Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №912/111/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м. Дніпро Справа № 912/111/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Демчини Т. Ю., Кошлі А. О.,

секретаря судового засідання Старини А. С.,

за участю:

позивача: не з`явився,

відповідача (апелянта): не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колібрі Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 (суддя Коваленко Н. М., повний текст рішення складено 17.04.2026) у справі № 912/111/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт", вул. Каштанова, буд. 54, м. Кагарлик, Кагарлицький р-н, Київська область, 09200

до відповідача: Фермерського господарства "Колібрі Агро", вул. Набережна, буд. 67, смт Онуфріївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28100

про стягнення 1 037 239,44 грн,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарства "Колібрі Агро" про стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 1 037 239,44 грн, у тому числі: 745 384,21 грн - основного боргу, 17 446,68 грн - інфляційних нарахувань, 11 422,99 грн - 3% річних, 118 037,52 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 111 694,18 грн - 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення, 33 253,86 грн - штрафу 10%, а також 15 558,59 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № АЕ-1484-1604/25 від 16.04.2025 в частині здійснення оплати за поставлений товар. На підставі зазначеного договору та додатку-специфікації № 1 від 16.04.2025 позивач поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 1 240 731,10 грн з ПДВ, проте відповідач здійснив лише часткову оплату в розмірі 495 346,88 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства "Колібрі Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" заборгованість у розмірі 925 314,99 грн, а саме: 745 384,21 грн - основного боргу, 17 446,68 грн - інфляційних нарахувань, 11 402,67 грн - 3% річних, 117 827,57 грн - пені, 33 253,86 грн - штрафу 10%, а також 11 103,78 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини поставки (купівлі-продажу) на підставі Договору поставки № АЕ-1484-1604/25 від 16.04.2025, за яким ТОВ "Агро Експерт" (Постачальник) зобов`язалось передати у власність товар, а ФГ "Колібрі Агро" (Покупець) - прийняти та оплатити цей товар. Позивач поставив товар на суму 1 240 731,10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 4039 від 25.04.2025. Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 495 346,88 грн, внаслідок чого заборгованість становить 745 384,22 грн. Суд першої інстанції здійснив власний перерахунок 3% річних та пені, встановивши їх розмір відповідно 11 402,67 грн та 117 827,57 грн, оскільки позивачем при розрахунку не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період нарахування. Інфляційні втрати в сумі 17 446,68 грн визнано розрахованими вірно. Щодо вимоги про стягнення 111 694,18 грн на підставі п. 7.4. Договору (3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення), суд відмовив у її задоволенні, дійшовши висновку, що одночасне стягнення штрафу за п. 7.3. та нарахувань за п. 7.4. Договору є подвійним стягненням штрафу за одне й те саме правопорушення, що суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд відмовив, зазначивши, що твердження відповідача про повний розрахунок за товар на момент звернення до суду не відповідає дійсності, посилання на складне фінансове становище та воєнний стан не підтверджені належними доказами, а розмір штрафних санкцій є співрозмірним сумі заборгованості та тривалості порушення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Фермерське господарство "Колібрі Агро" (апелянт) подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/111/26, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро Експерт" в частині стягнення 17 446,68 грн інфляційних нарахувань, 11 422,99 грн - 3% річних, 118 037,52 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 111 694,18 грн - 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення та 33 253,86 грн - штрафу 10%.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Не заперечуючи факту укладення договору поставки № АЕ-1484-1604/25 від 16.04.2025, отримання товару та часткової оплати в розмірі 495 346,88 грн, апелянт заперечує проти задоволення позовних вимог у частині стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних, пені, штрафу та 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення.

Апелянт просить врахувати складне фінансове становище відповідача через утрати ринків збуту товарів після введення воєнного стану внаслідок агресії російської федерації проти України, а також зазначає, що сума основного боргу та строк прострочення є незначними, і що порушенням відповідачем договірних зобов`язань не завдано позивачу збитків.

Апелянт, посилаючись на положення ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, клопоче про зменшення розміру неустойки (пені), зазначаючи, що неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за його порушення, і що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. Апелянт зазначає, що для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення, і що право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності в цивільному праві.

На обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20), постановах від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18, від 04.06.2019, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно з якою якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від установлених договором процентів, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Апелянт вказує на наявність виняткових обставин для зменшення пені: 1) ступінь виконання зобов`язання боржником - на момент звернення до суду відповідач повністю розрахувався за отриманий товар; 2) відповідач є сільськогосподарським виробником, основним видом діяльності якого (за кодом 01.11.) є вирощування зернових культур, бобових культур та насіння олійних культур, та провадить господарську діяльність в умовах воєнного стану; 3) відсутність (недоведеність) негативних наслідків порушення зобов`язання для кредитора. Апелянт також зазначає, що ФГ "Колібрі Агро" є сільськогосподарським виробником, у той час як за спірним договором поставлялись саме засоби для захисту рослин, за поставку яких відповідач на момент звернення до суду здійснював розрахування.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ФГ "Колібрі Агро" та вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, його висновки відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів. Позивач вказує, що ФГ "Колібрі Агро" допущено порушення умов договірних відносин у частині неналежного та несвоєчасного виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки № АЕ-1484-1604/25 від 16.04.2025.

Позивач наголошує, що відповідно до ст. 13, 74, 76, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, і що ФГ "Колібрі Агро" не надало жодного належного та допустимого доказу того, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. ТОВ "Агро Експерт" посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006, а також на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17, зазначаючи, що суд першої інстанції правомірно здійснив винесення рішення.

Позивач вказує на суперечливу поведінку апелянта, яка полягає в тому, що ФГ "Колібрі Агро" стверджує про необхідність скасування рішення з огляду на нібито порушення норм матеріального та процесуального законодавства, проте не надає жодних належних та допустимих доказів та будь-яких доводів безпосереднього порушення таких норм. ТОВ "Агро Експерт" посилається на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Щодо стандартів доказування позивач зазначає, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів обох сторін, і що апелянтом не надано доказів, які б переважили доводи позивача. Позивач посилається на численні постанови Верховного Суду щодо стандартів доказування, зокрема від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" наголошує, що підписавши договір поставки та взявши на себе зобов`язання щодо оплати товару до 15 серпня 2025 року, відповідач фактично за отриманий товар у повному обсязі не сплатив і до цього часу. Зменшення розміру позовних вимог щодо штрафних санкцій призведе до того, що позивач не одержить суму, погоджену сторонами у договорі як гарантію належного та вчасного виконання зобов`язання, що унеможливить виконання позивачем своїх зобов`язань перед працівниками, державою та іншими контрагентами. Апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу, який би слугував підставою для зменшення нарахованого розміру штрафних санкцій.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кошля А. О., Демчина Т. Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 18670,32 грн.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Колібрі Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/111/26.

Витребувано матеріали справи № 912/111/26 у Господарського суду Кіровоградської області.

08.06.2026 матеріали справи надійшли на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 призначено справу № 912/111/26 до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2026 о 12 год. 30 хв.

01.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт", надійшла заява в якій він просив розглянути справу без участі представника ТОВ "Агро Експерт" на підставі поданих письмових доказів та матеріалів справи. Позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Здійснити розгляд та ухвалити рішення на розсуд суду, відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

01.07.2026 в судове засідання представники позивача та відповідача наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

У судовому засіданні 01.07.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Встановлені судом обставини справи.

16.04.2025 ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" (Постачальник) та ФГ "КОЛІБРІ АГРО" (Покупець) укладено договір поставки №АЕ-1484-1604/25 (Договір), відповідно до п. 1.1.-1.2. якого Постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця Товар (партію товару), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатків до нього. Товаром за цим Договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатися в Додатках - Специфікаціях до цього Договору.

Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставлятиметься Постачальником в адресу Покупця, умови його поставки, прийняття та оплати визначаються у Додатках - Специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного Договору. (п. 1.3. Договору)

Згідно з п. 2.1. Договору ціни товарів визначаються у Додатках-Специфікаціях. Ціна Товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 3.1. Договору основні умови оплати Товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються Додатками - Специфікаціями до Договору з урахуванням положень, визначених цим розділом Договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію Товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника до фактичного відвантаження Товару, так і оплату за партію Товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника після фактичного відвантаження товару, що зазначається у Додатках-Специфікаціях.

Зобов`язання з оплати грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника вважатимуться виконаними Покупцем належним чином в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. При цьому призначення платежу у банківському переказі, крім обов`язкових реквізитів, має містити посилання на рахунок-фактуру та реквізити цього Договору - номер та дату. (п. 3.3. Договору)

Відповідно до п. 4.4. Договору після підтвердження Замовлення та підписання Сторонами Специфікації Постачальник, на вимогу Покупця, зобов`язаний виставити Покупцеві рахунок на попередню оплату Партії Товару згідно з умовами відповідного Додатку-Специфікації, а Покупець зобов`язаний оплатити цей рахунок та отримати Партію Товару у погоджені Сторонами терміни. У випадку нездійснення попередньої оплати чи неотримання Товару Покупцем у такі строки, домовленість Сторін про поставку такої Партії Товару Вважатиметься розірваною, а виставлений рахунок недійсним, якщо сторони не досягнуть домовленості про інші строки поставки Товару або повернення попередньої оплати.

Зобов`язання Постачальника з поставки Товару Покупцю вважається виконаним, а право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі йому Товару та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на цей Товар. (п. 4.5. Договору)

Згідно з п. 5.1.-5.2. Договору приймання Товару покупцем за кількістю підтверджується належними чином оформленою видатковою накладною. Після приймання Товару за кількістю, претензії Покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач Товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду Товару не приймаються. Покупець зобов`язується після прийняття Товару (партії Товарів) підписати видаткову накладну та передати її Постачальнику, та або направити засобами поштового зв`язку на адресу Постачальника не пізніше 2-х банківських днів.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.2. Договору при порушенні строків оплати поставленого Товару, які визначені Додатками-Специфікаціями, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого Товару, за кожен день прострочки платежів.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення строків оплати поставленого Товару, які визначені Додатками-Специфікаціями понад 30 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від вартості поставленого та несплаченого Товару.

Згідно з п. 7.4. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати вартості Товару в строк визначений в Додатку-Специфікації понад 30 днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику 3 (три) % від вартості несплаченого Товару за кожен місяць прострочення, з метою компенсації фінансових втрат Постачальника. Даний пункт не виключає відповідальності передбаченої пунктом 7.3. Договору.

Відповідно до п. 13.1.-13.2. Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2025 р. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього Договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Також, 16.04.2025 Сторонами укладено додаток - специфікацію №1 від 16 квітня 2025 року до Договору поставки №АЕ-1484-1604/25 від 16 квітня 2025 року (далі - Специфікація) на суму 1 240 731,10 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 5. Специфікації оплата здійснюється у наступному порядку:

20% від вартості Товару, що становить 248 146,22 (Двісті сорок вісім тисяч сто сорок шість гривень 22 копійки) сплачується Покупцем до 18 квітня 2025 року;

80% від вартості Товару, що становить 992 584,88 (Дев`ятсот дев`яносто дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири гривні 88 копійок) сплачується Покупцем до 15 серпня 2025 року.

Відповідно до п. 8. Специфікації Додаток-Специфікація набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

За твердженням позивача ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 240 731,10 грн з ПДВ.

За отриманий товар відповідачем перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 495 346,88 грн з ПДВ; ПДВ - 82 557,81 грн.; сума без ПДВ - 412 789,07 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: №183 від 18.04.2025 на загальну суму 248 146,22 грн з ПДВ; №294 від 19.11.2025 на загальну суму 97 200,66 грн з ПДВ; №299 від 28.11.2025 на загальну суму 100 000,00 грн з ПДВ; №308 від 10.12.2025 на загальну суму 50 000,00 грн з ПДВ.

Як наслідок, відповідачем станом на 14.01.2026 не перераховано грошові кошти за отриманий товар на загальну суму 745 384,21 грн.

З врахуванням приписів ПК України, позивачем виписані податкові накладні: №1156 від 18.04.2025 на суму 248 146,22 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 41 357,70 грн.; №1871 від 25.04.2025 на суму 992 584,88 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 165 430,82 грн.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні нарахування в сумі 17 446,68 грн, 3 проценти річних в сумі 11 422,99 грн, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення в сумі 118 037,52 грн, 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення в сумі 111 694,18 грн, штраф у розмірі 10% від вартості поставленого та несплаченого товару в сумі 33 253,86 грн.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за результатом розгляду прийнято оскаржуване рішення.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026, яким позовні вимоги ТОВ "Агро Експерт" до ФГ "Колібрі Агро" про стягнення заборгованості задоволено частково - стягнуто 925 314,99 грн (745 384,21 грн основного боргу, 17 446,68 грн інфляційних нарахувань, 11 402,67 грн - 3% річних, 117 827,57 грн пені, 33 253,86 грн штрафу 10%), а також 11 103,78 грн судового збору; у задоволенні вимоги про стягнення 111 694,18 грн (3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення на підставі п. 7.4. Договору) відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором поставки № АЕ-1484-1604/25 від 16.04.2025, допустивши неповну оплату поставленого товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 745 384,22 грн, яка підлягає стягненню. Суд також дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, здійснивши власний перерахунок 3 % річних і пені. Водночас у задоволенні вимоги про стягнення штрафу, передбаченого пунктом 7.4 Договору, відмовлено, оскільки його одночасне стягнення зі штрафом, передбаченим пунктом 7.3 Договору, призводило б до подвійної відповідальності за одне й те саме порушення. Крім того, суд не знайшов підстав для зменшення розміру пені, оскільки відповідач не довів наявності виняткових обставин, які б обґрунтовували застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.

Апеляційний господарський суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами виникли правовідносини поставки, в межах яких позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі товару, поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 1 240 731,10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 4039 від 25.04.2025 та не заперечується відповідачем.

Водночас відповідач виконав свій обов`язок щодо оплати товару лише частково, сплативши 495 346,88 грн, у зв`язку з чим несплаченою залишилася сума 745 384,22 грн.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений договором строк, а укладений договір є обов`язковим для його сторін.

Оскільки остаточний строк оплати 80 % вартості товару сторонами був визначений до 15.08.2025, однак відповідач цього обов`язку не виконав, суд першої інстанції обґрунтовано встановив факт прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин позивач правомірно набув право на застосування наслідків порушення зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України та умовами договору, а саме на стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені та штрафу.

Колегія суддів погоджується із здійсненим місцевим господарським судом перерахунком трьох процентів річних та пені. Суд першої інстанції правильно врахував усталену практику Верховного Суду щодо невключення дня фактичного виконання грошового зобов`язання до періоду нарахування відповідних платежів, у зв`язку з чим обґрунтовано визначив до стягнення 11 402,67 грн трьох процентів річних та 117 827,57 грн пені. Правильним є й висновок суду щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 17 446,68 грн.

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні 111 694,18 грн, нарахованих відповідно до пункту 7.4 Договору. Аналіз змісту пунктів 7.3 та 7.4 Договору свідчить, що обидві санкції встановлені за одне й те саме порушення - прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару. Тому їх одночасне застосування суперечило б положенням статті 61 Конституції України щодо недопустимості подвійної юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19. Крім того, ця частина рішення фактично не оскаржується апелянтом.

Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до необхідності зменшення розміру пені, а також до посилань на складне фінансове становище відповідача, здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану, відсутність збитків у позивача та незначність допущеного порушення.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи як необґрунтовані.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення неустойки є правом суду, яке реалізується лише за наявності виняткових обставин, доведених належними та допустимими доказами.

Однак відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували критичний фінансовий стан, неможливість виконання зобов`язання саме внаслідок воєнного стану, збитковість діяльності чи інші обставини, які могли б бути визнані винятковими. Самі лише посилання на економічні труднощі та здійснення сільськогосподарської діяльності під час воєнного стану не можуть бути достатньою підставою для зменшення погодженої сторонами відповідальності, оскільки аналогічні умови господарювання стосуються більшості суб`єктів підприємництва, у тому числі й позивача.

Безпідставними є також доводи про незначний розмір заборгованості та строк прострочення. Заборгованість у розмірі 745 384,22 грн не може вважатися незначною, а порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання тривало протягом кількох місяців.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на подальше погашення заборгованості. На момент звернення позивача до суду основний борг залишався непогашеним, а подальше його погашення не звільняє боржника від відповідальності за вже допущене прострочення.

Так само не можуть бути прийняті доводи щодо відсутності збитків у позивача, оскільки право кредитора на стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та договірної пені виникає в силу закону і договору з самого факту прострочення виконання грошового зобов`язання та не ставиться у залежність від доведення реального розміру збитків.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду також не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, оскільки наведені правові позиції лише підтверджують право суду, а не його обов`язок зменшувати неустойку. Враховуючи відсутність доведених виняткових обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні відповідного клопотання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених місцевим господарським судом обставин справи, не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Кіровоградської області є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ґрунтуються на припущеннях, спрямовані на переоцінку доказів та не містять належного правового обґрунтування. Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колібрі Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/111/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/111/26 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 14.07.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА

Суддя А. О. КОШЛЯ