Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №912/3132/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 м.Дніпро Справа № 912/3132/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали апеляційної скарги в частині розгляду заяви "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги по справі №912/3132/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (вул. Гагаріна, 66, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27030)

до відповідача: "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради (вул. Незалежності, 1, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037)

про визнання недійсними окремих положень договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2025 року у справі № 912/3132/24 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.05.2025 року у справі № 912/3132/24 заяву "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради про розподіл судових витрат у справі задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (вул. Гагаріна, 66, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27030, ідентифікаційний код 35046520) на користь "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради (вул. Незалежності, 1, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037, ідентифікаційний код 20650438) 70 000 грн витрат на правову допомогу.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" від 30.04.2025 про розподіл судових витрат залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаним рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогран", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 квітня 2025 року у справі № 912/3132/24 та ухвалити нове, яким визнати недійсними п.2.4 Договору про надання послуг № 05/05/23 від 05 травня 2023 року укладеного між «Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм» Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогран» та абзац 3 в Технічному описі, що є Додатком № 1 до Договору про надання послуг № 05/05/23 від 05.05.2023 р. Скасувати Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01 травня 2025 року у справі № 912/3132/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради про розподіл витрат на правову допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026р. у справі № 912/3132/24, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2025 у справі № 912/3132/24 – залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2025 у справі № 912/3132/24, відповідно, без змін.

Оскільки постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026р. при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2025 у справі № 912/3132/24, доводи апеляційної скарги позивача щодо оспорюваного додаткового рішення від 01.05.2025 не були предметом апеляційного дослідження і, відповідно, питання законності додаткового рішення від 01.05.2025 при прийняті постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026р. у даній справі не вирішувалося, колегія суддів, застосовуючи процесуальну аналогію пункту 1 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" на додаткове рішення від 01.05.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026р. призначила на 30.06.2025р. о 12:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі № 912/3132/24 призначено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.07.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів понесення судових витрат та їх відшкодування, яким просить суд стягнути з ТОВ «Агрогран» на користь Ліцею 20 000,00 грн – судових витрат, які пов`язані з наданням правничої допомоги у справі №912/3132/25 у суді апеляційної інстанції.

Положеннями статті 244 Господарського процесуального кодексу передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

За змістом ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

За текстом відзиву на апеляційну скаргу, «Піщанобрідський професійний аграрний ліцей» Кіровоградської обласної ради повідомляло суд апеляційної інстанції про те, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує про дотримання Відповідачем вимог процесуального закону в частині подання разом з першою заявою по суті (відзиву на апеляційну скаргу) попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Відшкодування судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Клопотання про долучення доказів понесених судових витрат відповідачем подано 21.07.2025 через підсистему «Електронний суд», тобто до дебатів у справі.

До клопотання «Піщанобрідського професійного ліцею» Кіровоградської обласної ради долучено, зокрема, наступні документи:

- акт наданих послуг від 18.06.2025;

- платіжна інструкція №19-06-2025 від 20.06.2025;

- детальний опис наданих послуг віж 21.07.2025.

Відповідно до укладеного між Адвокатським об`єднанням та відповідачем договору сторони погодили, що за послуги, що надаються в суді апеляційної інстанції Клієнт сплачує 20 000,00 грн упродовж 3 банківських днів із дати відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою клієнтом та/або ТОВ «Агрогран» (пп. 4.1.2 п. 4.1 Договору).

Згідно Акта надання послуг №3 від 04.02.2025 до Договору АО надало Клієнту послуги за кодом ДК 021:2015 "Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва".

Оплата Клієнтом наданих АО послуг підтверджується платіжною інструкцією №19/06/2025 від 20.06.2025.

Перелік видів послуг правничої допомоги, наданий Ліцею, наведений у детальному описі, за яким надані такі послуги:

- складання і направлення відзиву на апеляційну скаргу;

- складання і направлення клопотання про долучення доказів, понесених судових витрат та їх відшкодування;

- участь в судових засіданнях – 20.01.2026 (запланована дата).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до умов, укладеного між Адвокатським об`єднанням та відповідачем договору:

4.1. КЛІЄНТ сплачує за послуги, що надаються АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ у судах усіх інстанцій грошові кошти (гонорар) у загальній сумі 100 000,00 гривень у порядку і строки, передбачені цим Договором. Ця сума вважається фіксованим розміром адвокатського гонорару, відповідно до ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

4.1.2. За послуги, які надаються в суді апеляційної інстанції КЛІЄНТ сплачує 20 000,00 гривень упродовж 3 банківських днів із дати відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою КЛІЄНТОМ та /або ТОВ «Агрогран».

Враховуючи умови пп. 4.1.2 п. 4.1 Договору, колегія суддів виснує, що сторонами погоджено фіксований розмір гонорару.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 викладені наступні правові висновки : « … 129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

131.Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку…».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує, що надані "Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм" Кіровоградської обласної ради акт наданих послуг від 18.06.2025; платіжна інструкція №19-06-2025 від 20.06.2025 та детальний опис наданих послуг від 21.07.2025 є належними і допустимими в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами несення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Доказами надання, витрат з професійної правничої допомоги в об`ємі, визначеному актом наданих послуг від 18.06.2025 та детальним описом наданих послуг від 21.07.2025 є відзив на апеляційну скаргу та протокол судового засідання від 20.01.2026р.

Відповідно, розподілу підлягає 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених "Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм" Кіровоградської обласної ради в суді апеляційної інстанції

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Колегія суддів констатує, що апелянтом не надано відповідного клопотання щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Враховуючи відсутність з боку ТОВ «Агрогран», представник якого був присутнім під час розгляду апеляційних скарг на основне та додаткове рішення та ,відповідно, є ознайомленим з прийнятими за наслідками апеляційного розгляду рішень, заперечень щодо визначеного умовами п.п.4.1.2. укладеного між Адвокатським об`єднанням та відповідачем Договору фіксованого розміру гонорару за послуги, що надавалися Відповідачу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи, а відповідні негативні наслідки покладає на апелянта в порядку частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (вул. Гагаріна, 66, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27030, ідентифікаційний код 35046520) на користь "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради (вул. Незалежності, 1, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037, ідентифікаційний код 20650438) 20 000 грн витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус