Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №362/8410/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року

м. Київ

справа № 362/8410/24

провадження № 61-14843св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харченко Сергій Вікторович, на постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., від 28 жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди.

2. Позов мотивований тим, що 07 жовтня 2024 року о 10 год. 50 хв. в

м. Боярка по вул. Білогородській, 27, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , помітивши перешкоду в русі, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та здійснив об`їзд перешкоди, що було небезпечним для інших учасників дорожнього руху, а саме: здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивачки.

3. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

4. Згідно із звітом про оцінку колісного транспортного засобу

від 08 листопада 2024 року № 202-2024 вартість завданого їй матеріального збитку становить 1 128 946,32 грн.

5. ОСОБА_1 вказує, що 22 листопада 2024 року приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

(далі - ПрАТ «УСК») сплатило їй 156 800 грн, проте вказана сума, яка є максимальною із розрахунку ліміту виплат страхової компанії, не покриває завданого матеріального збитку.

6. Залишається невідшкодованою сума матеріального збитку у розмірі

972 146,32 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. Крім того, позивачка зазначає, що їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 100 000 грн.

7. Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальний збиток у розмірі 762 046,32 грн, а також моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області

від 01 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальний збиток у розмірі 762 046,32 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, усього 772 046,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати на залучення експерта в розмірі 8 000 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, усього в сумі 23 000 грн.

9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_4 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачці розмір страхового відшкодування, у зв`язку з чим дійшов висновку, що на користь позивачки підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.

10. Зважаючи на перенесені моральні страждання та нервовий стрес в результаті ДТП, що сталася з вини відповідача, ступінь його вини, суд визначив розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

11. Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 8 000 грн витрат на залучення експерта, міськрайонний суд вказав, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

12. Оцінивши складність справи, врахувавши предмет спору, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, є співмірним з категорією справи, виконаними адвокатом роботами і наданими адвокатськими послугами.

13. Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року частково задоволено заяву представника ОСОБА_4 - адвоката Харченка С. В. про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 932,66 грн. Залишено без розгляду заяву представника ОСОБА_4 - адвоката Харченка С. В. в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

14. Судове рішення мотивоване тим, що протягом усього часу розгляду справи у суді стороною позивачки ставилось питання про стягнення правничої допомоги у розмірі 27 000 грн, оцінку якого судом надано під час ухвалення рішення у цій справі. Водночас у заяві від 07 травня 2025 року представник позивачки вже просив стягнути 92 505 грн витрат на правову допомогу.

15. Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на сплату судового збору у розмірі 10 932,66 грн, суд встановив, що вказане питання не було вирішено під час ухвалення рішення справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

16. Постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріального збитку у розмірі 762 046,32 грн, витрат на залучення експерта в розмірі 8 000 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, а також додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області

23 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 судових витрат, а саме витрат зі сплати судового збору у розмірі

10 932,66 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку у розмірі 762 046,32 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 103, 44 грн судового збору, сплаченого в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11 430,69 грн судового збору, сплаченого в суді апеляційної інстанції.

17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріального збитку у розмірі

762 046,32 грн, апеляційний суд врахував, що предметом позову було не відшкодування вартості відновлювального ремонту, а відшкодування ринкової вартості знищеного транспортного засобу за вирахуванням виплаченого страхового відшкодування та визначеної позивачкою вартості продажу транспортного засобу після ДТП, тобто, його залишків.

18. Водночас, таке відшкодування шкоди у розмірі вартості транспортного засобу не пов`язане із наступним його відновленням, а правом на відшкодування шкоди у такий спосіб наділений саме власник транспортного засобу, яким є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

19. Апеляційний суд встановив, що після ДТП ОСОБА_3 відчужила автомобіль «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого позивачка втратила право на володіння цим транспортним засобом.

20. Також апеляційний суд зазначив, що помилковість висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди не виключають наявності підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із перенесеними позивачкою моральними стражданнями та нервовим стресом в результаті ДТП за її участі, втратою душевного спокою, зміною звичайного укладу життя. При цьому рішення суду першої інстанції у цій частині

ОСОБА_2 не оскаржував та відповідних доводів в апеляційній скарзі не наводив.

21. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 матеріального збитку у розмірі 762 046,32 грн, відсутні підстави і для відшкодування їй витрат у розмірі 8 000 грн за складання звіту

від 08 листопада 2024 року № 202-2024 про оцінку транспортного засобу.

22. Врахувавши предмет спору, суд апеляційної інстанції вважав за можливе стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн, з огляду на критерії реальності та розумності, виходячи зі складності та категорії справи, виконаних адвокатом робіт і наданих адвокатських послуг та пропорційно до задоволених вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. У касаційній скарзіОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Харченко С. В., просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харченко С. В., подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року.

25. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у січні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

26. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду

від 16 листопада 2022 року у справі № 335/2566/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Касаційна скарга мотивована тим, що якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху.

29. Вказує, що факт правомірності володіння позивачкою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала позивачка під час ДТП.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

30. У січні 2026 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без мін.

31. Відзив мотивований тим, що апеляційний суд ухвалив правильне по суті рішення, дослідив усі зібрані докази та надав їм належну оцінку, а також врахував висновки Верховного Суду стосовно застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

32. 07 жовтня 2024 року о 10 год. 50 хв. в м. Боярка по вул. Білогородська, 27, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , помітивши перешкоду в русі, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та здійснив об`їзд перешкоди, що було небезпечним для інших учасників дорожнього руху, а саме здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

33. Власником транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 мала право експлуатувати та розпоряджатися від імені ОСОБА_3 належним їй автомобілем на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області.

34. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 28 жовтня 2024 року у справі № 369/17554/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею

124 КУпАП.

35. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «УСК», що підтверджено Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-221794668.

36. Відповідно до звіту від 08 листопада 2024 року № 202-2024 про оцінку колісного транспортного засобу вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження у ДТП становить 1 128 946,32 грн.

37. 22 листопада 2024 року ПрАТ «УСК» було прийнято рішення про виплату та виплачено позивачці страхове відшкодування в розмірі 156 800 грн.

38. 08 квітня 2025 року між ТОВ «АВТО ТОП 104» та ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_1 , укладено договір комісії № 8833/25/1/001603 на реалізацію пошкодженого в ДТП автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 . Вартість продажу автомобіля за договором комісії узгоджена сторонами не нижче 210 100 грн.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

39. Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

40. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Враховуючи, що рішення Васильківського міськрайонного суду київської області від 01 травня 2025 року було предметом апеляційного перегляду в частині вирішення вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі

762 046,32 грн та розподілу судових витрат, Верховний Суд в силу вимог статті 400 ЦПК Українипереглядає справу лише у цій частині.

42. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

43. Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

44. За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

45. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

46. Частиною першою статті 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

47. У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

48. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

49. Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

50. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на час ДТП, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

51. Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на час ДТП, передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

52. Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

53. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на час ДТП).

54. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на час ДТП).

55. У розглядуваній справі судами встановлено, що 07 жовтня 2024 року відбулась ДТП за участі належного ОСОБА_3 , транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 і транспортного засобу «Mercedes-Benz», НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , вина якого у вчиненні ДТП встановлена постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року, яка набрала законної сили.

56. На час ДТП ОСОБА_1 мала право користуватись та розпоряджатись від імені ОСОБА_3 належним їй транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області.

57. Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу

від 08 листопада 2024 року № 202-2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , становить

1 128 946,32 грн.

58. 22 листопада 2024 року ПрАТ «УСК» прийняла рішення, відповідно до якого виплатила 156 800 грн страхового відшкодування.

59. 08 квітня 2025 року між ТОВ «АВТО ТОП 104» та ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_1 , був укладений договір комісії № 8833/25/1/001603 на реалізацію пошкодженого в ДТП автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 . Вартість продажу автомобіля за договором комісії була узгоджена сторонами не нижче 210 100 грн.

60. В заяві про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 , залишок невідшкодованого матеріального збитку в розмірі 762 046,32 грн (із розрахунку 1 128 946,32 грн, вартість автомобіля на момент ДТП - 156 800 грн, сума страхового відшкодування - 210 100 грн, вартість залишків автомобіля після ДТП).

61. Задовольняючи позов в цій частині, та, стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 762 046,32 грн, суд першої інстанції виходив з того, що вартість збитку, завданого ОСОБА_4 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений розмір страхового відшкодування, у зв`язку з чим на користь позивачки підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.

62. Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, врахував, що ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом на момент ДТП на підставі довіреності, звернулась до суду з позовом до винуватця ДТП ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди від свого імені та в своїх інтересах.

63. Також апеляційний суд правильно звернув увагу, на специфіку розглядуваної справи яка полягає в тому, що:

- позивачкою заявлено вимоги про відшкодування вартості автомобіля на момент ДТП (за виключенням виплаченого страхового відшкодування та вартості залишків автомобіля), а не вартості відновлювального ремонту транспортного засобу;

- відповідно до наданого позивачкою Звіту про оцінку транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля після ДТП становить 1 750 909,22 грн і перевищує вартість ринкову вартість автомобіля на момент ДТП - 1 128 946,32 грн;

- автомобіль (його залишки) після ДТП проданий іншій особі;

- позивачка не була і не є власником пошкодженого у ДТП автомобіля;

- відомості про проведення позивачкою ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля у справі відсутні.

64. За цих обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у задоволенні вимог про відшкодування майнової шкоди, оскільки заявлені ОСОБА_1 вимоги не пов`язані із наступними (чи вже здійсненими) витратами на відновлення (ремонт) автомобіля, а фактично спрямовані на відшкодування вартості знищеної речі (автомобіля), власником якої позивачка не була, та щодо якої не має інших речових прав на час вирішення справи судами.

65. За цих обставин апеляційний суд обґрунтовано вказав, що збитків, у вигляді втрат у зв`язку зі знищенням речі (автомобіля), про відшкодування яких заявлено вимоги у цій справі, було завдано саме власнику автомобіля - ОСОБА_3 , яка має право самостійного звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 .

66. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 , на замовлення якої був підготовлений звіт

від 08 листопада 2024 року № 202-2024 про оцінку колісного транспортного засобу, витрат на його складення в розмірі 8 000 грн.

67. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

68. Колегія суддів погоджується з апеляційним судом, який враховуючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, складності справи, пропорційно розміру задоволених вимог стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

69. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

70. З урахуванням встановлених у цій справі обставин, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 335/2566/18, на яку позивачка посилалась у касаційній скарзі. Зокрема із постанови Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 335/2566/18 не вбачається факт відчуження автомобіля його власником після ДТП, а крім того за обставин справи № 335/2566/18 власником пошкодженого автомобіля була дружина позивача.

71. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

72. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

73. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

74. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харченко Сергій Вікторович, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович