Постанова від 05 листопада 2024 р. у справі №935/3416/22 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/3416/22 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 60 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №935/3416/22 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти Олени Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій незаконною

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем,

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Янчук В.В. в м. Коростишеві,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Конюшка Дениса Борисовича звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти Олени Анатоліївни. Просив визнати незаконною постанову приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти Олени Анатоліївни від 17 листопада 2022 року №99/02-31 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 05 вересня 2016 року звернувся до приватного нотаріуса наразі Житомирського (у 2016 році Коростишівського) районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти Олени Анатоліївни з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі чого було заведено спадкову справу до майна померлої №51/2016. Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 28 жовтня 2016 року звернулася також ОСОБА_4 . Інші спадкоємці з будь-якими заявами до нотаріуса не зверталися. Згідно з інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіту ОСОБА_3 не склала. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року в справі №280/1399/16-ц, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, установлено, що ОСОБА_1 є троюрідним братом померлої ОСОБА_3 . Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року в справі №935/1922/19, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_4 та померла ОСОБА_3 є троюрідними сестрами. У задоволенні позову ОСОБА_4 у частині визнання права на спадкування відмовлено. Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є троюрідними братом та сестрою померлої ОСОБА_3 , спадщину прийняли. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на те, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 позов ОСОБА_4 у частині визнання права ОСОБА_4 на спадкування за померлою ОСОБА_3 залишено без задоволення, ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець, звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру та гараж після померлої ОСОБА_3 і просив видати свідоцтво про право на спадщину з розміром його частки у спадковому майна 1 (ціла квартира і цілий гараж). За результатами розгляду заяви позивача 17 листопада 2022 року нотаріус прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що такі нотаріальні дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не можуть бути вчинені у зв`язку з тим, що вказана вимога суперечить законодавству та не відповідає розміру частки ОСОБА_1 у праві на спадщину після померлої ОСОБА_3 .

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката Конюшка Д.Б. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на невідповідність розміру частки у праві на спадщину є необґрунтованою і неправомірною, оскільки нотаріусом було грубо проігноровано відомий їй факт про те, що питання визнання права ОСОБА_4 на спадкування після померлої ОСОБА_3 вже вирішувалося у судовому порядку. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року в справі №935/1922/19, яке набрало законної сили, залишена без задоволення позовна вимога ОСОБА_4 у частині визнання права на спадкування. Суд першої інстанції, розглядаючи і вирішуючи справу по суті, неповно дослідив усі обставини справи, грубо проігнорував низку фактів, які мають вирішальне та ключове значення для вирішення спору, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

У своїх відзивах на апеляційну скаргу відповідач приватний нотаріус наразі Житомирського (у 2016 році Коростишівського) районного нотаріального округу Житомирської області Чевкота О.А та третя особа ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

При цьому покликаються на те, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з питань видачі свідоцтва про право на спадщину на цілу частку спадкового майна винесена правомірно, а позов є таким, що не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено та не оскаржується сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до частини першої ст.1265 ЦК України є спадкоємцями п`ятої черги до майна померлої ОСОБА_3 , в рівних частках, тобто по . Вказані спадкоємці вчасно подали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Рішення про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування після померлої ОСОБА_3 не приймалося. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_2 .

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача адвокат Конюшко Д.Б. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, - рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Василевська О.А. апеляційну скаргу не визнала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкота О.А. у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Приватний нотаріус Чевкота О.А. спрямувала до суду заяву про розгляд апеляційної скарги без її участі. Зазначила, що підтримує в повному обсязі доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

Тлумачення ст.50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії; 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта.

Порядок правового регулювання діяльності органів та посадових осіб нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року.

Частиною першою ст.1 Закону України «Про нотаріат» унормовано, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

У відповідності до п.10 частини першої ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як уже зазначалося вище, Закон України «Про нотаріат» поділяє об`єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на три групи: нотаріальні дії; відмова у вчиненні нотаріальних дій; нотаріальні акти.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений частиною третьою ст.49 Закону України «Про нотаріат», де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, визначений ст.49 Закону України «Про нотаріат», не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених ст.49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

У відповідності до частини другої ст.50 Закону України «Про нотаріат», право на оскарження нотаріальної дії чи акта або відмови у її вчиненні, має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок оформлення спадщини та видачі свідоцтв про право на спадщину регулюється главою 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі – Порядок).

Згідно з п.п.4.12 п.4 Глави 10 розділу ІІ Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пунктом 4.14 Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину визначено, що нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо (частина перша ст.67 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У відповідності до частини першої ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до усталеної судової практики, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34-35 т.1). У довідці КП «Коростишівська комунальна служба» №2129 одночасно зазначено, що крім ОСОБА_3 за цією адресою на день смерті спадкодавця зареєстрованих осіб не було.

ОСОБА_1 05 вересня 2016 року подав приватному нотаріусу Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоті О.А. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі чого заведена спадкова справа до майна померлої №51/2016 (а.с.33 зворот т.1).

28 жовтня 2016 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 також звернулася ОСОБА_4 (а.с.39 т.1).

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), заповіт від імені померлої ОСОБА_3 відсутній (а.с.37 зворот т.1).

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року в справі №280/1399/16-ц, яке набрало законної сили 29 листопада 2016 року, встановлений факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є троюрідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.42, т.1).

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року в справі 935/1922/19 встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що останні є троюрідними сестрами (а.с.60-61). У задоволенні позову ОСОБА_4 у частині визнання права на спадкування відмовлено. Як зазначено у мотивувальній частині рішення суду позовна вимога у частині визнання права на спадкування задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною і таке право може не визнаватися чи оспорюватися після його встановлення (набуття) (ст.392 ЦК України), а позивач на даний час не набула права власності. Вказане рішення суду було предметом розгляду судом апеляційної та касаційної інстанції і набрало законної сили 16 червня 2021 року (а.с.62-70 т.1).

Позивач ОСОБА_1 14 листопада 2022 року звернувся до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти О.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно (квартиру АДРЕСА_2 , та гараж № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ), визначивши розмір своєї частки у спадковому майні 1 (ціла квартира і цілий гараж) (а.с.91 зворот - 92 т.1).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти О.А. від 17 листопада 2022 №99/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру та гараж із розміром частки ОСОБА_1 у спадковому майні 1 (ціла квартира і цілий гараж), після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з заявленою невідповідністю розміру частки у праві на спадщину (а.с.100-101 т.1).

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року в справі №935/1922/19 вимога ОСОБА_4 про визнання права на спадкування після ОСОБА_3 залишена без задоволення, а тому нотаріус мала видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на все нерухоме майно грунтуються на помилковому тлумаченні норм спадкового права та не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції з наступних мотивів.

Як уже зазначалося вище, рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року в справі №935/1922/19 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову в частині визнання права на спадкування, оскільки вказані вимоги є передчасними і таке право може не визнаватися чи оспорюватися після його встановлення (набуття) (ст.392 ЦК України), а позивач ОСОБА_4 на даний час не набула права власності.

Отже, вказаним судовим рішенням ОСОБА_4 не усунуто від права на спадкування майна після померлої ОСОБА_3 , а їй лише відмовлено у визнанні права на спадкування у судовому порядку з тих підстав, що вимога є передчасною, оскільки ОСОБА_4 не набула права власності на майно та її право не оспорюється або не визнається іншою особою.

Будь-яких інших рішень про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування після померлої ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 частиною першою ст.1265 ЦК України обидва віднесені до однієї черги спадкоємців за законом - п`ятої щодо майна померлої ОСОБА_3 , як троюрідні брат та сестра, а тому їх частки у спадковому майні є рівними, по 1/2 кожному.

Ураховуючи викладене вище, дії приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти О.А. під час винесення постанови про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на всю квартиру та гараж після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є законними та відповідають нормам чинного спадкового законодавства, оскільки ОСОБА_1 заявлений невідповідний розмір частки у праві на спадщину, тобто цілий (1), а не .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, а за своєю суттю зводяться до довільного тлумачення норм спадкового законодавства та переоцінки доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції у відповідності до положень ст.89 ЦПК України.

За приписами ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене вище, суд першої інстанції повно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем, залишити без задоволення.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 липня 2026 року.

Головуюча Судді: