Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №953/13379/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 953/13379/25

Провадження № 2/643/3603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026

14 липня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника - адвоката Корнійчук Д.Д. звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , якою просить стягнути з останньої на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 1563-1199 від 12.06.2025 у розмірі 82 689,60 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 12.06.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 (надалі за текстом – «Договір», «Кредитний договір»). Зі змісту Договору вбачається, що разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена. На виконання вимог Договору, відповідачці ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор – А2952, для підписання Кредитного договору № 1563-1199 від 12.06.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Згідно умов Кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 27 600,00 грн, зі строком кредитування на 300 днів, базовий період – 14 днів, знижена процентна ставка – 0,90 % в день, стандартна % ставка – 1,00% в день; комісія за видачу кредиту – 20% від суми кредиту. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Однак, відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 21.10.2025 у відповідачки виникла заборгованість за Кредитним договором, яка становить 82 689,60 грн, яка складається із: 27 600,00 грн – заборгованість за кредитом; 35 769,60 грн – заборгованість за нарахованими процентами; 13 800,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 5 520,00 грн – заборгованість по комісії. У зв`язку з викладеним вище, представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості у загальному розмірі 82 689, 60 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачці направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 12.06.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 (надалі за текстом – «Договір», «Кредитний договір»).

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

На виконання вимог Договору, відповідачці ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор – А2952, для підписання Кредитного договору № 1563-1199 від 12.06.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документа з використанням електронних підписів сторін.

Зі змісту Договору вбачається, що разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена.

Згідно умов Кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 27 600,00 грн, зі строком кредитування на 300 днів, базовий період – 14 днів, знижена процентна ставка – 0,90 % в день, стандартна % ставка – 1,00% в день; комісія за видачу кредиту – 20% від суми кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором кредиту у день видачі кредиту. Дата надання кредиту – 12.06.2025, дата повернення кредиту – 07.06.2026.

Підписавши 12.06.2025 Договір про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 від 12.06.2025, відповідачка ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до позовної заяви, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 від 12.06.2025 виконало та надало їй кредит у розмірі 27 600,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 .

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що всупереч умов Договору, відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Як видно із змісту позовної заяви, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем становить 82 689,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з боку позивача суду надано: копію Договору про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 від 12.06.2025, копію Правил відкриття кредитної лінії, копію графіку платежів, копію листа про надання інформації ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 24.10.2025, копію Довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», розрахунок заборгованості.

Так, із наданих позивачем документів вбачається, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 від 12.06.2025 сторонами укладено в електронній формі.

При цьому, матеріали справи не містять жодних належних доказів виконання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» своїх зобов`язань перед відповідачкою за вказаним Договором.

Тобто, позивач не надав суду належних доказів здійснення транзакції у розмірі 27 600,00 грн ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 , а також квитанції/платіжної інструкції про зарахування на картковий рахунок відповідачки вказаної суми кредиту.

Крім того, з боку позивача суду не надано доказів належності відповідачці ОСОБА_1 картки з номером, на який нібито була перерахована сума кредиту.

Позивачем також не надано до суду банківської виписки по рахунку відповідачки за Договором про відкриття кредитної лінії № 1563-1199 від 12.06.2025.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1ст. 642 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Таким чином, подані з боку позивача докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій.

Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачкою умов відповідного Договору.

Згідно із Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12.04.2012 № 578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання відповідачкою коштів кредиту, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним вище Договором.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог з боку позивача суду не надано.

Надані з боку позивача докази є недостатніми, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Далі, згідно зі статтею 133 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу включено до складу судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції № 9107 від 03.12.2025 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ЦПК України.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова