Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №367/8284/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8284/26

Провадження по справі № 1-кп/367/970/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської областікримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2026 року за № 12026116040000119 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 06 червня 2026 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_3 , який перебував за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та, бажаючи їх настання, знаходячись у положенні стоячи обличчям відносно ОСОБА_4 , умисно обхопив її каркову ділянку шиї долонею своєї правої руки, стиснувши та, причинивши біль. Після цього, виходячи з приміщення квартири АДРЕСА_3 , штовхнув її долонями обох своїх рук у верхню частину тулубу, від чого ОСОБА_4 втратила рівновагу та впала спиною на поверхню підлоги.

Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, перемістившись на сходинкову площадку п`ятого поверху будинку АДРЕСА_4 , знаходячись у положенні стоячи обличчям відносно ОСОБА_4 , умисно обхопив її обома своїми руками за її руки, змушуючи останню рухатись до загального балкону п`ятого поверху, чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що до обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій остання просить розглядати дане кримінальне провадження без її участі, оскільки вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. З обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України потерпіла ознайомлена, та надає згоду на розгляд обвинувального акту по даному кримінальному провадженні у спрощеному порядку, питання щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_3 залишила на розсуд суду.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до заяви про визнання винуватості від 29 червня 2026 року обвинувачений ОСОБА_3 просив призначити покарання у вигляді штрафу.

Проте, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт.

Призначене ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Процесуальні витрати та речові докази в даному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, суд, –

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1