Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №543/414/26 — Оржицький районний суд Полтавської області

543/414/26

1-кп/543/68/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.26 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області кримінальне провадження № 12026175590000045за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Онішки Оржицького району Полтавської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта базова середня, одружений, не працює, раніше не судимий,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 200 КК України,

в с т а н о в и в :

16.03.2026 приблизно о 08:45 год., ОСОБА_4 перебуваючи біля банкомату АТ КБ «ПриватБанк», який розташований за адресою: вул. Героїв Оржиці, 25В, селище Оржиця Лубенського району Полтавської області, де помітив в банкоматі банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 та яка згідно положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, безпосередньо спрямованим на заволодіння важливими особистими документами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з особистих корисливих мотивів, підійшов до банкомату та викрав офіційний документ - банківську картку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_5 , якою в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Разом із цим у ОСОБА_6 , який володіючи пластиковою платіжною банківською картою AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , на якій не встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, яка належить ОСОБА_7 , виник умисел на підробку документів на переказ грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, діючи умисно, протиправно, поза відома володільця банківської картки, ОСОБА_8 не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної картки (пін-код), встановлений на останню для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій із її використанням, користуючись вільним доступом до відкритого в AT КБ «ПриватБанк» розрахункового рахунку потерпілої ОСОБА_9 , на який випущено банківську карту № НОМЕР_1 , протиправно діючи від імені останньої здійснив шість безконтактних розрахунків за товари через POS – термінали: 16.03.2026 о 08:52 год. у магазині «Маркетопт», розташованому за адресою: вул. Центральна, 27, селище Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, на загальну суму 30,90 грн; 16.03.2026 о 08:55 год. у магазині «Кафетерій», розташованому за адресою: вул. Центральна, 25, селище Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, на загальну суму 20 грн; 16.03.2026 о 09:21 год. у магазині «Аврора», розташованому за адресою: вул. Центральна, 25, селище Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, на загальну суму 229 грн; 16.03.2026 о 10:42 год., о 12:27 год. та о 12:35 год. у магазині «Продукти», розташованому за адресою: вул. Лозового, 2, село Онішки, Лубенський район, Полтавська область, на загальну суму 900 грн, здійснюючи оплати без введення PIN-коду, через технологію "tap", чим вчинив підробку документа на переказ грошових коштів, під час розрахунку ними в особистих цілях.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінальних правопорушень при зазначених вище обставинах, вказав, що він щиро розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин, обвинувачений та прокурор не оспорюють фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Своїми діями, які виразилися у викраденні офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення і його протиправні дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України.

Своїми діями, які виразилися у підробці документа на переказ, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення і його протиправні дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 200 КК України.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України, є нетяжким злочином, обстановку та обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність таких пом`якшуючих покарання обставини як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність обтяжуючих покарання обставин, стан здоров`я ОСОБА_4 , який є працездатним, за місцем проживання характеризується задовільно, суд також приймає до уваги зміст досудової доповіді щодо обвинуваченого, і приходить до висновку про необхідність призначення покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_1 повернути в користування потерпілій ОСОБА_5 ;

- CD+R диск із відеозаписом із камер відеоспостереження за 16.03.2026 магазину Маркетопт, розташованого по вул. Центральна, 27, в сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області, CD-R диск із відеозаписами із камер відеоспостереження за 16.03.2026 магазину "Аврора", розташованого по вул. Центральна, 25, в сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області - залишити при матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 12026175590000045.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя