Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №752/16739/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16739/26

Провадження №: 3/752/5131/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

До Голосіївського районного суду м. Києва 24 червня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП, та на підставі автоматизованого розподілу справ розподілений судді Вдовиченко О.О. для розгляду.

Відповідно до фабули, викладеній в протоколі серії ВАД № 843841, 11.06.2026 о 16 год. 28 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Zara», що знаходиться у «ТРЦ Республіка» за адресою вул. Кільцева дорога 1, таємно викрала з полиці магазину «Сорочку» у кількості 1 шт., вартістю 1331 грн. 50 коп. без ПДВ, Футболку у кількості 1 шт., вартістю 440 грн. 83 коп. без ПДВ, на загальну суму 1772 грн 33 коп. без ПДВ, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, зазначила, що поспіхом обирали одяг, умислу красти не мала.

Ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.

Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дрібне викрадення чужого майна, яке охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 51 КУпАП, має місце тоді, коли суб`єкт правопорушення діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення чужого майна, вартість якого становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень, отже неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1664 гривень, 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 832 грн., 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян становить 3328 грн.

Вина ОСОБА_1 у зазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими судом доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 843841 від 11 червня 2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- довідкою про вартість товарно-матеріальних цінностей що є предметом протиправного заволодіння від 11.06.2026;

- актом проведення інвентаризації від 11.06.2026;

- письмовими поясненнями інших осіб від 11.06.2026;

- заявою про вчинення правопорушення 11.06.2026;

- дослідженим відеозаписом та іншими матеріалами справи, в їх сукупності.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі викладеного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 51 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 2 ст. 51, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Вдовиченко