Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №759/11984/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/11984/26

пр. № 3/759/3279/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомо, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.04.2026 о 16 год. 23 хв. по просп. А. Палладіна у м.Києві, керувала ТЗ «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з ТЗ «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв попереду. В результаті зіткнення ТЗ «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_2 відкинуло у стоячий попереду ТЗ «BMW XDrive» д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п. «б» п. 2.3, п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Базик О.П. пояснив, що ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки на її думку ДТП сталося з вини водія автомобіля «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_2 , який раптово змінив напрямок руху та перелаштувався в її смугу руху, внаслідок чого вона не встигла загальмувати та сталося зіткнення.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є власником автомобіля «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_2 , 23.04.2026 він був пасажиром у вказаному автомобілі, перебував на задньому пасажирському сидінні. Керував автомобілем водій ОСОБА_3 , вони рухались у середній смузі руху, зупинились на світлофорі, він відчув удар в задню частину автомобіля, після чого його автомобіль вікинуло на автомобіль, що зупинився попереду.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він був пасажиром автомобіля «BMW 320» д.н.з., НОМЕР_2 , 23.04.2026 він перебував на передньому пасажирському сидінні. Їй автомобіль зупинився на світлофорі, попереду було три автомобілі, через кілька секунд після зупинки відчув удар в задню частину автомобіля. Їх автомобіль не знімював напрямок руху, рухався та зупинився в середній смузі руху.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648193 від 23.04.2026, який складений відносно ОСОБА_1 , схему місця ДТП від 23.04.2026, письмові пояснення від 23.04.2026, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Суд критично відноситься до пояснень представника ОСОБА_1 у судовому засіданні і вважає, що це викликано бажанням останньої уникнути відповідальності за вчинення правопорушення.

Враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суддя приходить до висновку, що під час проїзду вказаної ділянки дороги, у тому числі виконання на ній маневрів, водій ОСОБА_1 повинна була керуватись вимогами п.п. «б» п. 2.3, п. 13.1 ПДР України.

Відповідно до п.п. «б» п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вважаю, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повністю узгоджуються з об`єктивними даними схеми ДТП, яка була підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, місця їх зіткнення, напрямку руху тощо.

Крім того, судом 11.06.2026 та 24.06.2026 було надіслано письмові запити до УПП у м.Києві про надання відеозаписів з камер зовнішнього відеоспостереження, розміщених за адресою: перехрестя просп. А. Палладіна та вул. Пономарьова у період часу з 16 год. 20 хв. до 16 год. 25 хв. 23.04.2026.

Згідно відповідей УПП у м. Києві №27111-2026 від 25.06.2026 (545310) та №29827-2026 від 07.07.2026 (561001) станом на 23.06.2026 та 06.07.2026 на серверу відсутній архів відеозапису з камер, розташованих за вказаною у запитах суду адресою.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушення п.п. «б» п. 2.3, п. 13.1 ПДР України, а отже, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя вважає, що наявні всі підстави для притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 124, 245, 251-252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Васильєва