Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №554/7106/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7106/24 Номер провадження 22-ц/814/191/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Панченка О.О.

Суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» - адвоката Кумко Оксани Дмитрівни

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року постановлене у складі судді Сініцина Е.М., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У липні 2024 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 09 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Омега Фінанс», з Анкетою-заявою на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту, на підставі якої цього ж дня підписано Виписку-повідомлення № 26206067087001.UAN.

Відповідно до Виписки-повідомлення № 26206067087001.UAN. до договору та Анкети-заяви відповідачу здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № 5375хххххххх2797 у гривні та встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000 грн, процентна ставка за користування кредитними коштами 48% річних, строком до 09.07.2019 з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки, у разі виникнення несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) - 60% річних, згідно банківського продукту «Кредитна картка». Тип картки: Кредитна картка Debit World Instant. Тип процентної ставки - фіксована процентна ставка. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 69,07%. Загальна вартість кредиту – 13 849,01 грн. грн.

Вказані умови було погоджено сторонами у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 09 липня 2018, та видано кредитну карту, про що складена розписка від 09.07.2018.

В період з 09.липня 2018 року відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10000 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 09.07.2018 по 31..03.2021.

У свою чергу після отримання у готівковій та безготівковій формі коштів та внаслідок відсутності чергового платежу від відповідача, спрямованого на погашення простроченої заборгованості, відбулось нарахування процентів за користування грошовими коштами за ставкою 48% річних.

Станом на 24.09.2019 відповідач кредитні кошти не повернув, а тому виникла несанкціонована заборгованість, внаслідок чого нарахування процентів відбулося у розмірі 60%.

28.03.2021 за результатами проведення електронного аукціону між АТ «Юнекс Банк» і ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено договір факторингу №31/03-2021, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Станом на 31.03.2021 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 19 279,10 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту – 9817,33 грн, заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 48% річних за період з 09.07.2018 по 23.09.2019 – 1294,47 грн, прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 24.09.2019 по 31.03.2021- 8 167,30 грн.

25.05.2021 ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги і надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором, яка складає 17 984,63 грн. Проте вказане відправлення було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а заборгованість погашена не була.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» заборгованість станом на 31.03.2021 у розмірі 19 279,10 грн, у тому числі: 9817,33 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1294,47 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 48% річних за період з 09.07.2018 по 23.09.2019, 8167,30 грн - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 24.09.2019 по 31.03.2021, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю доказів дійсної суми заборгованості, що набуло ТОВ «ФК «Омега Фінанс».

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ТОВ «ФК «Омега Фінанс» - адвокат Кумко О. Д. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Омега Фінанс» в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом було залишено поза увагою та не досліджені виписка по особовому рахунку боржника та деталізований розрахунок заборгованості за договором.

Судом першої інстанції безпідставно проігноровано ст. 214 Цивільного кодексу України, якою визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Представником ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було надано суду першої інстанції належні докази переходу права вимоги, які наявні в матеріалах справи, зокрема Договір факторингу № 31/03-2021, Акт приймання-передачі прав вимоги та Витяг з реєстру прав вимоги, що свідчать про належне набуття правового статусу кредитора у зобов`язанні в т.ч. в тому числі і до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за договором про комплексне банківське обслуговування № 26206067087001.UAH від 09.07.2018 р. та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UAH-NO PRO від 24.09.2019 р.

Зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні необґрунтовано вказано на відсутність розрахунку заборгованості. Представником ТОВ «ФК «Омега Фінанс» в додатках до позовної заяви було додано належним чином завірені копії Витягу з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 р. та Виписки по особовому рахунку Позичальника. Надані документи підтверджують факт видачі кредиту, його розмір, а також відображають суму заборгованості по кредитному договору.

Частиною четвертою ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 р. по справі № 554/4300/16-ц дійшов наступного правового висновку – «виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контрозрахунком відповідача.» Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.» Також, аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 30.08.2023 р. по справі № 753/20537/18 (провадження № 61-15167св21) де зазначив, що виписки із банківських рахунків є належними і допустимими доказами надання кредитних коштів позичальнику.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно кредитного договору місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 однак згідно поштових повідомлень за вказаною адресою він відсутній.

За таких обставин відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Встановлені обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 09.07.2018 року № 26206067087001.UAH, за умовами якого кредитор зобов`язався видати кредит шляхом встановлення ліміту у сумі 10 000,00 грн., а позичальник повернути гроші з нарахованими відмотками, що підтверджується копіями анкети-заяви від 09.07.2018 року, виписки-повідомлення №26206067087001.UAH, кредитного договору №26206067087001.UAH від 09.07.2018 року з додатками, паспортом споживчого кредиту, опитувальником клієнта, розпискою про отримання платіжної картки від 09.07.2018 року, розрахунок заборгованості.

АТ «Юнекс Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, що встановлений договором, що підтверджується Випискою по особовому рахунку за період з 09.07.2018 року по 31.03.2021 року.

Відповідач належним чином договірні зобов`язання не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість року у розмірі 19 279,10 грн., з яких 9 817,33 грн. – заборгованість за сумою кредиту, 1 294,47 грн. – заборгованість за процентами по ставці 48% річних та 8 167,30 грн. - заборгованість за процентами по ставці 60% річних, що підтверджено вказаною Випискою з особового рахунку.

31.03.2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» було укладено Договір факторингу № 31/03-2021, у відповідності до умов якого АТ «Юнекс Банк» передало ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 , згідно з Актом прийому-передачі прав вимоги до вказаного договору.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що позивачем не надані докази дійсної суми заборгованості, що набуло ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс».

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу - на стороні кредитора - у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні (див. постанову Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 (провадження № 61-21697св19)).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

За загальними правилами чинності правочину (стаття 203, 205, 207, 215 ЦК України) та вимог статті 1055 ЦК України щодо обов`язкової письмової форми кредитного договору, недодержання якої тягне його нікчемність, умови кредитного договору, що становлять його зміст та є обов`язковими для виконання сторонами (статті 626-629 ЦК України) мають бути зафіксовані в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та підписані сторонами договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) викладено правовий висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Таким чином, посилання позивача на паспорт споживчого кредиту, як невід`ємну частину кредитного договору, та визначені ним умови кредитування є безпідставними і відхиляються апеляційним судом.

У Анкеті-заяві від 09.07.2018 року, що містить реквізити та підписи сторін договору, погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами - 48% річних та строк кредитування 12 місяців з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду (див. постави від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватися, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, позивач, як правонаступник первісного кредитора, має право на одержання від відповідача заборгованості за кредитним договором № 26206067081001.UAH від 09.07.2018 року у розмірі 11 111,80 грн., з яких 9 817,33 грн. – заборгованість за сумою кредиту, 1 294,47 грн. заборгованість за процентами по ставці 48% річних, нарахованими в межах строку кредитування.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ФК «Омега Фінанс» повністю, суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи позивача, не дослідив надані по справі докази, що підтверджують заборгованість ОСОБА_1 на момент переходу права вимоги до позивача на підставі договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки при вирішенні справи суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, не застосував закон, який підлягав застосуванню, та не дав належної оцінки наданим сторонами доказам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з постановленням по справі нового рішення по суті позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач, отримавши від позивача кредитні кошти, у добровільному порядку та у встановлені договором строки їх не повернув, проценти у встановленому договором розмірі не сплатив, ним не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів.

З огляду на викладене позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 11 111,80 грн., з яких 9 817,33 грн. – заборгованість за сумою кредиту, 1 294,47 грн. заборгованість за процентами по ставці 48% річних, нарахованими в межах строку кредитування, в решті позову слід відмовити.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно, заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року слід скасувати, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 26206067087001.UAH від 09.07.2018 року у розмірі 11 111,80 грн.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, відповідно позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» задоволено на 57,64% то з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1396,27 грн. та за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2094,40 грн., а всього 3490,67 грн.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» - адвоката Кумко Оксани Дмитрівни задовольнити частково.

Заочне рішенняОктябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 111,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судовий збір у загальному розмірі 3490,67 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2026 року.

Головуючий судд О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль