Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №753/12256/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12256/26

провадження № 3/753/3735/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Рудюк О.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України,

у с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 660157 від 8 травня 2026 року, ОСОБА_1 8 травня 2026 року о 4 год. 20 хв. керував автомобілем Ford д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по пр-т П.Григоренка, 16 в стані з алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком з медичного закладу КНП «КМКЛ №10», номер НОМЕР_2 від 8 травня 2026 року, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що спиртні напої не вживав.

Захисник Полянчук В.Б. в судовому засіданні просив провадження закрити, оскільки було порушено порядок огляду, так як лабораторного дослідження проведено не було, що є порушенням інструкції, на підтвердження чого надав висновок спеціаліста.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши адміністративний матеріал, аналізуючи зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Статтею 245 КпАП України визначено, що серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до положень ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КпАП України висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Згідно пунктів 8, 9, 11, 12 розділу З вказаної інструкції (зі змінами, в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025), огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум?яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами.

Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємкостей зберігається при температурі мінус 20 ° C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного пориву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Однак, при проведенні огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я не було дотримано вимог Інструкції, а саме: після отримання позитивного результату за допомогою проведеного тесту за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», та виявлення у видихувальному повітрі вмісту алкоголю 0,50 проміле, не було проведено підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі, відбір крові та сечі у ОСОБА_1 також не проводився.

Відповідно до п. 21 розділу З вказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків, медичним висновком тощо.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та які б спростовували доводи останнього про невинуватість, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, висновок про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення зробити неможливо, відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 України.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя О.Ю. Рудюк.