Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №903/1082/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Справа № 903/1082/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Поліщук П.Я. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 19.03.2026, повний текст судового рішення складено 31.03.26 у справі №903/1082/25 (суддя Шум М.С.)

за позовом Підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

до Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради

про зобов`язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.03.26 у справі № 903/1082/25 позов задоволено повністю. Визнано договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між Комунальним підприємством "Ковельводоканал" Ковельської міської ради ( код ЄДРПОУ 05500871) та Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" ( код ЄДРПОУ 30514446) укладеним в редакції типового договору , затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний суд" від Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/1082/25 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г..

Листом № 903/1082/25/1954/26 від 22.04.26 cудом апеляційної інстанції витребувано матеріали справи у Господарського суду Волинської області. 05.05.26 від суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 19.03.2026, повний текст судового рішення складено 31.03.26 у справі № 903/1082/25 - залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

21.05.2026 через підсистему "Електронний Суд" від Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2026.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.05.2026 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Крейбух О.Г. у період з 11.05.2026 по 29.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/1082/25.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 визначено склад суду у справі № 903/1082/25: Розізнана І.В. - головуючий суддя, суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 19.03.26 у справі № 903/1082/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.06.26 об 16:00 год. Запропоновано позивачу у строк до 10.06.26 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу.

09.06.26 від Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

12.06.26 від Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

23.06.26 у судове засідання з`явились представники позивача Ткачук А.А. та Заікін В.М., а також представники відповідача Сахарчук І.Ю. та Матвійчук Т.В.. Представники сторін надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, звернули увагу на докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.26 відкладено ухвалення та проголошення скороченого судового рішення у справі № 903/1082/25 на 01.07.2026 об 14:00 год.

01.07.26 у судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату та час проведення судового засідання належним чином повідомлені.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно с.9 Закону України "Про теплопостачання" одним із основних завдань державного управління у сфері теплопостачання визначено забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини.

ПТМ "Ковельтепло" належить до комунальної власності і є основним в місті Ковелі виробником і надавачем послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам та суб`єктам підприємницької діяльності.

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Ковелі та Ковельському районі. Власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне КП "Ковельводоканал".

Під час здійснення своєї діяльності КП "Ковельводоканал" керується Законами України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97), Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) та іншими нормативно-правовими актами України.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою, визначені Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з, зокрема: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Споживачі питної води, послуг з питного водопостачання мають право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним санітарним нормам і правилам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання (стаття 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Статтею 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 вище названого Закону, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно п.5 ч.1 ст.1, ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.1, п.п. 5, 6 ч.2 ст.6 названого Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання. Виконавцями комунальних послуг з централізованого водовідведення є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем.

10.01.2025 ПТМ "Ковельтепло" направив КП "Ковельводоканал" лист за вих. №39 з пакетом документів для укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2025 рік.

17.01.2025 листом №40 КП "Ковельводоканал" надіслало ПТМ "Ковельтепло" супровідний лист із двома примірниками проекту договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо об`єктів ПТМ "Ковельтепло".

Проекти договору були отримані ПТМ "Ковельтепло" 17.01.2025 за вх..№ 54/1-25.

ПТМ "Ковельтепло" розглянуло пропозицію КП "Ковельводоканал" по укладенню договору з проектом договору та 06 лютого 2025 року за вихідним № 269 направило КП "Ковельводоканал" один примірник підписаного договору № 05-02-25 від 05.02.2025 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з протоколом розбіжностей до договору для подальшого оформлення.

Зазначені документи були отримані КП "Ковельводоканал" 06.02.2025.

21.02.2025 за вх. № 156/1-25 ПТМ "Ковельтепло" отримало лист від КП "Ковельводоканал", з якого вбачається, що останнім підписаний та повернутий один примірник протоколу розбіжностей до договору № 05-02-25 від 05.02.2025 з протоколом узгодження розбіжностей від 19.02.2025 до договору.

06.03.2025 за вих. № 422 ПТМ "Ковельтепло" на адресу КП "Ковельводоканал" направило лист, в якому зазначено, що ПТМ "Ковельтепло" не погоджує та повертає Комунальному підприємству "Ковельводоканал" протоколи узгодження розбіжностей до Договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.02.2025 № 05-02-25.

Крім того в листі було повідомлено, що у зв`язку з недосягненням згоди щодо умов договору № 05-02-25 від 05.02.2025 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, для врегулювання розбіжностей до даного договору, КП "Ковельводоканал" має право звернутися до господарського суду.

ПТМ "Ковельтепло" вказує, що протоколи узгодження були повернуті на адресу КП "Ковельводоканал", оскільки неврегульовані пункти суперечать типовому договору та запропоновано звернутися до суду для врегулювання спірних пунктів договору.

У зв`язку з недосягненням між сторонами домовленостей щодо підписання договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, позивач звернувся до місцевого господарського суду із позовом про зобов`язання укласти договір.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.03.26 у справі № 903/1082/25 позов задоволено повністю. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки законодавством передбачено обов`язковість укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення виключно на основі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Суд встановив, що позивач вчинив усі необхідні дії для укладення договору, однак сторони не досягли згоди через запропоновані відповідачем умови, які не відповідали типовій формі. Врахувавши, що відповідач як виконавець комунальної послуги та суб`єкт природної монополії зобов`язаний укласти договір зі споживачем відповідно до типового договору і не вправі відступати від його змісту, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

КП "Ковельводоканал" Ковельської міської ради не погодився із оскаржуваним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки запереченням КП "Ковельводоканал" та помилково визнав договір укладеним у редакції типового договору. На думку скаржника, запропонований ним протокол розбіжностей не суперечить законодавству, а лише конкретизує умови типового договору з урахуванням особливостей правовідносин сторін. Апелянт вказує, що ПТМ "Ковельтепло" не є виключно споживачем комунальних послуг, а використовує воду як сировину у своїй господарській діяльності, тому спірні правовідносини мають змішаний характер і не можуть регулюватися виключно типовим договором. Крім того, суд першої інстанції не врахував преюдиційні висновки, викладені у рішенні у справі №903/267/24, неправильно оцінив відповідність запропонованої редакції договору вимогам законодавства щодо комерційного обліку води та безпідставно дійшов висновку про обов`язковість визнання договору укладеним у редакції позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, оскільки законодавством передбачено обов`язковість укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення саме на умовах типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 690. На думку позивача, КП "Ковельводоканал", будучи суб`єктом природної монополії, безпідставно ухилялося від укладення договору, намагаючись змінити та доповнити обов`язкові умови типового договору, хоча закон допускає лише їх конкретизацію. Позивач також зазначає, що посилання апелянта на рішення у справі №903/267/24 є безпідставними, оскільки предмет спору у тій справі був іншим, а доводи щодо невідповідності вузлів комерційного обліку та необхідності внесення додаткових умов є новими, суперечать попередній поведінці самого КП "Ковельводоканал" і не ґрунтуються на вимогах законодавства. Крім того, позивач вказує, що дії КП "Ковельводоканал" щодо відмови в укладенні договору були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що додатково підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 630 ЦК України законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього кодексу.

Щодо незгоди КП "Ковельводоканал" Ковельської міської ради із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

ПТМ "Ковельтепло" належить до комунальної власності і є основним в місті Ковелі виробником і надавачем послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам та суб`єктам підприємницької діяльності.

У матеріалах справи наявний статут ПТМ "Коветльтепло", затверджений рішенням міської ради № 61/13 від 27.03.2025 (надалі - статут ПТМ "Ковельтепло"; том 1, а.с. 126-132).

Згідно п. 2 розділу III статуту ПТМ "Ковельтепло" підприємство здійснює такі види діяльності: забезпечення тепловою енергією населення та інших споживачів; виробництво, транспортування магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами і постачання теплової енергії тощо.

У свою чергу КП "Ковельводоканал" Ковельської міської ради є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Ковелі та Ковельському районі. Власником даного пдіприємства є Ковельська міська рада, котрій згідно ст. 17 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне КП "Ковельводоканал".

Суд апеляційної інстанції зауважує, що назву Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" було змінено Законом України від 18.05.2017 № 2047-VIII на "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Надалі Законом України від 12.01.2023 №2887-IX назву Закону знову викладено в редакції "Про питну воду та питне водопостачання", яка є чинною з 31.03.2023

Згідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з юридичними особами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 904/2111/20:

"5.15. Комунальне підприємство теплових мереж не є індивідуальним споживачем у розумінні Закону України «Про житлові-комунальні послуги», оскільки використовує воду не лише для задоволення власних потреб, а перш за все як теплоносій для виробництва продукції (теплової енергії) з метою здійснення господарської діяльності. У такому разі між учасниками спірних правовідносин має укладатися договір відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

5.16. Зважаючи на відсутність затвердженого зазначеного типового договору, такий договір укладається його сторонами на основі вільного волевиявлення з урахуванням норм законодавства, що регулює відносини у сфері водопостачання, та з погодженням істотних умов, визначених у статті 20 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

5.17. Положення постанови КМУ від 05.07.2019 № 690, якою затверджено типові договори з індивідуальним споживачем, застосовуються до спірних правовідносин лише у контексті регулювання надання послуг для власних потреб.

5.18. Та обставина, що комунальне підприємство споживає воду і для власних потреб, не є підставою для укладання з ним лише одного договору, як з індивідуальним споживачем, з включенням до цього договору інших особливих умов, на чому наполягає позивач, оскільки згідно з абзацом 4 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, а мають право лише конкретизувати його умови.

5.19. Включення сторонами до договору умов, які створюють регулювання відносин у сфері постачання води, яка використовується для виробництва теплової енергії, що за змістом прав і обов`язків сторін суперечить відповідному регулюванню, передбаченому типовим договором з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, є відступом, а не конкретизацією його умов, що не допускається відповідно до частини 4 статі 179 Господарського кодексу України.

5.20. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що якщо юридична особа використовує воду для власних потреб та у господарській діяльності з метою постачання теплової енергії, то вона не може укладати із підприємством один договір шляхом об`єднання в ньому двох видів договір, а повинна укладати окремо договір на конкретну комунальну послугу на основі відповідного типового договору, як індивідуальний споживач, а також окремо договір як суб`єкт господарювання на користування водою з метою вироблення та постачання теплової енергії".

Суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.11.2021 у справі № 904/2111/20, відповідно до якого підприємство теплових мереж, яке використовує воду не лише для власних потреб, а й як теплоносій у процесі виробництва теплової енергії, не є індивідуальним споживачем у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо таких правовідносин.

У такому випадку правовідносини щодо використання води для виробництва теплової енергії підлягають врегулюванню окремим договором, який укладається відповідно до положень Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", а не шляхом включення відповідних умов до типового договору, призначеного для індивідуального споживача.

Колегія суддів зазначає, що типовий договір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 690, є нормативно визначеною моделлю договірних відносин щодо надання комунальної послуги індивідуальному споживачу. Водночас, включення до такого договору об`єктів, через які вода використовується як технологічний ресурс для виробництва теплової енергії, фактично призводить до об`єднання в одному договорі різних за своєю правовою природою правовідносин, що, як прямо зазначив Верховний Суд, є відступом від змісту типового договору, а не конкретизацією його умов.

Як убачається з матеріалів справи, до договору, укладеним якого просить визнати позивач, включено об`єкти ПТМ "Ковельтепло", які використовують воду не лише для власних господарсько-побутових потреб підприємства, а й безпосередньо у процесі виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Водночас, статутна діяльність позивача охоплює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також інші види діяльності, пов`язані з експлуатацією теплового господарства, що свідчить про використання води як технологічного ресурсу у здійсненні господарської діяльності.

За таких обставин включення зазначених об`єктів до типового договору суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду та не відповідає правовому регулюванню спірних правовідносин.

Додатково судом апеляційної інстанції під час судового засідання було поставлено питання до представників позивача:

"Головуючий суддя Розізнана І.В.: Скажіть, будь ласка, суд правильно вас розуміє, що уклавши цей договір в судовому порядку ви врегулювали всі відносини між вами як споживачем і вами як контрагентом?

Представник позивача Заікін В.М.: Так, ваша честь.

Головуючий суддя Розізнана І.В.: Тобто немає необхідності укладати інший договір?

Представник позивача Заікін В.М.: Ми не вбачаємо в цьому необхідності адже договором передбачені всі законні і підзаконні акти, які повинні були б розумітися як контрагентом, так і споживачем...".

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує пояснення представників позивача, надані під час апеляційного розгляду справи, відповідно до яких виключно адміністративна будівля за адресою: вул. Володимирська, 97-А, та побутовий корпус за адресою: вул. Володимирська, 85 використовуються для забезпечення власних (побутових) потреб підприємства. Водночас інші об`єкти використання послуг, зазначені у проєкті договору та додатку до нього, використовуються ПТМ "Ковельтепло" у процесі здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії для третіх осіб (фізичних та юридичних осіб як споживачів послуг).

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи укладеним договір у редакції, запропонованій позивачем, місцевий господарський суд не врахував, що дія такого договору поширюється на 30 об`єктів позивача, переважна більшість яких не використовується для отримання комунальної послуги як індивідуальним споживачем, а призначена для забезпечення здійснення господарської діяльності підприємством. За таких обставин суд першої інстанції фактично погодився на поширення умов типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 690, на правовідносини щодо об`єктів, які за своїм функціональним призначенням не можуть бути предметом регулювання такого договору.

Колегія суддів також звертає увагу, що вода, яка постачається до котелень, бойлерень та індивідуальних теплових пунктів (ІТП), використовується у технологічному процесі виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, тобто як виробничий (технологічний) ресурс у межах здійснення господарської діяльності підприємства, а не для задоволення власних побутових потреб чи отримання комунальної послуги як індивідуальним споживачем.

Відтак, включення таких об`єктів до типового договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення суперечить правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.11.2021 у справі № 904/2111/20, яким прямо зазначено про неприпустимість об`єднання в одному договорі правовідносин щодо надання комунальної послуги індивідуальному споживачу та правовідносин щодо використання води суб`єктом господарювання для виробництва теплової енергії.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що запропонований позивачем договір не охоплює повного переліку об`єктів, які, за поясненнями самого ж позивача, використовуються виключно для забезпечення власних побутових потреб підприємства. Так, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представником позивача було озвучено об`єкти, які не входили в предмет дослідження в суді першої інстанції адже позивач про них не згадував в запропонованій редакції договору (до прикладу про кімнату майстрів, вул. Незалежності 134).

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України унормовано, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи результати апеляційного перегляду справи, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Отже, рішення Господарського суду Волинської області від 19.03.2026 у справі №903/1082/25 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, а з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" на користь Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 19.03.2026 у справі № 903/1082/25 задоволити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 19.03.2026 у справі №903/1082/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Володимирська, буд.97А, код ЄДРПОУ 30514446) на користь Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради (Волинська обл., м. Ковель, вул. Геологів, 2, код ЄДРПОУ 05500871) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633, 60 грн.

4. Господарському суду Волинської області видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-289 ГПК України.

6. Справу № 903/1082/25 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "14" липня 2026 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Поліщук П.Я.

Суддя Павлюк І.Ю.