Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №554/5175/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/5175/24 Номер провадження 22-ц/814/205/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Панченка О. О.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 березня 2025 року, ухвалене в місті Полтава під головуванням судді Сініцина Е. М.

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року представник ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду з вказаним позовом та посилаючись на прострочення боржника за кредитним договором № 223.11.2023-100002742 від 23.11.2023, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 16 760,01 грн та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позов мотивовано тим, що 23.11.2023 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 23.11.2023-100002742, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн, строком на 70 днів та сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1 200 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, у свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 31.01.2024 утворилась заборгованість у розмірі 16 760,01 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000 грн, по процентам в розмірі 7 560,01 грн та комісії 1 200 грн, чим порушуються права та законні інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ТОВ «Споживчий центр» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що висновки суду не відповідають наявним у матеріалах справи доказам, суд неправильно дослідив докази та порушив норми процесуального права.

Зауважує, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема, надання кредитів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи.

Вважає наведений у позовній заяві розрахунок належним та допустимим доказом заборгованості відповідача та її розміру, правильність якого суд першої інстанції не перевірив, визнавши з незрозумілих мотивів неналежними доказами наявні у матеріалах справи документи щодо заборгованості відповідача за кредитним договором, яка останнім жодним чином не заперечувалася.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що 23.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір (оферти) № 23.11.2023-100002742, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання у порядку, встановленому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000 грн строком на 70 днів. За користування кредитом встановлено фіксовану денну процентну ставку у розмірі 1,35%, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1 200 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. Перерахування коштів та отримання коштів відповідачем за договором № 23.11.2023-100002742 від 23.11.2023 підтверджується квитанцією від 23.11.2023 № 2395032183 на суму 8 000 грн та сторонами по справі не заперечується.

Встановивши факт укладення між сторонами спірного кредитного договору та одержання кредитних коштів відповідачем, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр», вказавши на недоведеність позовних вимог в частині виникнення заборгованості відповідача, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам права, які регулюють спірні правовідносини сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша, друга статті 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Зобов`язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, визначених законом як юридичні факти.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3, статті 6, частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

У статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048, частиною другою статті 1056-1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України, яка на підставі частини другої статті 1054 ЦК України застосовується до відносин за кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У справі, що переглядається апеляційним судом, судом першої інстанції встановлено факт укладення ТОВ «Споживчий центр» кредитного договору з ОСОБА_1 та надання останньому кредитних коштів, тобто виконання належним чином обов`язків кредитора позивачем, яким відповідає обов`язок позичальника - відповідача по справі повернути кредит та сплатити комісію і проценти за користування кредитом у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Матеріали справи не містять доказів повернення кредитних коштів позичальником ОСОБА_1 та сплати ним комісії і процентів за користування кредитом.

Оскільки відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів, а також факт неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором, у тому числі не спростовано розмір заборгованості, заявленої до стягнення позивачем, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр».

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Аналізуючи умови кредитного договору щодо погодженого сторонами розміру процентів за користування кредитними коштами колегія суддів виходить з наступного.

Законом України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, встановлено формулу, за якою розраховується денна процентна ставка, максимальний розмір якої не може перевищувати 1% (частини четверта, п`ята статті 8).

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5% (пункт 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»).

Тобто, Законом, якийвизначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, передбачено загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, розмір яких у перехідний період з 24.12.2023 до 21.04.2024 не може перевищувати 2,5%.

За умовами укладеного між сторонами кредитного договору № 223.11.2023-100002742 від 23.11.2023 позивач має право на одержання процентів за користування кредитом у межах строку кредитування по 31.01.2024 у розмірі денної процентної ставки 1,35%, що не суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 9 спірного кредитного договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, відповідач ОСОБА_1 зобов`язався погасити кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1 200 грн, 5 рівними платежами не пізніше останнього дня кожного чергового 14-денного періоду у розмірі по 2 939,90 грн, що загалом становить 14 699,51 грн.

Погодившись на такі умови кредитування шляхом підписання та укладення договору, позичальник ОСОБА_1 свою згоду на укладення договору не відкликав, презумпцію його правомірності не спростував, у строки, встановлені договором, кредит не повернув, тому сума заборгованості у розмірі 14 699,51 грн, що складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 8 000 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 5 499,51 грн та комісії за надання кредиту у розмірі 1 200 грн - у межах погодженого сторонами зобов`язання, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За правилами частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України, ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 березня 2025 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 14 699,51 грн заборгованості за кредитним договором № 223.11.2023-100002742 від 23.11.2023.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 4 674,31 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. О. Панченко