Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №747/227/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/227/26

Провадження№ 3/747/109/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , такої, що не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року в 13 год 18 хв в селищі Талалаївка на вул Польова водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом – мотоциклом Future - з явними ознаками алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» або ж проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненому визнала, у скоєному щиро розкаюється, запевнила суд, що більше подібне не повториться.

Суд, заслухав пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За встановлених фактичних обставин справи судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно порушила п. 2.5 ПДР України і в її діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Її вина в порушенні Правил дорожнього руху повністю доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи. Факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06.05.2026 року серії ЕПР 1 № 658628 та додатками до нього, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, даними нею під час розгляду справи. Диск із відеозаписом адміністративного правопорушення в судовому засіданні не оглядався за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки винність у скоєному вона визнала в повному обсязі.

Тобто в ході розгляду справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 ПДР України і скоїла правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З врахуванням наведеного, особи порушника, суд вважає, що її слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього можливо накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у вигляді штрафу з роз`ясненням наслідків порушень строків сплати штрафу.

Що стосується стягнення у вигляді позбавлення прав керування, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, що підтверджується повідомленням ТСЦ МВС № 7442 від 12.05.2026 року, тобто на даний час вона є такою, що не має права керування транспортними засобами. Тому вирішуючи питання щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування, суд виходить з наступного. У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати адміністратвине сятгення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права. Таким чином відсутні законодавчі підстави застосовувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування.

Крім того, у відповідності до положень ч.5 ст. 283 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 268, 283, 284, 301, 304, 307, ст. 130 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити положення ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові.

На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: Л.В.Тіщенко