Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №910/4878/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2026Справа № 910/4878/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування"

до Фізичної особи-підприємця Гутянської Юлії Станіславівни

про стягнення 84406,32 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Гутянської Юлії Станіславівни, відповідно до прохальної частини якого (з урахуванням заяви про усунення недоліків) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Гутянської Юлії Станіславівни на користь Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" заборгованість у розмірі 84406,32 грн, з яких:

- за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: 24657,56 грн - основного боргу, 32569,27 грн - подвійна облікова ставка НБУ; 2740,08 грн - 3% річних; 10037,73 грн - інфляційного збільшення;

- за договором компенсації витрат №067-666/2021: 2626,14 грн - основного боргу; 3469,85 грн - подвійна облікова ставка НБУ; 291,92 грн- 3% річних та 1069,39 грн - інфляційного збільшення;

- за договором про надання комунальних послуг №513/22-ЕН: 2446,09 грн - основного боргу; 3230,77 грн - подвійна облікова ставка НБУ; 271,81 грн - 3% річних та 995,71 грн інфляційного збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021 від 15.11.2021 не у повному обсязі сплатив оренду, у зв`язку з чим виник борг у розмірі 24657,56 грн. Також в порушення умов договору №067-666/2021 від 15.11.2021 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди відповідач не компенсував позивачу плату за землю, податку на нерухоме майно, внаслідок чого заборгованість за вказаним договором становить 2626,14 грн. Крім цього, позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №513/22-ЕН від 01.01.2022 про відшкодуванням витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в останнього виникла заборгованість у сумі 2446,09 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 04.05.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.

07.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 23.04.2026.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.05.2026 вказану позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 12.05.2026 повернута на адресу суду поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).

Відповідач не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, отримання відповідачем від суду листа з ухвалою про відкриття провадження у справі перебувало поза межами контролю суду.

Отже, в межах встановленого для розгляду справи строку суд вчинив необхідні та достатні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідно належним чином повідомив відповідача про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Між позивачем та відповідачем укладені договір оренди нерухомого майна №067-665/2021 від 15.11.2021, договір №067-666/2021 від 15.11.2021 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди та договір №513/22-ЕН від 01.01.2022 про відшкодуванням витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

За договором оренди нерухомого майна №067-665/2021 від 15.11.2021 відповідач не сплатив оренду у сумі 24657,56 грн згідно із рахунками №4422 від 15.11.2021 на суму 8 465,59 грн та №4923 від 13.12.2021 на суму 16191,97 грн.

15.11.2021 між сторонами укладено договір №067-666/2021 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди, в порушення зобов`язань за яким відповідач не компенсував позивачу плату за землю, податку на нерухоме майно за рахунками № 4424 від 15.11.2021 на суму 417,50 грн, №4924 від 13.12.2021 на суму 782,81 грн, №89 від 12.01.2022 на суму 782,81 грн; № 647 від 23.02.2022 на суму 643,02 грн, внаслідок чого заборгованість за зазначеним договором становить 2626,14 грн.

Також на обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач допустив порушення зобов`язань за договором №513/22-ЕН від 01.01.2022 про відшкодуванням витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині оплати за спожиті у січні 2022 року комунальні послуг на загальну суму 2446,09 грн (рахунок на оплату №580 від 31.01.2022, акт узгодження вартості комунальних послуг №142 від 31.01.2022).

Посилаючись на прострочення відповідачем грошових зобов`язань за вищевказаними договорами, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню, 3%річних та інфляційні втрати, а саме:

за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: 32569,27 грн - пеня; 2740,08 грн - 3% річних; 10037,73 грн - інфляційні втрати;

за договором про компенсацію витрат №067-666/2021: 3469,85 грн - пеня; 291,92 грн - 3% річних та 1069,39 грн - інфляційні втрати;

за договором про відшкодування втрат балансоутримувача №513/22-ЕН: 3230,77 грн - пеня; 271,81 грн - 3% річних та 995,71 грн інфляційні втрати.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.11.2021 між Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем", змінено найменування на Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Гутянською Юлією Станіславівною (орендар, відповідач) укладений договір оренди нерухомого майна №067-665/2021 (надалі - договір оренди №067-665/2021) відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення №8, 14, 15, 16, 17, 18 учбового корпусу літ. "Б" (1-й поверх) загальною площею 78,5 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49 (п.1.1. договору).

Майно передається орендарю з метою розміщення дитячого клубу (пункт 1.3 договору).

У п.2.1. договору оренди №067-665/2021 сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання орендарем та орендодавцем акту приймання-передавання майна і стає невід`ємною частиною договору.

За користування майном орендар зобов`язався сплачувати орендодавцю орендну плату за користування майном наперед щомісячно до 15 числа оплачуваного місяця, згідно із рахунками, виставленими орендодавцем. Представник орендаря особисто забирає рахунки у представника орендодавця (п.3.1 договору оренди №067-665/2021).

Орендар зобов`язаний вчасно вносити орендну плату за користування майном незалежно від наслідків власної господарської діяльності (п.3.2 договору оренди №067-665/2021).

Згідно із п.3.3. договору оренди №067-665/2021 вартість комунальних послуг, оплачених орендодавцем та отриманих орендарем, відшкодування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю (земельного податку) в частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна, здійснені орендодавцем, не включаються до складу орендної плати та відшкодовується орендарем орендодавцю на підставі окремого договору, який має бути укладений між орендарем та орендодавцем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання цього договору, за умови, що такий договір не був укладений сторонами раніше.

У п.3.4. договору та додатку №1 до договору сторони погодили, що орендна плата за базовий місяць оренди (вересень 2021 року) становить 15731,40 грн з ПДВ.

Відповідно до п.9.5. договору оренди №067-665/2021 за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором орендар зобов`язаний сплатити орендодавцеві неустойку - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Згідно із п.10.1., п.10.3. договору оренди №067-665/2021 цей договір вступає в дію з моменту його укладення та діє до 15.10.2024 в частині оренди (користування майном орендарем), а в частині повернення майна орендодавцеві, виконання грошових зобов`язань, відповідальності за порушення - до повного виконання.

15.11.2021 сторонами було підписано акт прийняття-передання майна в оренду, за умовами якого орендодавець передав, а орендар приймає в оренду у належному технічному стані нежитлові приміщення №8, 14, 15, 16, 17, 18 учбового корпусу літ. "Б" (1-й поверх) загальною площею 78,5 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49.

01.01.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №067-665/2021 про надання орендних канікул.

Згідно із п.3 додаткової угоди №1 до договору оренди №067-665/2021 орендні канікули надаються на строк не більше 3-х місяців, а саме: з 01.01.2022 по 31.03.2022.

Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 до договору оренди №067-665/2021 протягом строку дії орендних канікул орендар зобов`язаний сплатити (компенсувати) орендодавцю повну вартість послуг з утримання нерухомого майна (експлуатаційні, комунальні платежі та компенсаційні платежі за землю та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тощо).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату оренди за листопад - грудень 2021 року на загальну суму 24657,56 грн: №4422 від 15.11.2021 на суму 8465,59 грн та №4923 від 13.12.2021 на суму 16191,97 грн.

На виконанням умов пункту 3.3 договору оренди №067-665/2021, між Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем", змінено найменування на Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (сторона 1, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Гутянською Юлією Станіславівною (сторона 2, відповідач) укладений договір №067-666/2021 від 15.11.2021 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди нерухомого майна №067-665/2021 від 15.11.2021 (далі - договір №067-666/2021 про компенсацію витрат), відповідно до умов якого сторона 2 зобов`язана компенсувати стороні 1 плату за землю з ПДВ, в залежності від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, що переданий в оренду, та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений стороною 1 з ПДВ в залежності від ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, встановленої органами місцевого самоврядування згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною договору (додаток №1 до договору). Сторона 2 зобов`язана вчасно компенсувати (відшкодовувати) витрати сторони 1 на утримання орендованого майна щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку сторони 1 (п.2.1., 2.2.).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору №067-666/2021 про компенсацію витрат сторона 1 має право на своєчасну компенсацію (відшкодування) витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна.

Сторона 2 зобов`язана, зокрема, своєчасно та в повному обсязі компенсувати (відшкодовувати) витрати (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) стороні 1 на утримання орендованого майна.

У п.4.3. договору №067-666/2021 про компенсацію витрат сторони погодили, що у разі порушення термінів оплати платежів, визначених в п.2.1., 2.2. договору сторона 2 на вимогу сторони 1 зобов`язана сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п.7.1. договору №067-666/2021 про компенсацію витрат цей договір діє з дати укладання до припинення дії договору оренди).

Відповідно до додатку № 1 договору №067-666/2021 про компенсацію витрат розмір компенсації витрат (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) в місяць становить 471,00грн з ПДВ, а розмір компенсації витрат (плата за землю) всього за місяць становить 311,81 грн з ПДВ.

У період з листопада 2021 року по лютий 2022 року позивач виставив відповідачу рахунки для оплати компенсації витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна: № 4424 від 15.11.2021 на суму 417,50 грн, №4924 від 13.12.2021 на суму 782,81 грн, №89 від 12.01.2022 на суму 782,81 грн; № 647 від 23.02.2022 на суму 643,02 грн, на загальну суму 2626,14 грн.

Також між Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем", змінено найменування на Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (виконавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Гутянською Юлією Станіславівною (споживач, відповідач) укладений договір №513/22 ЕН від 01.01.2022 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, разом з додатками (далі - договір №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача), відповідно до умов якого виконавець забезпечує споживача: електричною енергією, а також проводить (за необхідністю) монтажні, та інші роботи у орендованому приміщенні, а споживач зобов`язується отримати послуги та відшкодувати виконавцю витрати пов`язані з наданням послуг згідно умов викладених в цьому договорі.

Відповідно до пп.2.2.1., 2.2.5 п.2.2 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати споживача енергоносіями у вигляді: електричної енергії, а також проводити монтажні, налагоджувальні та інші роботи у орендованому приміщенні згідно з окремим кошторисом та актом виконаних робіт; надавати споживачу акт спожитих енергоносіїв, виконаних робіт (при наявності) та платіжні вимоги (рахунки).

У пп.2.4.3. п.2.4. договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача сторони погодили, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за платіжними вимогами (рахунками) за використані енергоносії або виконані роботи (при їх наявності), не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку виконавця.

Згідно з пунктом 3.1 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача розрахунковим періодом забезпечення енергоносіями вважається календарний місяць.

Орієнтовна вартість відшкодування місячних витрат забезпечення енергоносіями згідно тарифів міських енергопостачальних організацій на 01.01.2022, складає: електроенергія 1377,63 грн (тариф - 4,592112 грн/кВт*год. в т.ч. ПДВ 0,765352 грн); опалення 226,10 грн (тариф 5665,25344632 грн/Гкал, в т.ч. ПДВ - 944,20890772 грн); вода та водовідведення 25,38 грн (тариф - 25,38 грн/кв.м. в т.ч. ПДВ - 4,23 грн). Усього орієнтована вартість щомісячних витрат по договору: - 3669,11 грн в т.ч. ПДВ - 611,52грн (пункт 3.4 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача).

Пунктом 3.5 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача визначено, що за кожен місяць виконавець розраховує обсяг та вартість відшкодування використаних енергоносіїв, а у разі надання додаткових робіт - надає акт виконаних послуг. Акти та платіжні вимоги (рахунки) споживач зобов`язаний отримати у виконавця до 15 числа, слідуючого за розрахунковим місяця і впродовж одного дня повинен належним чином оформити акти (підписати уповноваженою особою, поставити печатку), та повернути один оформлений примірник акту виконавцю. У разі неотримання споживачем актів та платіжних вимог (рахунків) у визначений даним пунктом строк та/або відсутності (впродовж 3 днів з дня отримання) мотивованих письмових заперечень по рахунку використаних енергоносіїв і акту надання додаткових робіт, документи вважаються прийнятими споживачем, а енергоносії надані в повному обсязі та належним чином.

Вартість відшкодування витрат на забезпечення енергоносіями може змінюватися у зв`язку зі зміною тарифів міських енергопостачальних організацій та чинного законодавства (пункт 3.6 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача).

За умовами підпункту 4.4.3. пункту 4.4 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача споживач несе відповідальність, зокрема, в разі несплати, платежів відповідно до п. 2.4.2 та п. 2.4.3 договору, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання такого платежу. Нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та нараховується за весь час існування боргу.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін дії договору оренди, лізингу або іншого виду користування приміщенням та обладнанням. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про його припинення (пункт 5.1, 5.3 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача).

Згідно із рахунком на оплату №580 від 31.01.2022 та актом узгодження вартості комунальних послуг №142 від 31.01.2022 відповідач має відшкодувати позивачу спожиті у січні 2022 року комунальні послуги (теплову енергію) у загальній сумі 2448,09 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021 у сумі 24657,56 грн, заборгованості за договором про компенсацію витрат №067-666/2021 у сумі 2626,14 грн, заборгованості за договором про надання комунальних послуг №513/22-ЕН у сумі 2446,09 грн, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання за вищевказаними договорами сум пені, 3%річних та інфляційні втрати, а саме: за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: 32569,27 грн - пеня; 2740,08 грн - 3% річних; 10037,73 грн - інфляційні втрати; за договором про компенсацію витрат №067-666/2021: 3469,85 грн - пеня; 291,92 грн - 3% річних та 1069,39 грн - інфляційні втрати; за договором про відшкодування втрат балансоутримувача №513/22-ЕН: 3230,77 грн - пеня; 271,81 грн - 3% річних та 995,71 грн інфляційні втрати.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Згідно із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору оренди нерухомого майна №067-665/2021 було виставлено відповідачу рахунки на оплату вартості оренди у листопаді 2021 року на суму 8465,59 грн та у грудні 2021 року на суму 16191,97 грн, однак відповідач орендну плату за спірний період не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 24658,00 грн.

Доказів припинення користування відповідачем орендованим нерухомим майном у спірний період матеріали справи не містять.

Укладені ж між сторонами договір №067-666/2021 від 15.11.2021 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди нерухомого майна №067-665/2021 від 15.11.2021 та договір №513/22-ЕН від 01.01.2022 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року позивач виставив відповідачу рахунки на оплату компенсації витрат з утримання орендованого майна, а саме: плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: рахунок №4424 від 15.11.2021 на суму 417,50 грн, рахунок №4924 від 13.12.2021 на суму 782,81 грн, рахунок №89 від 12.01.2022 на суму 782,81 грн та рахунок №647 від 23.02.2022 на суму 643,02 грн. Загальна сума компенсації витрат з утримання орендованого майна становить 2626,14 грн.

Крім того, відповідно до рахунку на оплату №580 від 31.01.2022 та акта узгодження вартості комунальних послуг № 142 від 31.01.2022 позивачем нараховано до відшкодування вартість спожитої відповідачем у січні 2022 року теплової енергії у сумі 2446,09 грн.

У свою чергу, відповідач не надав доказів надання зауважень щодо наданих послуг або вмотивованої відмови від їх прийняття.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині сплати оренди за листопад-грудень 2021 року, компенсації витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) за листопад 2021 року по лютий 2022 року та відшкодування вартості комунальних послуг у січні 2022 року підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, доказів сплати відповідачем вказаних сум заборгованості матеріали справи не містять, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення боргу зі сплати оренди у сумі 24657,56 грн, компенсації витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) у сумі 2626,14 грн та відшкодування комунальних послуг в сумі 2446,09 грн.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені (за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: 32569,27 грн - пеня; 2740,08 грн - 3% річних; 10037,73 грн - інфляційні втрати; за договором про компенсацію витрат №067-666/2021: 3469,85 грн - пеня; 291,92 грн - 3% річних та 1069,39 грн - інфляційні втрати; за договором про відшкодування втрат балансоутримувача №513/22-ЕН: 3230,77 грн - пеня; 271,81 грн - 3% річних та 995,71 грн інфляційні втрати), суд зазначає таке.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021 сума інфляційних втрат становить 10037,55 грн, 3% річних - 2740,03 грн; за договором про компенсацію витрат №067-666/2021 (перерахунок здійснено на правильну суму боргу - 2626,14 грн) сума інфляційних втрат становить 1069,04 грн та 3% річних - 291,83 грн та за договором про відшкодування втрат балансоутримувача №513/22-ЕН (перерахунок здійснено на суму боргу 2446,00 грн у межах заявлених позовних вимог): сума інфляційних втрат становить 995,71 грн та 3% річних - 271,81 грн. Отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд задовольняє частково.

Щодо заявлених до стягнення сум пені, нарахованих у зв`язку із простроченням оплати оренди, компенсації витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та відшкодування вартості комунальних послуг, суд зазначає таке.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Сторони у п.9.5. договору оренди №067-665/2021 погодили, що за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором орендар зобов`язаний сплатити орендодавцеві неустойку - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

У п.4.3. договору №067-666/2021 про компенсацію витрат сторони погодили, що у разі порушення термінів оплати платежів, визначених в п.2.1., 2.2. договору сторона 2 на вимогу сторони 1 зобов`язана сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

За умовами підпункту 4.4.3. пункту 4.4 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача споживач несе відповідальність, зокрема, в разі несплати, платежів відповідно до п. 2.4.2 та п. 2.4.3 договору, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання такого платежу. Нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та нараховується за весь час існування боргу.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши розрахунок пені, що нарахована на суму орендної плати та витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), судом встановлено, що здійснений без урахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України. Нарахування здійснено за період з 02.08.2022 по 15.04.2026.

Відповідно до погоджених сторонами строків оплати позивач мав право здійснювати нарахування пені на суму заборгованості з оренди: за листопад 2021 року - з 16.11.2021 по 15.05.2022, за грудень 2021 року - з 16.12.2021 по 15.06.2022; на суму заборгованості з компенсації витрат: за листопад 2021 року - з 01.12.2021 по 30.05.2022, за грудень 2021 року - з 01.01.2022 по 30.06.2022; за січень 2022 року - з 01.02.2022 по 31.07.2022; за лютий 2022 року - з 01.03.2022 по 28.08.2022.

У той же час суд зазначає, що пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року.

В період нарахування позивачем пені тривав карантин, який, зокрема, був продовжений згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 до 30 червня 2023 року.

Отже, дія Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX фактично надавала можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Таким чином, у даному випадку правомірним було нарахування пені по 30.06.2023 включно, враховуючи, що умовами договору сторони не погоджували іншого строку нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 29.01.2026 у справі №910/6337/23.

Таким чином, у цьому випадку можливим було нарахування пені на суму боргу з оренди та компенсації витрат по 30.06.2023 включно, враховуючи, що умовами договорів №067-665/2021 та №067-666/2021 сторони не погоджували іншого строку нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а з 01.07.2023 нарахування пені суперечило вимогам законодавства.

При цьому суд враховує, що Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" №4196-IX від 09.01.2025.

Після втрати 28.08.2025 чинності ГК України нарахування пені продовжується, якщо після вказаної дати не збіг шестимісячний строк, визначений частиною 6 статті 232 ГК України.

У той же час, у цьому випадку, станом на 28.08.2025 шестимісячний строк для нарахування пені збіг, а тому правові підстави для нарахування пені по 15.04.2026 відсутні.

Здійснивши перерахунки пені, нарахованої на суму боргу з оренди та компенсації витрат, за період з 02.08.2022 по 30.06.2023, суд встановив, що пеня, нарахована на заборгованість за договором оренди №067-665/2021 становить 11248,10 грн та за договором №067-666/2021 про компенсацію витрат - 1197,95 грн.

З приводу пені, нарахованої на суму боргу з відшкодування витрат балансоутримувача, суд зазначає, що у підпункті 4.4.3. пункту 4.4 договору №513/22 ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача сторони погодили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування пені.

Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22).

Отже, пеня за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором №513/22 ЕН має нараховуватися за період понад шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Перевіривши розрахунок пені (нарахування за період з 02.08.2022 по 15.04.2026 у межах визначеної позивачем для нарахування суми) суд встановив, що сума пені становить 3230,77 грн, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи викладене вище, керуючись приписами ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу зі сплати оренди у сумі 24657,56 грн, компенсації витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) у сумі 2626,14 грн та відшкодування комунальних послуг в сумі 2446,09 грн, а також нарахованих, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання суми пені, 3%річних та інфляційних втрат, а саме: за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: пеня - 11248,10 грн, інфляційні втрати - 10037,55 грн, 3% річних - 2740,03 грн; за договором про компенсацію витрат №067-666/2021: пеня у суму 1197,95 грн, інфляційні втрати - 1069,04 грн та 3% річних - 291,83 грн; за договором про відшкодування втрат балансоутримувача №513/22-ЕН: пеня у сумі 3230,77 грн; інфляційні втрати - 995,71 грн та 3% річних - 271,81 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, , оскільки судом встановлено, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов`язання за договорами оренди нерухомого майна №067-665/2021, про компенсацію витрат №067-666/2021 та про відшкодування втрат балансоутримувача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

- за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: 24657,56 грн - основного боргу, 11248,10 грн - пені, 2740,03 грн - 3% річних; 10037,55 грн - інфляційного збільшення;

- за договором компенсації витрат №067-666/2021: 2626,14 грн - основного боргу; 1197,95 грн - пені; 291,83 грн - 3% річних та 1069,04 грн - інфляційного збільшення;

- за договором про надання комунальних послуг №513/22-ЕН: 2446,09 грн - основного боргу; 3230,77 грн - пені; 271,81 грн - 3% річних та 995,71 грн - інфляційного збільшення.

В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гутянської Юлії Станіславівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 2/10, ідентифікаційний код 14307699) заборгованість за договором оренди нерухомого майна №067-665/2021: 24657,56 грн - основний борг, 11248,10 грн - пеня, 2740,03 грн - 3% річних; 10037,55 грн - інфляційне збільшення; заборгованість за договором компенсації витрат №067-666/2021: 2626,14 грн - основний борг; 1197,95 грн - пеню; 291,83 грн - 3% річних та 1069,04 грн - інфляційне збільшення; заборгованість за договором про надання комунальних послуг №513/22-ЕН: 2446,09 грн - основний борг; 3230,77 грн - пеню; 271,81 грн - 3% річних та 995,71 грн - інфляційне збільшення; та витрати зі сплати судового збору у сумі 1886,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.07.2026.

Суддя С.О. Турчин