Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №279/7274/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7274/25

Провадження № 3/279/31/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2026 р. м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспортні дані в справі відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

На розгляді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серія ЕПР1 №513795 від 15.11.2025, водій ОСОБА_1 15.11.2025 о 10.37 год. по вул. Селезньова, 177 керував транспортним засобом ВАЗ 106-32 ВВ, під час повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив ДТП із автомобілем Фольксваген ЛТ 35 НОМЕР_2 , який здійснював обгін та об`їзд транспортних засобів, рухаючись по зустрічній смузі руху в попутному напрямку. В наслідок пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене за ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що рухався у напрямку центра міста Коростень зі швидкістю 50 км/год. Перед поворотом ліворуч увімкнув показчик повороту, зменшив швидкість до 10-20 км/год. Перед тим, які увімкнути показчик повороту, у дзеркалі бачив «бус», який рухався далеко за ним. Перед ним транспортний засіб буксирував інший, тому швидкість була невеликою. Він дочекався, поки та ТЗ проїдуть перехрестя та почав повертати. Зустрічних ТЗ не було. Через 3 секунди від початку маневру, коли його ТЗ був на зустрічній смузі руху, відчув удав у переднє ліве крило. У тому місці суцільна розділювальна лінія, яка забороняє здійснення обгону.

На план-схемі місця ДТП зафіксовано обстановку на місці події.

Стороною захисту було заявлено клопотання про призначення експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди за визначеними у клопотанні питаннями, проведення якої доручити Житомирського НДЕКЦ МВС України.

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкової Н.Я. від 20.01.2026 року по справі було призначено судово-автотехнічне дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), виконання якого доручено експерту автотехніку Житомирського НДЕКЦ МВС України (м. Житомир, Старий Бульвар, 18).

30.04.2026 року до суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/106-26/1945-ІТ від 17 квітня 2026 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи та одночасно повернуто матеріали адміністративної справи по справі №279/7274/25.

З урахуванням вимог ч.1 ст.277 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був призначений на 08:50 год. 25.05.2026 року, який був відкладений у зв`язку з клопотанням потерпілої сторони ОСОБА_2 про ознайомлення із матеріалами справи, зокрема із висновком експерта від 17 квітня 2026 року.

29.06.2026 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд протоколу про адміністративне правопорушення переданий судді Івашкевич О.Г. та з урахуванням вимог ч.1 ст.277 КУпАП призначений до розгляду на 08:50 год. 14.07.2026 року.

Про дату, час та місце розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином шляхом направлення судового виклику рекомендованим листом за місцем проживання останнього та СМС-повідомлення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань по суті розгляду справи до суду не надав.

06.07.2026 року до суду надійшло письмове клопотання адвоката Юревича І.В., у якому сторона захисту просить розглядати справу за їх відсутності і не заперечує про закриття справи за ст.38 КУпАП.

Свідок по справі ОСОБА_2 з`явилась в судове засідання, із правами передбаченими ст. 269 КУпАП ознайомлена, надала пояснення по суті справи, вказавши, що ОСОБА_1 при здійсненні повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху і скоїв зіткнення з автомобілем, який здійснював обгін ТЗ, та в якому перебувала свідок як пасажир, хоча у поясненнях зазначила, що саме вона була за кермом.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Враховуюче викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення у відсутність особи за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та безпеки регулюються Законом України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух” встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.

Пунктом 10.1 Правил Дорожнього руху України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідивши обставини вчиненого правопорушення, матеріали справи, на підставі поданих до суду доказів, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та відсутності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції ст.124 КУпАП, виходячи з такого.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, Залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення ПДР України та наслідками – пошкодження транспортних засобів або іншого майна.

Причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками.

Так, відповідно до висновку судового експерта № СЕ-19/106-26/1945-ІТ від 17 квітня 2026 року встановлено, що у наведеній дорожньо-транспортній ситуації, враховуючи вихідні дані, технічна можливість, у водія автомобіля ВАЗ 106-32В В ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen LT 35 (номерний знак НОМЕР_2 ), полягала лише в чіткому виконанні технічних вимог п. 9.2 б); 10.1. 10.4 Правил дорожнього руху.

Вирішити питання, щодо технічної можливості у водія Volkswagen LT 35 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 106-32 ВВ не видається за можливе, по причині відсутності ряду вихідних даних, що унеможливлює проведення технічних розрахунків.

Технічна можливість запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом застосування маневру об`їзду з моменту виникнення небезпеки для руху у даному випадку не визначалась, тому що застосувати маневр об`їзду для запобігання дорожньо-транспортної пригоди можна рекомендувати лише для об`їзду нерухомої перешкоди, а якщо виникає небезпека для руху, то у відповідності до п.12.3 Правил дорожнього руху, необхідно застосувати гальмування, бо рухома перешкода, у будь-який момент часу може змінити напрямок і темп свого руху, або зупинитись.

У заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ 106-32 ВВ ОСОБА_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 9.2. б); 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху, зміст яких наведено в дослідницькій частині.

У заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Volkswagen LT 35 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки п. 12.3. 14.6 а) Правил дорожнього руху, зміст яких наведено в дослідницькій частині.

Враховуючи, що при дослідженні питання №2 даного висновку, не виявилось за можливе вирішити питання про наявність або відсутність у водія автомобіля Volkswagen LT 35 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 106-32 ВВ, а тому встановити невідповідність дій вимогам Правил дорожнього руху кого з учасників даної дорожньо-транспортної пригоди знаходиться в причинному зв`язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди не видається за можливе.

Таким чином, в основу звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП покладено докази, які переконливо, "поза розумним сумнівом" не доводять вину особи у вчиненні адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи в сукупності надані матеріали про адміністративне правопорушення слід дійти висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено "поза розумним сумнівом".

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції, зокрема право бути негайно і детально поінформованим про весь склад і суть обвинувачення, та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту закріплюють підпункти "a", "b" пункту 3 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Пункт 1 статті 6 Конвенції встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, відповідно до закону.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган, який розглядає справу, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.124, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513795 від 15.11.2025 року, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ