Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №194/393/26 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №194/393/26

Суддя: Хоменко Д. Є.

Справа № 194/393/26

Номер провадження № 2-а/194/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Хоменко Д.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

До Тернівського міського суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №R379635 від 25.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності являється факт не постановки останнього на військовий облік за новим місцем проживання як внутрішньо- переміщеної особи, тобто порушення вимог ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. В свою чергу, подія зміни місця проживання Позивачем як внутрішньо - переміщеної особи, відбулася ще у 2019 році, оскільки відповідно до Довідки № 3008-5000132068 від 27.05.2019, Позивач був взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа із зазначенням фактичної адреси місця проживання АДРЕСА_1 .

Окрім того, відповідно до Довідки № 296111-2019 від 19.09.2019 відомості про фактичну зміну місця проживання Позивача були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру. З моменту реєстрації Позивача як внутрішньо-переміщеної особи, будь-яких змін щодо місця проживання не було, відповідні відомості наявні в Єдиному державному реєстрі демографічного реєстру. Дані щодо місця проживання Позивача є незмінними та актуальними станом і на момент звернення до суду і були відомі Відповідачу на момент винесення Оскаржуваної постанови достеменно, як розпоряднику Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ст. 247 провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, серед іншого, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. В свою чергу, відповідно до вищезазначених документів, подія зміни місця проживання та взяття на облік як внутрішньо-переміщеної особи, відбулася у 2019 році, тобто більше 6 років, а отже і подія адміністративного правопорушення мала місце у 2019 році.

Таким чином, з моменту виявлення начебто вчиненого Позивачем правопорушення минуло більше 1 року, що у відповідності до ст.ст. 38, 247 КУпАП виключає можливість початку провадження у справі про адміністративне правопорушення та, відповідно, виключає його притягнення до адміністративної відповідальності за будь-яких умов.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав суду відзив у якому позовні вимоги не визнає. Вказує, що позивач за місцем фактичного проживання не взятий. Існує підозра в його ухиленні від виконання військового обов`язку, відповідно підлягає розшуку , чим порушує припис абз.6 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.3 ст.33, ч.4 ст.37 п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», що підпадає під дію ст.ст.210-210-1 КУпАП.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, 25 лютого 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова №R379635 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно позивача.

Вказаною постановою встановлено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО(ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення військового обліку. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП постановлено накласти на нього штрафі у сумі 17 000грн.

Згідно із приписами ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» 16 січня 2024 року № 3549-IX у державі запрацював Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів"( Голос України від 03.04.2024 № 14, закон набрав чинності 04.04.2024 року), одним із основних завдань якого є, серед іншого, повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів завдяки взаємодії з іншими реєстрами. Вказаний реєстр містить відомості про місце реєстрації військовозобов`язаних та їх реєстрацію як внутрішньо переміщених осіб.

У матеріалах справи наявна довідка від 27.05.2019 року №3008-5000132068 про взяття на облік ВПО гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за змістом якої останній зареєстрований 27.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку . А частина 3 ст.210 КУпАП встановлює відповідальність за дане порушення в особливий період.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП стало те, що він не став на військовий облік як ВПО, чим порушив вимоги ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

З часу запуску Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 04.04.2024 року(можливості відповідача отримувати інформацію з реєстрів стосовно місця проживання позивача) до часу складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача 25.02.2026 року минуло майже два роки, тому тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня виявлення триваючого правопорушення сплив.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на час розгляду матеріалів в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Не може вважатися законним притягнення до адміністративної відповідальності особи з порушенням строків, визначених законом на таке притягнення, тому постанова №R379635 від 25.02.2026 року підлягає скасуванню.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності становив 665,60 грн. (з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про вчинення адміністративного правопорушення №R379635 від 25.02.2026, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Провадження по справі стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 К УпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у десятиденний строк з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя : Хоменко Д.Є.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua