Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №161/8512/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8512/26

Провадження № 3/161/2389/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №428803 від 17 квітня 2026 року вбачається, що 06 квітня 2026 року до Луцького РУП надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що 02 квітня 2026 року близько 17:00 год. у с. Буяни його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час прогулянки з дитиною та собакою зазнала нападу трьох собак, які належать гр. ОСОБА_4 та перебували без намордників та повідків. Внаслідок нападу собаці було заподіяно тілесні ушкодження, що підтверджується висновком ветеринарної клініки. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала. Суду пояснила, що дві собаки, про які йдеться у протоколі, були подаровані її чоловікові та належать йому. Третя собака є безпритульною, не перебуває у її власності, а лише періодично підгодовується нею та сусідами. Зазначила, що її собаки перебували на території домоволодіння та вибігли. Самої події вона не бачила, оскільки вийшла на вулицю пізніше. Також, пояснила, що собака потерпілої перебувала на вулиці без повідка та без господаря, а заяву до поліції подав чоловік потерпілої. Доказів, що саме її собаки покусали собаку ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 , який є чоловіком ОСОБА_1 , пояснив, що дві собаки належать йому, оскільки були подаровані його братом. Зазначив, що на сусідній вулиці бігала декоративна собака. За його словами, першою до неї побігла безпритульна собака, після чого за нею побігли дві його собаки. При цьому свідок зазначив, що безпосередньо моменту, коли собаки покусали декоративну собаку, він не бачив. Згодом до нього підійшов батько власниці декоративної собаки та повідомив, що його собаки покусали належну йому собаку.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об?єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що три собаки, які належать ОСОБА_1 , покусали собаку ОСОБА_3 .

Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що дві собаки належать її чоловікові, оскільки були йому подаровані, а третя собака є безпритульною та лише періодично підгодовується нею та сусідами. Самої події вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні як свідок чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_5 пояснив, що дві собаки належать йому, оскільки були подаровані його братом. Також, зазначив, що першою до декоративної собаки побігла безпритульна собака, після чого за нею побігли дві його собаки. При цьому безпосередніх обставин події він не бачив.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що собаки, про яких ідеться у протоколі, належать саме ОСОБА_1 .

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що саме собаки, які, за версією органу поліції, належать ОСОБА_1 , заподіяли ушкодження собаці потерпілої.

Інших доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи судом було викликано потерпілу ОСОБА_3 для надання пояснень, однак, вона, будучи належним чином повідомленою про судове засідання не з`явилась, реалізувавши своє право на власний розсуд. Клопотань про відкладення розгляду справи, письмових пояснень, заяв від неї суду не надходило.

Як слідує зі змісту ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 154, п. 1 ч.1 ст.247, ст. ст.283-284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.154 КупАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій