Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №755/10520/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №755/10520/26

Суддя: Омельян І. М.

Справа № 755/10520/26

Провадження №: 3/755/4279/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2026 р.м. Київ Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровського УП ГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 року близько 12:10 за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 27, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи електросамокатом марки «Rusom», рухаючись по тротуару, допустив зіткнення в праву бокову частину автомобіля марки «Chevrolet Aveo», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, однак враховуючи, що останній не досяг 16 річного віку, до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно притягнути його матір ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні мати неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Зазначила, що добросовісно виконує свої батьківські обов`язки. Щодо події пояснила, що у день події її син ОСОБА_2 рухався на власному електросамокаті по тротуару, а водій автомобіля марки «Chevrolet Aveo» ОСОБА_3 , виїжджаючи з прибудинкової території, не переконався в безпечності руху та здійснив наїзд на її сина, у зв`язку з чим її син отримав тілесні ушкодження. Приїхавши на місце події, вона викликала для сина медичну допомогу та працівників патрульної поліції. Повідомила, що вона пояснювала сину правила користування електросамокатом та Правила дорожнього руху, зокрема те, що на цьому транспортному засобі можна пересуватися по дорозі, спеціально облаштованих доріжках та по тротуару.

Крім того, ОСОБА_1 подала до суду письмове пояснення та клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 посилається на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що у її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП. Зокрема, поліцією не доведено складу адміністративного правопорушення, аналіз матеріалів справи свідчить про відсутність доказів ухилення її від виконання батьківських обов`язків, матеріали ДТП не можуть автоматично бути доказом її вини, вина дитини не може автоматично означати вину матері, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, обов`язок доказування покладається на орган, який складав протокол, має бути дотриманий презумпція невинуватості

У клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення зазначила, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів складу адміністративного правопорушення. Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність батьків лише за умови доведення факту ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини та причинного зв`язку між таким ухиленням і вчиненням неповнолітнім адміністративного правопорушення. Разом із тим матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що я ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків. У протоколі відсутній опис конкретних дій або бездіяльності, які б свідчили про неналежне виконання мною обов`язків, визначених статтею 150 Сімейного кодексу України. Фактично підставою для складання протоколу став лише сам факт дорожньо-транспортної пригоди за участю неповнолітнього. Однак сама по собі дорожньо-транспортна пригода не може автоматично свідчити про наявність у діях матері складу адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи не містять належної оцінки всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди. З матеріалів убачається, що автомобіль здійснював виїзд із прилеглої території через тротуар в умовах обмеженої оглядовості, однак оцінка діям водія не була надана в обсязі, достатньому для беззаперечного висновку про причини виникнення пригоди. Незалежно від оцінки дій неповнолітнього, матеріали справи не підтверджують причинного зв`язку між моєю поведінкою як матері та зазначеною подією. Відповідно до ст.ст. 245, 251 та 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повнота об`єктивно дослідити всі обставини справи. Відповідно до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За відсутності належних доказів складу адміністративного правопорушення особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні батько дитини ОСОБА_4 підтримав пояснення та клопотання ОСОБА_1 .

Інший учасник ДТП - водій автомобіля марки «Chevrolet Aveo» ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав свої письмові пояснення, що є в матеріалах провадження, та пояснив, що у день події він на своєму транспортному засобі повільно виїжджав з прибудинкової території, раптом з тротуарної доріжки на великій швидкості в його автомобіль з правого боку в`їхав електросамокат, яким керував неповнолітній ОСОБА_2 , на спині якого був рюкзак Glovo. Він зупинився, спитав про здоров`я хлопця, запропонував викликати швидку допомогу, від якої хлопець відмовився. На місце події приїхали батьки неповнолітнього та працівники поліції. Надав суду фотодокази з місця події.

Вивчивши матеріали провадження та заслухавши учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882675 від 24.06.2026 року; рапортами працівників поліції; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; схемою місця ДТП; поясненням особи, щодо якої складений протокол; поясненнями іншого учасника ДТП; відеозаписом події від 17.04.2026 року, який було досліджено в судовому засіданні та яким повністю підтверджуються обставини події ДТП, так як вони зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення; іншими матеріалами.

Доводи ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 33, 40-1, 184, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя І.М.Омельян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua