переданим належним чином.

При цьому, відповідач зазначає, що ним було виконано всі можливі роботи зі створення Вебсайту згідно з Договором, однак отримання бажаного результату, виконуючи технічні завдання, на яких наполягає позивач, є неможливим.

Також у позовній заяві позивач неодноразово звертається до Висновку № 1 від 12.03.2026, підготовленого "ФОП Котляренко А.В.", який підтверджує те, що на дату тестування сайт містив невиправлені програмні помилки, частина заявленого функціоналу не була реалізована або працювала некоректно тощо.

Суд погоджується з доводами відповідача, що цей доказ не може бути покладении в основу формування вимог Позивача та створювати жодні наслідки для Відповідача з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Договір № 2025-12-12 від 12.12.2025 було укладено між ФОП Моісеєнком О.Б. та Котляренко А.В., яка не є фізичною особою - підприємцем.

Умовами Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, не передбачено залучення сторонніх осіб до виконання Договору та перевірки й оцінки створеного Вебсайту. Позивачем та відповідачем не узгоджувалось проведення QA-перевірки Котляренко А.В. Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що Котляренко А.В. є QA-тестувальницею, має відповідну спеціалізацію та фах. Крім того, сумнів у достовірності Висновку №1, зробленого Котляренко А.В., викликає те, що позивачем не було долучено до матеріалів справи доказів оплати послуг вказаної особи.

Отже, Висновок № 1 від 12.03.2026 не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Суд також вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 259 382,00 грн з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві робить висновок про те, що оскільки погоджений сторонами результат у встановлений строк відповідачем не досягнутий і належним чином не переданий, відсутні підстави вважати, що роботи виконані у погодженому обсязі тому при розрахунку пені має враховуватися вартість усього обсягу оплачених робіт, які мали привести до цього результату, але фактично його не забезпечили - 448 300,00 грн.

Водночас, поетапна вартість послуг, яку сторони мали узгодити в Додатку до Договору, узгоджена не була. Таким чином, вартість кожного етапу послуг формувалась відповідачем у відповідних актах надання послуг та рахунках на оплату. З приводу такого формату взаємодії між сторонами жодна з них заперечень не висувала.

Відповідно до пп. 7.1.1 п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України з урахуванням таких положень: якщо Виконавець не дотримується строків надання послуг, то Замовник має право вимагати сплати Виконавцем пені в розмірі 1,0% від вартості недовиконаних послуг за кожен день прострочення.

Тобто, розмір пені, у разі недотримання строків надання послуг розраховується від вартості недовиконаних послуг, а не від вартості оплачених та фактично прийнятих позивачем робіт - 448 300,00 грн, до яких у нього відсутні заперечення.

Сума 448 300,00 грн була сплачена позивачем відповідачу згідно з рахунками на оплату № 93 від 25.08.2025; № 94 від 25.08.2025, № 99 від 23.09.2025, № 105 від 10.10.2025, № 110 від 05.11.2025, № 117 від 27.11.2025 - за фактично виконані етапи послуг у відповідності до умов Договору та Додатку № 1 до нього. У зв`язку з тим, що умовами Договору передбачена післяплата кожного етапу, якщо у позивача відсутні зауваження щодо такого етапу, суд приходить до висновку, що послуги на суму 448 300,00 грн були надані (виконані) відповідачем вчасно та були прийняті позивачем.

Отже, розрахунок позивачем пені від вартості усього обсягу оплачених робіт є помилковим та суперечить умовам Договору.

Крім того, позивачем не наведено обґрунтування періоду нарахування пені - до 13.03.2026.

Відтак, позивачем не доведено обґрунтованості та правильності розрахунку штрафних санкцій - пені у розмірі 259 382,00 грн.

Крім того, у даному випадку позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, що обґрунтовується наступним.

У постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.09.2022 у справі № 904/6015/20 викладено правову позицію, відповідно до якої застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (п. 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93) та п. 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02), п. 8.40 Постанови ВП ВС від 25.01.2022 у справі №143/591/20).

Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту, позивач виходить з того, що основна мета Договору не була досягнута - отримання повноцінно функціонуючого програмного продукту, придатного для використання як інструменту продажу товарів в мережі інтернет, оскільки погоджений результат належним чином не переданий, тому відсутні підстави вважати, що роботи виконані у погодженому обсязі.

Суд погоджується з позицією відповідача, що таке твердження позивача є досить суперечливим, оскільки у позовній заяві він вказує, що Вебсайт було передано йому на QA-тестування, що підтверджує факт перебування матеріального об`єкту (коду) та всіх необхідних даних, відповідно до Договору, у володінні Замовника. Отже, на переконання відповідача, логічним є висновок про те, що прострочення виконання закінчилося фактом передачі, далі йде спір про якість, а не про строки.

Попередньо у відзиві Відповідачем було вказано, що у його електронному листі від 11.03.2026 було обґрунтовано, чому використання технічних рішень, які бажає позивач для досягнення мети - Вебсайту конкретної якості є неможливим, та які є шляхи рішення, однак такі пояснення позивачем ігноруються.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що позивач підміняє поняття "недоліки якості" поняттям "прострочення виконання", намагаючись незаконно нарахувати щоденну пеню за період, коли робота фактично була виконана.

Наявність зауважень до інтеграцій (Zoho, Money S3, GPD) тощо, є виключно питанням якості виконаної роботи (ст. 857 ЦК України), а не строків її виконання.

Тобто позивач свідомо підміняє правову природу правовідносин, намагаючись застосувати штрафні санкції за "прострочення строку" до правовідносин щодо "претензій до якості".

Стягнення пені за наявності об`єктивно невиправних технічних особливостей Вебсайту не здатне поновити право позивача та не відповідає критеріям ефективності в розумінні сталої практики Великої Палати Верховного Суду та ст. 13 ЄКПЛ. Належними способами захисту у випадку суперечок щодо якості є виключно заходи, визначені ст. 858 ЦК України, а не штучне продовження періоду нарахування штрафних санкцій за Договором.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Моісеєнка Олексія Борисовича є необґрунтованими, позивачем не підтверджено правомірність нарахування штрафних санкцій, обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту та не доведено порушення відповідачем зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з відмовою у позові, суд покладає на позивача.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 976,56 грн.

За приписами ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За умовами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з доданих відповідачем до відзиву доказів, 20.05.2026 між відповідачем - ФОП Юдіним В.О. (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Корневи і Партнери", в особі керуючого партнера - Корневої Ольги Сергіївни, було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги б/н, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе обов`язок надати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу відповідно до чинного законодавства України, визначену в п. 1.2 цього Договору, шляхом надання йому послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності, відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а Клієнт, зі свого боку, зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах, передбачених Договором.

У розділі 3 Договору сторони погодили розмір гонорару за надання правової допомоги та умови розрахунків.

Зокрема, сторони погодили, що гонорар Адвокатського об`єднання - винагорода за надання правничої (правової) допомоги Клієнту, передбаченої п. 1.2 цього Договору, та розраховується у формі погодинної оплати у розмірі 60 доларів США за 1 (одну) годину у гривневому еквіваленті відповідно до курсу валют Національного банку України, який є дійсним на момент виставлення Акта прийому-передачі наданих послуг за цим Договором, але не менше ніж 2 600,00 грн за 1 (одну) годину.

Як вбачається з двостороннє підписаного Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 20.05.2026, загальна вартість наданих відповідачу послуг (складання відзиву на позовну заяву та подання його до господарського суду) становить 15 976,56 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 1131 від 05.06.2026, Юдіним В.О. було перераховано на користь Адвокатського об`єднання "Корневи і Партнери" грошові кошти в сумі 15 976,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок

його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової

допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.42 Конституції України.

Приймаючи до уваги, що розмір витрат Юдіна В.О. на професійну правничу допомогу підтверджуються наданими відповідачем документами, ці витрати відповідача підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 80, 86, 91, 118, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові фізичної особи - підприємця Моісеєнка Олексія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до фізичної особи - підприємця Юдіна В`ячеслава Олеговича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення 259 382,00 грн - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Моісеєнка Олексія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Юдіна В`ячеслава Олеговича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 976,56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "13" липня 2026 р.

СуддяН.М. Кухар