Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №538/1213/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1213/26

Провадження № 1-кп/538/173/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175600000073 від 02.06.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глинськ, Роменського району, Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді охоронця ТОВ «Агро-Перемога», в силу ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

01.06.2026 приблизно о 15:15 за адресою: вул. Шевченка, 12, у с. Білогорілка, Миргородського району Полтавської області, у господарстві ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сталася сварка, під час якої останній, маючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв обома руками дерев`яну палицю, яка стояли поруч та стоячи навпроти останнього, наніс йому один удар по правій частині голови ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , стоячи навпроти останнього, наніс йому ще один удар вказаною вище палицею по шиї зліва. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 95 від 02.06.2026, спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна у лобно-тім`яній ділянці справа, на межі з волосистою частиною голови; садна по боковій поверхні шиї зліва, які можуть бути оцінені, як у своїй сукупності, так і кожне зокрема, як такі, що носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Таким чином своїми умисними діями, які виразились в умисному нанесенні ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованого кримінального проступку, визнав повністю, підтвердив обставини викладені вище.

Потерпілий в судовому засіданні суду пояснив, що 1 червня 2026 р. він перебував у своєї знайомої (нині - дружини) ОСОБА_7 , відпочивали, до них у двір прийшов ОСОБА_4 і почав сваритися з приводу його племінника та велосипеда останнього, під час конфлікту ОСОБА_8 схопив палицю і вдарив його двічі: раз - по голові, і раз - по шиї.

Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні потерпілого, обвинуваченого суд вважає, що його вина у скоєнні інкримінованого кримінального проступку, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком та наступні дані про особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений в силу ст. 89 КК України не судимий, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального проступку. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, та те, що за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває,в силуст. 89 КК україни не судимий, тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого та враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи думку потерпілого, та принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_9