Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №537/4204/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/316/2026

Справа № 537/4204/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2026 року за № 12026170530000250, по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, громадянина України, з вищою освітою, який не одружений, не працює, не має на утриманні непрацездатних осіб, малолітніх та неповнолітніх дітей, не є інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

у с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом, 03.06.2026 близько 19 год. 39 хв. поруч з магазином «Маркетопт», який розташований за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Крюківський район, вул. Набережна Лейтенанта Дніпрова, буд. 64А, ОСОБА_6 побачив ОСОБА_4 , в ході спілкування з яким у нього відбувся конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 підняв з тротуару правою рукою цеглу та почав наближатися до потерпілого ОСОБА_4 з метою спричинення тілесних ушкоджень. А ОСОБА_4 став тікати від ОСОБА_6 .

Проте ОСОБА_6 , продовжуючи конфлікт та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наздогнав потерпілого ОСОБА_4 та наніс йому один удар цеглою, яку тримав у правій руці, в область лівої частини голови, тим самим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя під час отримання, у вигляді: забійної рани тім`яної ділянки голови зліва, уламкового імпресійного перелому лівої тім`яної кістки.

Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

23.06.2026 року прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.06.2026 року за № 12026170530000250, та підозрюваний ОСОБА_6 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , відповідно до статей 468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості.

23.06.2026 року потерпілий ОСОБА_4 надав письмово згоду прокурору укласти з підозрюваним ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та підозрюваний ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_6 визнав повністю свою вину у кримінальному правопорушенні, за наведених обставин, активно сприяв його розкриттю, щиро розкаявся у скоєному.

ОСОБА_6 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом, офіційно не працевлаштований, але стверджував, що легально заробляє на життя тимчасовими підробітками, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, не перебуває на лікування у лікаря-нарколога. Суду не подані негативні характеристики на обвинуваченого. Не одружений. Має постійне місце проживання. Добровільно зробив благодійний внесок у сумі 5000 грн. на допомогу ЗСУ. Потерпілий ОСОБА_4 подав письмову розписку від 12.06.2026 року про те, що ОСОБА_6 добровільно відшкодував заподіяну йому шкоду в розмірі 60000 грн., тому він не має претензій до обвинуваченого.

Сторонами узгоджено, що при затверджені угоди ОСОБА_6 буде визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України буде звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладання обов`язків, визначених у ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 474 КПК України, у судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до статті 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі статтею 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України по факту заподіяння потерпілому умисно тяжкого тілесного ушкодження (тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння).

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє суть пред`явленого обвинувачення, вину визнає.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання вини.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник, потерпілий просили суд затвердити угоду.

Під час досудового розслідування та судового розгляду щодо ОСОБА_6 обирався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з 10.06.2026 року по 10.08.2026 року. Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого та його особу, звільнення від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк, суд не вбачає підстав для подальшого продовження строку застосованого щодо нього запобіжного заходу.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.06.2026 року прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.06.2026 року за № 12026170530000250, та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , відповідно до статей 468, 469, 472 КПК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ст.100 КПК України, речові докази: змиви речовини бурого кольору, шматок білої цегли із забрудненням речовиною бурого кольору, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, – знищити.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1