Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №643/12060/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №643/12060/26

Суддя: Афанасьєв В. О.

Справа № 643/12060/26

Провадження № 3/643/1970/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді – Афанасьєва В.О.,

за участю: секретаря судового засідання- Ткаченко В.В.,

прокурора Маркевич Ю.В.,

захисника Закоморної К.О,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянку України, яка займає посаду головного спеціаліста Богодухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівськоому районі Харківської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не притягувалась до відповідальності за корупційні та пов`язані з корупцією діяння,

за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 06.06.2023 будучи звільненою з посади головного спеціаліста Богодухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, являючись відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п.2-7 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 19.08.2025 о 14-47, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2023 по 06.06.2023 (при звільненні), чим вчинила правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дії ОСОБА_2 особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за №643/12074/26 та розподілений головуючій судді Афанасьєву В.О.

Крім того, ОСОБА_2 , будучи на посаді головного спеціалістів Богодухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, являючись п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п.2-7 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 19.08.2025 о 14-50, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дії ОСОБА_2 особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.2026, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за №643/12060/26 та розподілений головуючому судді Афанасьєву В.О.

Постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 30.06.2026 об`єднано в одне провадження справу №643/12060/26 із справою №643/12074/26. Присвоєно об`єднаній справі № 643/12060/26.

Прокурор у судовому засіданні обставини, викладені у протоколах підтримала, просила визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

ОСОБА_2 та її захисник у судовому засіданні заявили клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП-закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В обґрунтування клопотання, зокрема, зазначили, що на граничну дату подання вищевказаної декларації ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у зв`язку з важкою хворобою свого малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надалі протягом 2024 – 2025 років ОСОБА_2 постійно займалася лікуванням сина та оформленням відповідної медичної документації свого сина щодо його статусу дитини з інвалідністю (додаток № 1). ОСОБА_2 , перебуваючи у складному психо-емоційному стані, пов`язаному із хворобою сина, воєнним станом, вимушеним переїздом з постійного місця проживання, не мала прямого чи непрямого умислу ухилятися від своєчасного подання щорічної декларації за 2022 р. особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_2 16.08.2025 отримала лист Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням від 04.08.2025 р. про те, що «у результаті контролю щодо своєчасності подання декларацій осіб, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що Ви не подали щорічну декларацію за 2022 р. Звертаємо увагу, що протягом 10 днів з дня отримання цього повідомлення Ви повинні подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в порядку, визначеному ст. 45 Закону» (додаток № 2). На виконання даної вимоги ОСОБА_2 19.08.2025 подала щорічну декларацію за 2022 шляхом заповнення відповідної форми на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 475, пов`язане з корупцією, від 29.05.2026, датою вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є – 19.08.2025, а фактичним моментом виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - дата складання адміністративного протоколу, тобто 29.05.2026.

Разом з тим, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 475, пов`язане з корупцією, від 29.05.2026, ОСОБА_2 надала вищевказаний лист Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням від 04.08.2025 р. про виявлення Національним агентством з питань запобігання корупції факту своєчасного неподання нею щорічної декларації за 2022 р. як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також надала пояснення щодо інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасну подачу даної декларації – 19.08.2025.

Отже, не пізніше 04.08.2025 р. Національне агентство з питань запобігання корупції було повідомлено Східним міжрегіональним управлінням МЮ України про факт своєчасного неподання ОСОБА_2 даної декларації та, як вказано у повідомленні, було встановлено неподання ОСОБА_2 декларації (в гранічний термін подання декларації до 31.01.2024). 19.08.2025 р. ОСОБА_2 подала цю декларацію шляхом заповнення відповідної форми на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Тому станом на 19.08.2025 уповноваженому органу надійшли відомості щодо несвоєчасного подання ОСОБА_2 щорічної декларації за 2022 та уповноважений орган протягом шести місяців мав об`єктивну можливість зібрати відповідні докази та скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо несвоєчасного подання декларації.

Отже, неможна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами, адже складання протоколу про адміністративне правопорушення є окремою процесуальною дією, що вчинена на підставі виявленого факту порушення. А факт виявлення порушення – це окрема подія, що завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є суб`єктивний момент отримання уповноваженим органом інформації про таке правопорушення. У контексті положень ст. 256 КУпАП, складення протоколу є фактичним закінченням етапу здійснення перевірки, проте не виявленням ознак адміністративного правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «день виявлення адміністративного правопорушення», не встановлюють критеріїв чи ознак, за якими має визначатися цей момент. Питання про віднесення конкретної дати або події до моменту виявлення правопорушення вирішується з урахуванням фактичних обставин справи та змісту дій уповноважених осіб, проте не може ґрунтуватися на довільному тлумаченні чи роз`ясненнях органів виконавчої влади, оскільки такі роз`яснення у формі листів мають виключно інформаційно-довідковий характер і не можуть вважатися джерелом права чи підставою для обмеження прав, свобод або притягнення особи до юридичної відповідальності. Такі документи не є нормативно-правовими актами у розумінні законодавства України, не встановлюють загальнообов`язкових правил поведінки, а тому не можуть визнаватися належними і допустимими доказами при встановленні юридичних обставин під час застосування судом норм процесуального права, зокрема щодо визначення моменту виявлення адміністративного правопорушення, оскільки не мають правового значення для тлумачення чи конкретизації положень КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши документи, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Судом встановлено, що наказом начальника Міжрегіонального управління від 27.01.2023 № 851/04 ОСОБА_2 з 01.02.2023 призначено на посаду головного спеціаліста Богодухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зазначена посада віднесена до категорії «В» посад державної служби.

Присягу державного службовця ОСОБА_2 склала 01.02.2023.

Згідно із абз.16 ч.1 ст.1 Закону України « Про запобігання корупції» (далі Закон) суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Наказом начальника Міжрегіонального управління від 05.06.2023 № 4802/04 ОСОБА_2 06.06.2023 звільнено з посади головного спеціаліста Богодухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Диспозиція ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи обов`язку подати декларацію; несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приміткою до ст.172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX) особи, зазначені у пункті 1 підпунктах "а", «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.1 ч.2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 №449/21, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Підпунктом 1 п.1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п.1 ч.1 ст.3 Закону, немає обов`язку, передбаченого ст.45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов`язок поновлено.

Згідно із п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2021-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідно до вимог Закону та п. 2-7р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII, ОСОБА_2 є суб`єктом на яку покладався обов`язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та декларацію при звільненні за 2022-2023 роки до 31.01.2024.

Разом з цим судом встановлено, що ОСОБА_2 подала щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції лише 19.08.2025 о 14-50 годині, тобто несвоєчасно.

Разом з цим судом встановлено, що ОСОБА_2 , яку звільнено 06.06.2023 з посади головного спеціаліста Богодхівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції лише 19.08.2025 о 14-47 годині, тобто несвоєчасно.

Доказів поважних причин неподання ОСОБА_2 щорічної декларації за 2022 рік та декларації при звільненні у встановлений п.27р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII строк, суду не надано.

Надані докази щодо стаціонарного лікування сина правопорушниці не підтверджують її об`єктивної неможливості у зв`язку із цим до 31.01.2024 подати декларацію за 2022 рік, а тому відповідні її доводи є недоведеними, в зв`язку із чим до уваги судом не приймаються.

Отже, суд кваліфікує вищезазначені дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-6КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації за 2022 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та як несвоєчасне подання без поважних причин декларації при звільненні.

Розглядаючи доводи захисника про закінчення строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на час розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно до роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З матеріалів справи вбачається, що протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією складені 29.05.2026, події правопорушення мали місце 19.08.2025, а тому на момент розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.4 ст.38 КУпАП, не закінчився.

Наведений висновок узгоджується з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними у постановах від 11.03.2026 у справі № 953/3934/25, від 30.07.2025 у справі № 642/1004/25, від 16.07.2025 у справі № 621/951/25.

Згідно зі ст.34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд не встановив.

Відповідно до ст.35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини.

За встановлених судом обставин, враховуючи особу ОСОБА_2 , яка заміжня, має на утриманні малолітню дитину, раніше не притягувався до відповідальності за корупційні та пов`язані з корупцією діяння, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.33,38, 40-1, 247, 251, 252, 256,283,284КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ст. 285 КУпАП копію постанови після її оголошення протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Суддя В.О. Афанасьєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua