Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №347/332/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 347/332/26

Провадження № 33/4808/307/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Шигірт

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю секретаря Шемрай Г.А. та захисника Зленка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Зленка В.А. на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови, 02.02.2026 року о 02.20 год. в с. Рожнів по вул. Івана Франка Косівського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Мустанг д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота порушення вимови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці у встановленому законом порядку та від огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Зленко В.А. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази зупинки транспортного засобу під керуванням будь-якої особи, оскільки на момент прибуття поліції в автомобілі «Ford Mustang» нікого не було, а сам ОСОБА_1 перебував у кареті швидкої медичної допомоги, де йому зупиняли кровотечу. Стверджує, що його підзахисний не керував зазначеним автомобілем. Крім того, наголошується на тому, що будь-які пояснення, надані ОСОБА_1 на місці події, не можуть братися судом до уваги, оскільки вони були надані під впливом тяжких обставин, а саме отримання серйозних тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми та рваної рани голови зі значною крововтратою. Стверджує, що бригада швидкої допомоги більше години безпідставно відмовлялася негайно госпіталізувати ОСОБА_1 , очікуючи на завершення дій поліції, через що травмований перебував у стані сильного стресу, відчував нестерпний головний біль, запаморочення та був дезорієнтований, а отже, не міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, висловлювань та суті подій. Сторона захисту також вказує на те, що особі не було роз`яснено суть інкримінованого правопорушення та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а інші особи, які перебували на місці події і могли б стати свідками, поліцією не встановлювалися і не допитувалися. Окрім цього, стверджує про відсутність у матеріалах справи доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Натомість Косівська ЦРЛ офіційно підтвердила, що такий огляд не проводився саме через те, що працівники поліції не надали відповідного направлення. Наголошується, що весь адміністративний матеріал складався без присутності ОСОБА_1 , а копію оскаржуваного протоколу він не отримував ані на місці, ані поштою. Апелянт звертає увагу на те, що звинувачення в наявності ознак алкогольного сп`яніння є абсурдними, оскільки ОСОБА_1 хворіє на вірусний гепатит «С» та цироз печінки.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будь яких клопотань не подавав.

Захисник, приймаючи участь в апеляційному розгляді в режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався наведених вимог діючого законодавства та роз`яснень касаційного суду. Суд дослідив наявні у справі докази та дав їм належну правову оцінку.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №581025 від 02.02.2026 року (а.с.1); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння (а.с.3); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.7).

На відеозаписах з камер працівників поліції (а.с.7), зафіксовано як працівники поліції приїхали на місце ДТП, де в кареті швидкої допомоги ОСОБА_1 надавалася невідкладна медична допомога. Після надання ОСОБА_1 першої медичної допомоги та накладення пов`язки, він спілкувався з працівниками поліції в службовому автомобілі, де вони з`ясовували обставини ДТП. Під час спілкування ОСОБА_1 підтвердив факт керування автомобілем та пояснив, що їхав забирати сина зі святкування дня народження. На зустріч йому їхав інший транспортний засіб. При роз`їзді він зачепив колесом узбіччя де був лід, після чого втратив керування (час запису 03.14.00). Також, в ході спілкування поліцейський повідомив, що відчуває запах алкоголю та запитав, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь. Той зізнався, що вживав алкоголь. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_2 неодноразово відповів відмовою. Також відмовився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в Косівській лікарні (час запису 03.06.00). Після цього, працівники поліції склали відповідні адміністративні матеріали.

Протокол про адміністративне правопорушення містить обставини, які узгоджуються з відеозаписом, а тому у суду не виникає сумнівів щодо цих доказів.

Відеозапису з поясненнями ОСОБА_1 достатньо для висновків про доведеність факту його керування автомобілем, а також обґрунтованих підозр поліцейських щодо перебування водія у стані сп`яніння. На відеозаписі не вбачається його критичного стану, в якому він міг давати неадекватні пояснення та повідомляти відомості, які не відповідають дійсності.

Сам ОСОБА_1 не з`явився до суду першої інстанції та не спростував правдивість своїх пояснень зафіксованих на відеозаписі. Твердження захисника, що ОСОБА_3 не був водієм, не можуть братись до уваги, оскільки він не був очевидцем події правопорушення.

Крім того, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, стороною захисту не було надано будь-яких доказів, що свідчать про перебування ОСОБА_1 в момент керування транспортним засобом та безпосередньо після ДТП, в стані неосудності, або в іншому хворобливому стані, що перешкоджав йому усвідомлювати свої дії та давати правдиві пояснення працівникам поліції.

Крім того, законодавство не встановлює єдиного доказу, яким може бути доведено факт керування певною особою транспортним засобом. Таким чином, доводи захисника, що поліцейські прибули на місце події, коли за кермом нікого не було, а тому не доведено що ОСОБА_1 керував автомобілем, не заслуговують на увагу апеляційного суду.

Твердження захисника про те, що працівники швидкої медичної допомоги безпідставно затримували госпіталізацію ОСОБА_1 , очікуючи завершення процесуальних дій поліції, не впливають на доведеність обставин правопорушення та на правильність висновків суду першої інстанції.

Доводи, що поліцейські не опитали інших очевидців події, не мають вирішального значення, оскільки Закон надає право поліцейським на власний розсуд збирати необхідні матеріали про обставини правопорушення.

Не заслуговує на увагу й посилання захисту на наявність у ОСОБА_1 хронічних хвороб, як на доказ неможливості вживання алкоголю. У даному випадку предметом доказування є не факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, а факт наявності ознак такого сп`яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а також для скасування чи зміни оскаржуваної постанови з інших підстав.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Зленка В.А. залишити без задоволення.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт