Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №953/10858/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/10858/25

н/п 3-в/953/41/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про розстрочку виконання постанови Київського районного суду м.Харкова від 30.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , подана його захисником – адвокатом Халупко С.В., про розстрочку виконання постанови суду, якою просить надати ОСОБА_1 розстрочку на виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року у справі №953/10858/25 про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн; встановити графік сплати штрафу частинами по по 2 833,35 грн щомісячно протягом 6 місяців; долучити до матеріалів справи пенсійне посвідчення ОСОБА_1 .

В обгрунтування заяви вказує на те, що на даний час матеріальне становище ОСОБА_1 не дозволяє одноразово сплатити зазначену суму. У ОСОБА_1 наявні регулярні витрати на утримання сім`ї та побутові потреби, а його дохід є обмеженим. До того ж ОСОБА_1 має додаткові витрати на лікування, оскільки є людиною з інвалідністю 2 групи.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Електронним шляхом до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 – адвоката Халупка С.В. з проханням провести судове засідання без участі захисника Халупка С.В. та без участі ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до такних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 30.03.2026 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 22.07.2025 об 11:45 годині правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП– на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення 07.10.2025 об 23:45 годині адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою Харківського апеляційного суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу захисника Халупко С.В. залишено без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 30 березня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишено без змін.

Обов`язковість постанови про накладення адміністративного стягнення регламентована ст. 298 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої законодавцем визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Положеннями ч. 1 ст. 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Наслідком порушення вказаного обов`язку порушником є направлення постанови для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, внаслідок чого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; стягнення витрат на облік зазначених правопорушень (ст. 308 КУпАП).

Відповідності до ст.304 КУпАП питання пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно із ч.2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Суд бере до уваги, що положеннями ст. 301 КУпАП передбачено лише відстрочку, а не розстрочку виконання постанови по справі.

З урахуванням того, що КУпАП не передбачає розстрочки виконання рішення, а тільки відстрочку, а тому суд кваліфікує подану заяву саме як заяву про відстрочення виконання рішення, оскільки за своїм змістом стосується важкого матеріального становище особи та неможливістю сплати штрафу у цей час.

Законодавець не визначає, на підставі якого документа може бути надана відстрочка. Як правило, така відстрочка може бути надана на підставі письмового звернення (клопотання). У ньому повинні бути наведені обставини, що вказують на неможливість негайного виконання постанови, на підтвердження чого заявник має надати документи, що підтверджують такі обставини. Допускається відстрочка з поважних причин, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови (наприклад, довідки про доходи, їх відсутність з податкового органу, інші відомості про відсутність доходів (рух коштів на банківських рахунках), інформація про отримання допомоги тощо).

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення (відстрочення) виконання постанови суду, заявник посилається на те, що на даний час матеріальне становище ОСОБА_1 не дозволяє одноразово сплатити зазначену суму. У ОСОБА_1 наявні регулярні витрати на утримання сім`ї та побутові потреби, а його дохід є обмеженим. До того ж ОСОБА_1 має додаткові витрати на лікування, оскільки є людиною з інвалідністю 2 групи.

На підтвердження вказаних обставини до заяви надано фотознімок посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 08.12.2025 Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради, згідно з даними якого пред`явник цього посвідчення є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно із ст.303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст.301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про розстрочку виконання постанови, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки заявником на підтвердження викладених у заяві обставин важкого матеріального стану, не надано суду жодного доказу, який би підтверджував означені обставини.

Суду не надано доказів в обгрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Суд звертає увагу, що саме по собі посилання на скрутне матеріальне становище, відсутність стабільного доходу не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Оскільки заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за яких суддя може прийняти рішення про таку розстрочку, а також враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено наявності інших обставин (підстав), при існуванні яких можливо розстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, вважаю, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення виплати штрафу.

Згідно ст.298 КУпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Водночас, варто звернути увагу ОСОБА_1 , що за наявності підстав відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, останній може звернутися до суду з таким клопотанням повторно, долучивши до нього докази на підтвердження таких обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.298-301,307-310 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розстрочку виконання постанови Київського районного суду м.Харкова від 30.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя - С.М. Лисиченко