Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №557/701/25 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 1-кп/557/30/2026

Справа № 557/701/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

номер кримінального провадження за № 12024181080000236 від 30.09.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Петропавлівськ-Камчатський, російська федерація, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, з повною вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює керівником Київської філії ТОВ «АВДОМЕД», раніше не судимий,

за ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща кримінальне провадження з обвинувальним актом про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

29 вересня 2024 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , в порушення вимог пункту 1.7, підпункту б) пункту 2.3, пунктів 18.1 та 18.4 Правил дорожнього рухуУкраїни, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), керуючи автомобілем "Тойота Рав4" д.н.з. НОМЕР_1 в межах населеного пункту Синів Рівненського району Рівненської області, на 293 кілометрі автодороги «Київ-Чоп» в напрямку міста Київ, рухаючись при цьому в крайній лівій смузі руху, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожню обстановку, порушуючи вимоги пункту 18.4. Правил дорожнього руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2, а також дорожньою розміткою 1.14.1, проігнорував зупинку перед нерегульованим пішохідним переходом у правій смузі руху попутного напрямку вантажного автомобіля «DAF» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 з напівпричіпом з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його повної зупинки, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , який перетинав проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, а саме: політравма: - закритий уламковий перелом нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням; - закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійної рани правої лобної ділянки; - закрита травма грудної клітки у вигляді перелому ІІ-IX ребер зліва, лівобічного гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи зліва, пневмомедіастиніту; - закрита тупа травма живота у вигляді субкапсулярного розриву селезінки з наступним її видаленням; забій лівої нирки; лінійні переломи поперечних відростків тіл хребців L1-L3 зліва, які оцінюються в сукупності як за єдиним механізмом виникнення в результаті дорожньо-транспортної пригоди і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, згідно п.2.1.3.о/. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95р. № 6.

Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 18.4. Правил дорожнього руху, відповідно до якого, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані: - за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та суду показав, що він дійсно 29 вересня 2024 року, близько 13 години 30 хвилин, керував автомобілем "Тойота Рав4" д.н.з. НОМЕР_1 в межах населеного пункту Синів Рівненського району Рівненської області автодороги «Київ-Чоп» в напрямку міста Київ. Він повертався з відрядження, йшов дощ, мряка, видимість була погана, швидкість приблизно 80-85 км/год. Попереду їхав лісовоз, він зайняв ліву смугу для його обгону. В цей час лісовоз увімкнув поворот, із-за лісовоза раптово вискочив на дорогу чоловік. Він почав гальмувати і сигналити. Чоловік зупинився. Інший чоловік йшов у навушниках і не зупинився. Оскільки не було куди здійснювати маневр і авто не зупинилося, він здійснив наїзд на пішохода. Він відразу до приїзду Екстреної медичної допомоги надав потерпілому медичну допомогу, робив масаж серця. Приймав участь у лікуванні, оплатив операцію по синтезу плеча. Також матеріально допомагав потерпілому, повністю відшкодував завдану шкоду, про що свідчить розписка потерпілого. Просить його суворо не карати.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними стороною обвинувачення, які відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувалися, оскільки обставини скоєння кримінального правопорушення учасниками процесу не оспорюються.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, до суду стороною захисту надано розписку від ОСОБА_8 , в якій останній зазначає, що не має претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого, та не буде мати таких претензій в майбутньому, оскільки завдана йому шкода відшкодована, не заперечує щодо прийняття найбільш сприятливого для обвинуваченого рішення, та просить суворо його не карати.

Показання обвинуваченого, який був допитаний під час судового слідства, суд оцінює як правдиві, оскільки вцілому вони узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.

Судом досліджено докази, зібрані стороною обвинувачення:

1. Постановою слідчого СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області від 31.10.2024 призначено по даному кримінальному провадженню судову інженерно-транспортну експертизу за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів».

Як убачається з висновку експерта № СЕ-19/118-24/13308-ІТ від 27.12.2024:

На момент проведення експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 ) перебувала в працездатному стані.?

На момент проведення експертного дослідження система рульового керування автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 ) перебувала в працездатному стані.?

Так як несправностей в досліджуваних системах автомобіля Toyota?RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 ) не виявлено, то питання про час їх виникнення позбавлене логічного змісту з технічної точки зору та експертом не вирішувалось

Так як несправностей, які виникли до пригоди в досліджуваних системах наданого на дослідження автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 ) не виявлено, то питання про можливість їх виявлення водієм перед дорожньо-транспортною пригодою позбавлене логічного змісту з технічної точки зору, та експертом не вирішувалось. Витрати на проведення судової експертизи становлять 2387,70 грн. (т.1 а.п.43-50).

2. Постановою слідчого СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області від 31.10.2024 призначено по даному кримінальному провадженню судову інженерно-транспортну експертизу за спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження».

Як убачається з висновку експерта № СЕ-19/118-24/13309-ІТ від 27.12.2024:

Наїзд автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 ) на перешкоду (пішохода) відбувся на лівій смузі руху 292 км автодороги Київ-Чоп, яка призначена для руху зі сторони м. Рівне в напрямку м. Київ, перед початком розташування елемента переднього бампера та пластикового елемента, що зафіксовані у наданих на експертизу копіях протоколу огляду місця події від 29.09.2024 і схемі до нього, за умови що вказані елементи належать автомобілю Toyota RA V4 (номерний знак НОМЕР_1 ). Встановити координати місця наїзду транспортного засобу на пішохода стосовно елементів проїзної частини дороги в абсолютних величинах неможливо за причиною відсутності в наданих на експертизу матеріалах достатньої сукупності зафіксованих інформативних ознак.?

Контактування автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 )?із перешкодою (пішоходом) відбулося передньою правою частиною транспортного засобу (передній бампер, права передня блок фара), на відстані близько 10-60 см від правого бокового габариту кузова автомобіля. Витрати на проведення судової експертизи становлять 1989,75 грн. (т.1 а.п.53-58).

3. Постановою слідчого СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області від 11.03.2025 призначено по даному кримінальному провадженню судову інженерно-транспортну експертизу за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди».

Як убачається з висновку експерта № СЕ-19/118-25/4741-ІТ від 23.04.2025:

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.6 г) та 18.4 Правил дорожнього руху.?

У цій дорожньо-транспортній ситуації, з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак? НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода застосуванням своєчасного гальмування.?У діях водія автомобіля Toyota RAV4 (номерний знак НОМЕР_1 )? ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Витрати на проведення судової експертизи становлять 3565,60 грн. (т.1 а.п.89-95).

4. Постановою слідчого СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області від 14.02.2025 призначено по даному кримінальному провадженню судово-медичну експертизу.

Як убачається з висновку експерта № 21 від 20.02.2025:

Відповідно наданих медичних документів у гр-на ОСОБА_8 лікарями відмічені наступні тілесні ушкодження: політравма: - закритий уламковий перелом нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням; - закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійної рани правої лобної ділянки; - закрита травма грудної клітки у вигляді перелому ІІ-ІХ ребер зліва, лівобічного гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи зліва, пневмомедіастиніту; - закрита тупа травма живота у вигляді субкапсулярного розриву селезінки з наступним її видаленням; забій лівої нирки; лінійні переломи поперечних відростків тіл хребців L1-L3 зліва, які оцінюються в сукупності як за єдиним механізмом виникнення в результаті дорожньо-транспортної пригоди і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, згідно п.2.1.3.o/ "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95p. № 6.

Вказані тілесні ушкодження виникли від травматичної дії тупого(их) предмету(ів), могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок наїзду автомобілем на ОСОБА_8 в термін та за обставин, вказаних в постанові слідчого. (т.1 а.п.67-70).

5. Як вбачається з копій платіжних інструкцій ПАТ КБ «Приват Банк» з 10.10.2024 по травень 2025 року ОСОБА_4 на адресу потерпілого здійснив перерахунок коштів на загальну суму 57172,40 грн., а також передав Смартфон на суму 5856 грн. та металоконструкції для остеосинтезу (пластина,ь гвинти) на суму 18130 грн. (т.1 а.п. 109-128).

Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого та довідки про вартість проведених експертиз.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 – «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченого, які узгоджуються між собою, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв`язку з чим суд вважає доведеною винність обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (зі змінами і доповненнями) №14 від 23.12.2005 року, при призначенні покарання суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого, раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не перебуває на «Д»-обліку у лікаря-нарколога та психіатра, добровільно відшкодував завданий збиток, працює, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілої сторони, дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов`язків, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.

Щодо вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні

Прокурор подав цивільний позов в інтересах Національної служби здоров`я України у кримінальному провадженні про відшкодування витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілого, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, на суму 64735,58 грн.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 127 КПК України:

1. Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

2. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Стаття 128 КПК України:

1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Стаття 129 КПК України: Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні

1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілого, суд приходить до висновку, що заявлений цивільний позов підлягає до задоволення, так як позов є обґрунтованим, та доведений матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, судом досліджено довідки-розрахунки № 116 від 05.06.2025, № 118 від 13.06.2025 КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради, відповідно до яких витрати на лікування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становлять відповідно 17643,27 грн. та 47092,31 грн., разом - 64735,58 грн.

Тому позов підлягає до задоволення, також підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, які підтверджуються довідками про вартість проведених експертиз (а.п. 50, 58, 95).

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Суд вважає за можливе зняти арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10.10.2024, з урахуванням ухвали слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10.04.2025, у кримінальному провадженні № 12024181080000236 від 30.09.2024.

Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не заявляли клопотання про його обрання, та не надали суду доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Позов прокурора в інтересах Національної служби здоров`я України про відшкодування витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілого, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Національної служби здоров`я України витрати, понесені лікувальним закладом на лікування потерпілого ОСОБА_8 , в сумі 64735 (шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , процесуальні витрати по справі за проведення експертиз у сумі 7943 (сім тисяч дев`ятсот сорок три) гривень 05 коп. в дохід держави.

Скасувати арешт на майно, а саме – автомобіль марки «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «ЕКСІМЛІЗИНГ», який було накладено 10.10.2024 ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області у кримінальному провадженні № 12024181080000236 від 30.09.2024, місце зберігання – територія спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Рівненській області, с. Городок Рівненського району Рівненської області, Барона Штейнгеля, 76, який ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області 10.04.2025 було частково скасовано та автомобіль повернуто ОСОБА_4 .

Речові докази по справі:

-автомобіль марки «Тойота Рав4», реєстраційний номер НОМЕР_1 – залишити у розпорядженні ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.

Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1