Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №760/18907/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/18907/25

Провадження № 3-58/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Горбатовська С. А., за участю: секретаря судового засідання Табалюка Д. О., прокурора Стояновського Є. О., адвоката Вичікова В. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи з 02.01.2021 військовою службовою особою - офіцером відділу запобігання і профілактики злочинів та правопорушень управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ГУ ВСП ЗСУ, діючи в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статусу внутрішньої служби Збройних Сил України, недбало поставився до військової служби, а саме, до своїх функціональних обов`язків, покладених «Функціональними обов`язками офіцера відділу запобігання і профілактики злочинів та правопорушень управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ГУ ВСП ЗСУ» від 05.01.2024, не дотримався «Інструкції про організацію та проведення перевірок у ЗСУ органами управління та підрозділами ВСП у ЗСУ», затвердженої Наказом № 262 Генерального штабу ЗСУ від 13.10.2014, а саме:

1) як виконавець доручення № 2549 начальника ВСП у ЗСУ - начальника ГУ ВСП ЗСУ ОСОБА_2 від 26.01.2024 за зверненням Голови ТСК ВР України ОСОБА_3 від 26.01.2024 щодо фактів порушення прав курсантів Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного (надалі - Академія):

-не забезпечив належну організацію і контроль за проведенням перевірки Західним ТУ ВСП за зверненням Голови ТСК ВР України від 26.01.2024, які покладені на нього дорученням начальника від 26.01.2024;

-належним чином не опрацював інформацію, викладену у доповідних Західного ТУ ВСП від 31.01.2024 № 674/1/1160, від 15.02.2024 № 674/1/ПОН/1745 за результатами проведеної перевірки;

2) як співвиконавець доручення № 6211 в.о. начальника ВСП у ЗСУ - начальника ГУ ВСП ЗСУ ОСОБА_4 від 05.03.2024 за зверненням Голови ТСК ВР України ОСОБА_3 від 01.03.2024 про надання копій матеріалів проведеної перевірки за зверненням від 26.01.2024:

- матеріали перевірки не вивчав, що призвело до неналежного розгляду звернення Голови ТСК ВР України та вчасно не було забезпечено поновлення порушення прав курсантів Академії, а посадові особи Академії, які вчиняли протиправні дії, застосовуючи фізичне насильство до курсантів, тривалий час мали змогу уникати відповідальності.

В подальшому, після оприлюднених на засіданні ТСК ВР України анкет анонімного опитування курсантів Академії, у яких йшлось про факти застосування насильства, за результатами проведення додаткової перевірки Західним ТУ ВСП за третім дорученням ГУ ВСП від 20.03.2024 № 306/ЗВП/2138 такі факти знайшли своє підтвердження.

18.04.2024 ТУ ДБР у м. Львові розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140110000390, у якому начальник курсу Академії майор ОСОБА_5 повідомлений про підозру за ч. 5 ст. 426-1 КК України, обвинувальний акт стосовно останнього перебуває на розгляді у Франківському районному суді м. Львова.

У відповідності до протоколу своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно протоколу постановою слідчого СВ Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській обл. від 04.06.2025 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 351 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Протокол про адміністративне правопорушення складений 07.07.2025.

Справа надійшла до суду 23.09.2025.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що станом на 26.01.2024 проходив службу на посаді офіцера відділу запобігання і профілактики злочинів та правопорушень управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ГУ ВСП ЗСУ, з 09.02.2024 виконував обов`язки начальника відділу.

Виконання доручення № 2549 начальника ВСП у ЗСУ - начальника ГУ ВСП ЗСУ ОСОБА_2 від 26.01.2024 за зверненням Голови ТСК ВР України ОСОБА_3 від 26.01.2024 щодо фактів порушення прав курсантів Академії було доручене Західному ТУ ВСП шляхом проведення відповідної перевірки. Згідно доручення він повинен був у строк до 31.01.2024 здійснювати лише контроль за своєчасністю надання відповіді Західним ТУ ВСП за результатами проведеної перевірки, оскільки «організовувати виконання перевірки» не мав повноважень. Він зателефонував начальнику відділу Західного ТУ ОСОБА_6 , отримав доповідь, у якій факти насильства стосовно курсантів Академії не знайшли свого підтвердження, яку опрацював, виявив, що доповідь неповна, тому продовжив строк перевірки до 15.02.2024, про що ГУ ВСП ЗСУ повідомило ТСК ВР України. За результатами перевірки Західним ТУ отримав відповідь, щодо якої сумнівів не мав, та на підставі якої підготував проєкт відповіді до ТСК.

З приводу доручення № 6211 в.о. начальника ВСП у ЗСУ - начальника ГУ ВСП ЗСУ ОСОБА_4 від 05.03.2024 за зверненням Голови ТСК ВР України ОСОБА_3 від 01.03.2024 про надання копій матеріалів перевірки пояснив, що у відповідному дорученні був вказаний співвиконавцем, основним виконавцем був визначений ОСОБА_7 , який доручив виконання цього доручення іншим особам, відповідь надавалась ОСОБА_8 . До ходу виконання вказаного доручення не причетний, оскільки з 09.02.2024 був начальником відділу.

В ході судового розгляду опитані свідки.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що у січні - березні 2024 року проходив військову службу на посаді начальника ВСП у ЗСУ - начальника ГУ ВСП ЗСУ. До ГУ ВСП ЗСУ надійшло звернення ТСК ВР України з приводу вчинення службовими особами Академії протиправних дій стосовно курсантів. Він доручив розгляд звернення Суховію або Сологубу, остаточним виконавцем доручення був визначений ОСОБА_1 . Підрозділи його управління повинні були забезпечити організацію перевірки звернення, проведення перевірки доручалось Західному ТУ, та контроль за своєчасністю надання ТУ до ГУ відповіді, повноту цієї відповіді та підготувати проєкт відповіді до ТСК. Проєкт відповіді до ТСК його влаштував, доповідь була погоджена зі всіма службами, тому він і підписав відповідь. В подальшому, ТСК витребувала матеріали перевірки, проте разом з матеріалами була направлена попередня відповідь, яка не вимагалась ТСК. ОСОБА_1 був співвиконавцем по другому зверненню ТСК, перший виконавець ОСОБА_7 доручив виконання ОСОБА_8 . Після отримання матеріалів ТСК виявила опитувальники курсантів, у яких вбачались факти застосування фізичного насильства, після чого розпочалося службове розслідування по Західному ТУ.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що у січні - березні 2024 року проходив військову службу на посаді заступника начальника ГУ ВСП ЗСУ, був безпосереднім начальником ОСОБА_1 . Було звернення від ТСК ВР України з приводу курсантів Академії. Його заступник ОСОБА_11 доручив виконання Жепку, замість якого в подальшому був призначений ОСОБА_1 , останній був остаточним виконавцем. У випадку «некоректності» доручення виконавець повинен був звернутись до керівника, останній мав би виправити таку «некоректність.» За результатами відповіді ТСК просила надати матеріали перевірки, які ГУ ВСП ЗСУ направили. У другому дорученні (від 05.03.2024) ОСОБА_1 був добавлений як співвиконавець для комунікації з Західним ТУ, оскільки виконував перше доручення. Надалі, був присутній на засіданні ТСК, оскільки в матеріалах перевірки, переданих ТСК, були виявлені факти застосування насильства та призначив службову перевірку по Західному ТУ, а також по службовим особам, які проводили розгляд першого звернення ТСК.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що у березні 2024 року був начальником відділу звернень управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ГУ ВСП ЗСУ. Отримавши доручення від 05.03.2024, доручив його виконання ОСОБА_8 . ОСОБА_8 доповідав по виконанню, готував проєкт відповіді. ОСОБА_1 доручень ніяких не давав. Ні він, ні ОСОБА_8 матеріли перевірки, отримані від Західного ТУ, не вивчали.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що був остаточним виконавцем по дорученню від 05.03.2024 щодо перевірки дій за зверненням народного депутата України Скороход. Дане доручення було розписане йому, як помічнику ОСОБА_7 . Необхідно було передати матеріали перевірки з Західного ТУ народному депутату України. Матеріали, які були у ОСОБА_7 , оформлював згідно з Інструкцією з діловодства у ЗСУ, готував проєкт супровідного листа на відправку матеріалів. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 говорили йому взяти текст для супровідного листа з попередньої відповіді за проєктом ОСОБА_1 за підписом ОСОБА_2, що він і зробив.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що у січні 2024 року проходив військову службу на посаді начальника відділу запобігання і профілактики злочинів та правопорушень управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ГУ ВСП ЗСУ, звільнений 08.02.2024. ОСОБА_1 був у його підпорядкуванні. Надавав доручення начальнику Західного ТУ провести перевірку щодо предмету звернення ТСК. ОСОБА_1 повинен був взяти на контроль хід проведення перевірки, а саме: своєчасність надання начальником Західного ТУ документів, допит свідків, надати методичну допомогу та підготувати доповідь.

Вислухавши ОСОБА_1 , інших учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП з наступних підстав.

Так, диспозиція ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, а частина 2 цієї статті - за вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа, до якої, у відповідності до примітки до ст. 172-13 КУпАП, належать військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

При цьому, недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія.)

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу в.о. Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України, продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та триває він по даний час.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено в Законі України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

За змістом ст. 16 наведеного Закону кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

В судовому засіданні встановлено та не спростовується учасниками, що 26.01.2024 Начальнику ВСП у ЗСУ ОСОБА_2 надійшов запит від 26.01.2024 Голови ТСК ВР України ОСОБА_3 про проведення службової перевірки щодо фактів перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем, а також порушення конституційного права на свободу пересування зі сторони посадових осіб та безпосередньо начальника факультету бойового застосування військ Національної Академії Сухопутних Військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного (м. Львів.)

Згідно доручення № 2549 від 26.01.2024 полковнику ОСОБА_1 доручено:

-організувати проведення перевірки контроль;

-підготувати доповідь.

Підстави, види, порядок організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірки визначені Інструкцією про організацію та проведення перевірок у ЗСУ органами управління та підрозділами ВСП у ЗСУ, затвердженої Наказом № 262 Генерального штабу ЗСУ від 13.10.2014.

Оцінюючи позицію ОСОБА_1 в судовому засіданні, суддя вважає, що ОСОБА_1 при виконанні доручення № 2549 від 26.01.2014 надав власну оцінку першій позиції доручення, вирішивши для себе, що виконання доручення в частині «організувати проведення перевірки» не належить до його компетенції, оскільки «він нічого не міг організувати», а тому «некоректне» та/або «неконкретне» у цій частині доручення виконувати не буде.

При цьому, про своє бачення дорученого, тобто виконання покладених на нього службових обов`язків, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, своєму безпосередньому керівнику не доповів.

Такі дії ОСОБА_1 не відповідають положенням ст. ст. 12, 16 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України.»

Наведеним повністю спростовуються доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього обов`язку доповідати про «неконкретність» та/або «некоректність» доручення керівнику та можливість прийняття самостійного рішення при виконанні покладеного на нього обов`язку, оскільки службові обов`язки військовослужбовця, яким є ОСОБА_1 , не обмежуються положення окремої Інструкції, а мають загально нормативний характер і визначаються Законами України, військовими Статутами, а також Наказами Міністерства оборони України.

Загалом для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити, що такі дії мали місце, а особа, за наявності реальної можливості виконати свої обов`язки належним чином проявила байдужість та нестаранність, що є підставами для притягнення такої особи до відповідальності.

При цьому, з об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно - небезпечними дією чи бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно - небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Слід зазначити, що факт неналежно проведеної перевірки за зверненням Голови ТСК ВР України від 26.01.2024 знайшов своє підтвердження в подальшому, в ході засідання ТСК ВР України, службового розслідування та кримінального провадження.

Доводи ОСОБА_1 , що обставини, викладені у протоколі, не підтверджені належними і допустимими доказами, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, суддя вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не заперечує факту невиконання доручення від 26.01.2024 в частині «організувати проведення перевірки», а також факт неповідомлення вищого командування про невиконання доручення в цій частині.

За таких обставин, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

З приводу кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП в частині недбалого ставлення до виконання доручення № 6211 в.о. начальника ВСП у ЗСУ - начальника ГУ ВСП ЗСУ ОСОБА_4 від 05.03.2024 за зверненням Голови ТСК ВР України ОСОБА_3 від 01.03.2024 суддя дійшла наступних висновків.

Так, 01.03.2024 Голова ТСК ВР України ОСОБА_3 звернулась до начальника ВСП у ЗСУ ОСОБА_2 з запитом про надання копій матеріалів проведеної службової перевірки працівниками ВСП щодо фактів перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем, а також порушення конституційного права на свободу пересування зі сторони посадових осіб та безпосередньо начальника факультету бойового застосування військ Національної Академії Сухопутних Військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного (м. Львів) з наданням інформації про письмове опитування курсантів.

Згідно доручення № 6211 від 05.03.2024 полковник ОСОБА_14 доручив виконання ОСОБА_7 , ОСОБА_1

06.03.2024 ОСОБА_7 доручив виконання ОСОБА_8 із зазначенням переліку завдань та строку виконання до 18.03.2024.

Доручення виконане 13.03.2024.

Дані про виконання доручення або підготовку проекту відповіді ОСОБА_1 у дорученні від 05.03.2024 та у листі від 13.03.2024 відсутні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та свідки пояснили, що остаточним виконавцем доручення № 6211 від 05.03.2024 був ОСОБА_8 .

Завдання, вчинення яких було доручено саме ОСОБА_1 на виконання доручення від 05.03.2024, з пояснень осіб, опитаних в судовому засіданні, встановити не виявилось можливим.

Такі ж відомості відсутні і в матеріалах справи.

Згідно п. 2.1.16 Інструкції з діловодства у ЗСУ, затвердженої Наказом № 40 Головнокомандувача ЗСУ від 31.01.2024 доручення - форма реалізації управлінських повноважень командира (керівника), що передбачає визначення конкретного завдання, мети, строку та відповідальної за виконання посадової особи. Доручення надається до конкретно визначеного документа.

У відповідності до протоколу ОСОБА_1 «самоусунувся» від виконання доручення від 05.03.2024, а також «матеріали перевірки не вивчав.»

Враховуючи, що як в матеріалах справи, так і в судовому засіданні не встановлено конкретного завдання, яке необхідно було виконати ОСОБА_1 на виконання доручення від 05.03.2024, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, по даному епізоду.

Ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Ч. 11 ст. 38 КУпАП передбачено, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

У відповідності до п) 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Отже керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: