Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №552/1979/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1979/26 Номер провадження 22-ц/814/2914/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Карпушина Г.Л., Панченка О.О.,

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Портянка Євгена Вікторовича на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2026 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2026 року матеріали справи направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Полтави, за місцем реєстрації позивача.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Портянко Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та повернути справу до місцевого суду для вирішення питання територіальної підсудності.

Вважає, що суд всупереч ч. 1 ст. 27 ЦПК України направив матеріали справи до Шевченківського районного суду м. Полтави, хоча відповідач зареєстрований в с. Великий Перевіз, що територіально відноситься до Шишацького районного суду Полтавської області.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем ОСОБА_2 подано позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання.

В позовній заяві адреси проживання сторін зазначені в м. Полтаві як місця фактичного проживання сторін, а саме місце проживання позивача АДРЕСА_1 , а відповідача – АДРЕСА_2 .

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом під час відкриття провадження було здійснено запити до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача та відповідача.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_3 .

З відповіді Державної міграційної служби вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

Постановляючи ухвалу про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Полтави, місцевий суд виходив з підстав альтернативної підсудності, а саме норм ст. 28 ЦПК України, яка передбачає, що позови про стягнення аліментів, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Так, ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом

Разом з тим, положення частини 1 статті 28 ЦПК України наділяє позивача правом альтернативної підсудності за його вибором, в тому числі при подачі позову про стягнення аліментів, а саме за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

В даному випадку, вказана процесуальна норма поширюються на спірні правовідносини з огляду на предмет спору - стягнення аліментів, а відтак визначені ст. 27 ЦПК України загальні правила територіальної підсудності не застосовуються.

Встановивши, що відповідач не має зареєстрованого місця проживання (перебування) на території Київського району м. Полтави, тоді як його зареєстрованим місцем проживання є с. Великий Перевіз, Миргородського району, Полтавської області, суд першої інстанції обґрунтовано передав справу до Шевченківського районного суду м. Полтави, застосувавши правила альтернативної підсудності.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм ч. 1 ст. 27 ЦПК України, яка визначає подачу позову за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача відхиляються колегією суддів, оскільки при вирішенні спорів зазначеної категорії, законодавець в ч. 1 ст. 28 ЦПК України передбачив право позивача на пред`явлення позову про стягнення аліментів за його зареєстрованим місцем проживання.

За наведених обставин твердження апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст. 27 ЦПК України відхиляються колегією суддів, оскільки в даному випадку при вирішення питання територіальної підсудності підлягають застосуванню правила альтернативної підсудності згідно ст. 28 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали місцевого суду, як постановленої з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Портянка Євгена Вікторовича залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: Обідіна О.І. Карпушин Г.Л. Панченко О.О.