Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №389/1097/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 389/1097/26

10 липня 2026 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Дьяченка Д.О.

з участю секретаря судового засідання: Табачківської М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 52122 грн. 36 коп. та судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 01.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний за стосунок «Credit7» було укладено електронний договір № 5286753 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 11200 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 01.02.2025 року по 27.01.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, 01.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний за стосунок «Credit7» було укладено електронний договір № 5286753 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту № 1-0311 від 03.11.2025 року на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 , зараховано кошти в загальній сумі 11200,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Фінтраст капітал» за кредитним договором № 5286753 від 01.02.2025 р., заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості становить 52122 грн. 36 коп., а саме: 11199 грн. 99 коп. за основною сумою боргу, 25852 грн.77 коп. нарахованих процентів первісним кредитором; 9469 грн. 60 коп. – нарахованих процентів ФК «Фінтраст капітал» за 89 календарних днів; 5600 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

30.10.2025 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК» Фінтраст капітал» укладено договір факторингу № 30/10/2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК» Фінтраст капітал» за плату, а ТОВ «ФК» Фінтраст капітал» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладених договорів не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином...

Проте відповідачка не повернула суму позик, тим самим порушила умови договору.

За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»: До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:доходикредитодавця у вигляді процентів;комісіїкредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення із відповідачки заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості з відповідачки 5600 грн. 00 коп. штрафних санкцій, суд не вбачає за можливе стягнути із відповідачки вказану заборгованість виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання…

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про не можливість стягнення заборгованості за неустойкою.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Так, до матеріалів справи представником позивача долучено копію платіжної інструкції про сплату судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. Крім того представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить стягнути судові витрат на правничу допомогу із відповідача в розмірі 10000 грн., на підтвердження чого надав суду копії відповідних документів (копію договору про надання правничої допомоги, витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію).

З врахуванням того, що позов задовольняється частково, то розподіл судових витрат має бути розподілено пропорційно до розміру задоволених вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позов було задоволено у процентному відношенні на 89,25 %, то відповідно і сума стягнення судового збору та витрат на правову допомогу на користь позивача має бути зменшена на цю різницю, що становить: 2376 грн. 19 коп. судового збору та 8925 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 46522 грн. 36 коп., з яких 11199 грн. 99 коп. за основною сумою боргу, 25852 грн.77 коп. нарахованих процентів первісним кредитором; 9469 грн. 60 коп. – нарахованих процентів ФК «Фінтраст капітал» за 89 календарних днів.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в сумі - 2376 грн. 19 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі – 8925 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Д.О. Дьяченко