Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №405/4939/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/4939/26

1-кп/405/235/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Подільськийрайонний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121130000333 від 10.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 вчинив спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, за наступних обставин.

Так, 30.05.2026 близько 18:30 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля будинку №3, що по вулиці Васнецова в м. Кропивницький, де зустрів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проходила разом з потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в який втрутився ОСОБА_5 , внаслідок чого у ОСОБА_3 , в ході раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_3 , цілеспрямовано, наніс не менше двох ударів кулаками обох рук в область обличчя ОСОБА_5 , від яких потерпілий впав на землю.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток носу та носової перегородки, рани в ділянці спинки носа та лівої щоки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.

Згідно частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Судом встановлено, що до обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з частиною 2 статті 302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_5 про те, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Дослідивши матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року, звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержуватись вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 ст.125 КК України, яке у відповідності до статті 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, особу винного, який в силу положень ст.89 КК України є особою, що не має судимості, вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» Психоневрологічне диспансерне відділення від 24.06.2026 ОСОБА_3 на обліку у лікаря – психіатра та у лікаря – нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Згідно характеристики, виданої головою квартального комітету, за місцем проживання на ОСОБА_3 скарг від сусідів не надходило.

Згідно платіжної інструкції АТКБ «Приватбанк» від 10.07.2026 ОСОБА_3 , здійснено благодійну пожертву на користь Збройних Сил України в розмірі 500 гривень.

Обставиною, пом`якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Беручи до уваги характер, суспільну небезпеку та тяжкість скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи, що останній беззаперечно визнав свою винуватість, щиро покаявся, є особою, що не має судимості, має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе з призначенням покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення та його перевиховання.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази і процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Копію вироку негайно, але не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_7