Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №742/3484/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/595/26

Єдиний унікальний № 742/3484/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026270000000210 від 21.05.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Монастирище Ічнянського району Чернігівської області, громадянки України, заміжньої, працюючої медичною сестрою поліклінічного відділення КНП «ПЦМЛ», з професійно-технічною освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

захисник - ОСОБА_6 ,

обвинувачена - ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1.1. 22.01.2026 р. у денний час медсестра травматологічного кабінету поліклінічного відділення КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні вказаної лікарні за адресою: м. Прилуки, вул. Київська, буд. 56, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, під час зустрічі з військовозобов`язаним ОСОБА_7 , який підлягав проходженню військово-лікарської комісії (ВЛК), будучи обізнаною про наявність у нього неврологічного захворювання, висловила йому пропозицію здійснити за грошову винагороду (неправомірну вигоду) вплив на прийняття рішення головою позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 щодо визначення ступеня його придатності до військової служби, на що ОСОБА_7 погодився.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 19.02.2026 р. організувала зустріч ОСОБА_7 із головою ВЛК ОСОБА_8 у службовому кабінеті № 43, під час якої ОСОБА_8 вивчила медичні документи ОСОБА_7 та підтвердила можливість встановлення йому ступеня придатності до військової служби у військових частинах забезпечення та ТЦК, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, для чого йому необхідно звернутись до ТЦК та СП за направленням на проходження ВЛК.

Надалі, 18.03.2026 р. близько 10:00 год., перебуваючи у приміщенні КНП «Прилуцька центральна міська лікарня», ОСОБА_4 висловила ОСОБА_7 вимогу передати їй неправомірну вигоду в розмірі 1 500 гривень за здійснення впливу на голову ВЛК ОСОБА_8 з метою прийняття рішення про придатність ОСОБА_7 до військової служби саме в частинах забезпечення.

19.03.2026 о 10:38 год., знаходячись у ліфті приміщення КНП «Прилуцька центральна міська лікарня», ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, обумовлену неправомірну вигоду в розмірі 1 500 гривень. Одразу після цього, о 10:39 год., реалізуючи свій умисел щодо здійснення впливу, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 зайшла до кабінету № 43, де підійшла до голови ВЛК ОСОБА_8 та непомітно для оточуючих поклала до лівої кишені її медичного халату грошові кошти в сумі 500 гривень (як частину отриманої від ОСОБА_7 вигоди), висловивши при цьому прохання прийняти рішення на користь ОСОБА_7 , на що ОСОБА_8 погодилась.

1.2 Вказаними діями, які виразились у зловживанні впливом, а саме у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також у одержанні такої вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

2.1. Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити їй покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу.

2.2 У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у пред`явленому обвинуваченні визнала частково та надала показання про те, що, знаючи про неврологічне захворювання свого знайомого ОСОБА_7 та його потребу в проходженні ВЛК, вирішила скористатися особистим знайомством із головою комісії ОСОБА_8 .

Вона підтвердила, що запропонувала ОСОБА_7 за грошову винагороду посприяти у вирішенні питання щодо визначення його придатності до військової служби саме в частинах забезпечення. Надалі вона організувала його зустріч із лікарем, озвучила суму неправомірної вигоди у розмірі 1 500 гривень, отримала ці кошти у ліфті лікарні та передала 500 гривень ОСОБА_8 , поклавши їх до кишені її халату.

Водночас у своїх показаннях ОСОБА_4 спочатку заперечила обвинувачення в частині, що стосується її зустрічі 22.01.2026 року з ОСОБА_7 у приміщенні КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» та висловлення йому пропозиції здійснити за грошову винагороду (неправомірну вигоду) вплив на прийняття рішення головою позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 щодо визначення ступеню його придатності до військової служби. Проте після зміни порядку та безпосереднього дослідження судом усіх доказів обвинувачена ОСОБА_4 змінила свою позицію та повністю визнала вину у пред`явленому обвинуваченні, підтвердивши обставини подій, що відбулися 22.01.2026 року.

У вчиненому обвинувачена щиро розкаювалась, стверджувала про усвідомлення протиправності своєї поведінки та взяла на себе зобов`язання не допускати подібних порушень у майбутньому. Посилаючись на позитивні характеристики та відсутність попередніх судимостей, обвинувачена просила суд суворо її не карати.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.

3.1 Сторонами процесу не заявлялось клопотань про допит безпосередньо судом в судовому засіданні будь-яких інших осіб як свідків на підтвердження або спростування пред`явленого обвинувачення.

3.2 Стороною обвинувачення в обґрунтування доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, надані наступні досліджені в судовому засіданні документи та докази:

3.2.1 Витяг з ЄРДР № 12025270000000659 від 03.09.2025 р., яким підтверджується внесення слідчим ГУНП в Чернігівській області відомостей про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.368 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України /т.1 а.с.42-43/.

3.2.2 Витяг з ЄРДР № 12026270000000210 від 21.05.2026 р., яким підтверджується внесення слідчим ГУНП в Чернігівській області відомостей про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України /т.1 а.с.50,67/.

3.2.3 Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.09.2025 р. підтверджується прийняття оперуповноваженим УСР в Чернігівській області усної заяви від ОСОБА_7 про вимагання неправомірної вигоди /т.1 а.с.71-73/.

3.2.4 Залучення ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва підтверджується постановою слідчого від 04.09.2025 р. про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій /т.1 а.с.74-75/.

3.2.5 Правомірність та процесуальний порядок проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо-, відеоконтролю щодо ОСОБА_4 , а також зняття інформації з електронних комунікаційних мереж підтверджуються ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 24.11.2025 р., якою надано відповідний дозвіл з метою фіксації її розмов, рухів і дій, а також належним чином оформленими дорученнями слідчого, на підставі яких оперативний підрозділ УСР в Чернігівській області був уповноважений на безпосереднє технічне здійснення вказаної розшукової дії /т.1 а.с.83-87/.

3.2.6 Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.03.2026 р. зафіксовано спілкування ОСОБА_4 з терміналу мобільного зв`язку / НОМЕР_1 / зі своєю матір`ю ОСОБА_9 . Зміст вказаного протоколу свідчить про періодичне завуальоване звітування обвинуваченою про заробіток /т.1 а.с.89-92/.

3.2.7 Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо відео-контролю особи від 24.03.2026 р. (стосовно ОСОБА_4 ) зафіксовано факт зустрічі 22.01.2026 року у приміщенні Прилуцької центральної лікарні ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , під час якої остання ініціювала отримання від нього медичних документів, зайшла з ними до кабінету, а після виходу - зобов`язала ОСОБА_7 пройти додаткові обстеження (МРТ грудного та шийного відділів хребта).

При цьому ОСОБА_4 запевнила його, що за результатами обстежень "там по-любому щось буде", та наказала з готовими результатами повернутися безпосередньо до неї, що підтверджує контроль з її сторони процесу формування необхідної медичної документації /т.1 а.с.93-95/.

3.2.8 Протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо відео-контролю особи від 28.04.2026 р. (стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ) підтверджується створення ОСОБА_4 штучних умов за яких позитивне вирішення питання проходження ВЛК ОСОБА_7 ставилося у залежність від сплати грошових коштів, запевнивши його: «Ну до неї я так не піду без грошей, хочеш іди вона не напише тобі так без грошей те що надо». При цьому ОСОБА_4 чітко визначила орієнтовний розмір винагороди: «Не надо в доларах, надо брать тисячу або полтори». Додатково зафіксовано факт вимагання нею 150 гривень за безперешкодне видання результатів аналізів крові.

Окрім того, зафіксовано, що 19.03.2026 року о 10:38 год., перебуваючи у ліфті КНП «Прилуцька центральна міська лікарня», ОСОБА_4 з метою конспірації наказала ОСОБА_7 : «Ану дай гроші. Тільки, щоб ніхто не бачив», після чого власноруч одержала від нього грошові кошти у розмірі 1 500 гривень. Під час передачі коштів вона підтвердила виконання попереднього зобов`язання щодо визнання пацієнта обмежено придатним.

Одразу після отримання коштів, о 10:39 год., ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 зайшла до кабінету голови ВЛК ОСОБА_8 . З метою унеможливлення викриття вона наказала ОСОБА_7 закрити двері та висловила голові ВЛК пряме прохання, поєднане із вказівкою щодо заповнення медичних документів: «Хлопець с Чернігова. Обмежено придатний, заповніть йому». На вказану дію ОСОБА_8 відповіла згодою: «Ага».

Відеозаписом НСРД зафіксовано, що о 10:46 год. голова ВЛК ОСОБА_8 , реалізуючи прохання ОСОБА_4 , заповнила документи ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_8 особисто роз`яснила пацієнту кодування за статтею 64 б, підкресливши, що у зв`язку зі змінами в законодавстві колишній статус «обмежено придатний» тепер офіційно формулюється як «придатний логістика, ТЦК» /т.1 а.с.104-119,184-200/.

3.2.9 Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 19.03.2026 року підтверджується фіксація перебігу негласної слідчої дії у достатньому обсязі з огляду на характер такої дії та необхідності встановлення за її допомогою обставин, що мають значення для даного провадження, зокрема: факт корупційної взаємодії та досягнення домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , яка 19.03.2026 року о 10:37 год. у ліфті КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» прийняла від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1 500 гривень, які він відрахував із заздалегідь ідентифікованих засобів і запевнила останнього у гарантованому отриманні статусу «обмежено придатний»; безпосередній спосіб передачі неправомірної вигоди службовій особі, за якого ОСОБА_4 о 10:39 год. у службовому кабінеті № 43 приховано помістила грошові кошти у ліву кишеню медичного халата голови ВЛК ОСОБА_8 , висловивши прохання діяти в інтересах ОСОБА_7 , на що ОСОБА_8 погодилася; реалізація службовою особою свого умислу через використання владних повноважень, що виразилась у проставленні ОСОБА_8 о 10:46 год. на обхідному листі ОСОБА_7 особистого підпису та печатки із внесенням завідомо узгодженого рішення про його обмежену придатність за статтею 64-Б ВЛК /т.1 а.с.124-128/.

3.2.10 Протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 19.03.2026 р. підтверджується отримання ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 44 000 грн для участі в проведенні негласних слідчих дій /т.1 а.с.129-131/.

3.2.11 Протоколом огляду речей та документів від 19.03.2026 р. та актом приймання-передачі грошових коштів від 20.03.2026 р. підтверджується повернення ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 42 500 грн, як решти від суми, яка йому була попередньо вручена для проведення слідчої дії, а також карту обстеження та медичного огляду /т.1 а.с.163-169/.

3.2.12 Протоколом обшуку від 19.03.2026 р. службових кабінетів, зокрема, ОСОБА_4 у КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» підтверджується виявлення та вилучення, зокрема, копії витягу з наказу по Прилуцькій ЦМЛ від 01.07.1987 р. про переведення ОСОБА_4 медсестрою травматологічного кабінету поліклінічного відділення; витяг з наказу по Прилуцькій ЦМЛ від 16.09.1996 р. про переведення ОСОБА_8 лікарем-невропатологом поліклінічного відділення, наказ КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» від 12.01.2026 р. яким створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію.

Постановою слідчого про визнання речовим доказом від 20.03.2026 р. вилучені предмети під час проведення обшуку, які не охоплюється переліком ухвали слідчого судді, та відповідають критеріям встановленим ст.98 КПК України визнано речовими доказами /т.2 а.с.6-12/.

Постановою слідчого від 23.03.2026 р. про поміщення грошей в сховище банку, що обслуговує орган у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підтверджується поміщення грошових коштів у сумі 1 000 грн, що були вилучені у ОСОБА_4 , та 500 грн, що були вилучені у ОСОБА_8 , до сховища банку АТ КБ «Приват Банк.

3.2.13 З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що ОСОБА_4 було затримано 19.03.2026 р. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України /т.2 а.с.237-241/.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20.03.2026 р. підозрюваній ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби строком до 17.05.2026 року включно /т.2 а.с.1-5/

3.2.14 Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.03.2026 р. підтверджується накладення арешту на вилучені грошові кошти за місцем проживання ОСОБА_4 в сумі 530 Євро, 771 долар США, 15000 грн та 1000 грн /т.2 а.с.23-25/.

Постановою слідчого про визнання речовим доказом від 20.03.2026 р. вилучені грошові кошти під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 визнано речовим доказом та передано на зберігання до сховища банку АТ КБ «Приват Банк» /т.2 а.с.26-27/.

3.2.15 Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.05.2026 р. за участі ОСОБА_4 відтворено обставини подій, що мали місце 19.03.2026 року у приміщенні КНП «Прилуцька центральна міська лікарня».

Так, у ході слідчої дії підозрювана ОСОБА_4 добровільно продемонструвала та пояснила, що близько 10:00 до її робочого кабінету № 5 прибув ОСОБА_7 із проханням допомогти йому потрапити на прийом до лікаря-невропатолога. Після цього ОСОБА_7 , перебуваючи з ОСОБА_4 в ліфті, надав їй грошові кошти в сумі 1500 гривень (купюрами по 100 гривень), помістивши до кишені її халата.

Надалі ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 піднялися на третій поверх лікарні до кабінету № 43, де здійснювала прийом лікар-невропатолог ОСОБА_8 . Зайшовши до вказаного кабінету, ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_8 та з метою забезпечення позачергового прийому пацієнта поклала їй до кишені халата грошові кошти в сумі 500 гривень (купюрами по 100 гривень), що було детально відтворено підозрюваною під час експерименту за участю статиста. Протокол підписаний учасниками без зауважень та доповнень.

3.2.16 Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.05.2026 р. за участі ОСОБА_7 відтворено хронологію та спосіб передачі грошових коштів за отримання медичних документів про його непридатність до військової служби.

Зокрема, свідок вказав, що біля кабінету № 5 („Ортопедичний“) на першому поверсі лікарні ОСОБА_4 висловила вимогу передати їй грошові кошти у сумі 1500 гривень. Надалі, перебуваючи в ліфті установи, ОСОБА_4 підтвердила, що вказані кошти слугуватимуть гарантією винесення позитивного рішення щодо ОСОБА_7 . ОСОБА_7 продемонстрував, як у ліфті установи він передав ОСОБА_4 обумовлену суму в розмірі 1500 гривень купюрами номіналом по 100 гривень, які остання перерахувала та сховала до кишені. Після цього ОСОБА_4 звернулася до лікаря-невропатолога ОСОБА_8 , яка після нетривалого обговорення та висловлення жестом своєї згоди, внесла відповідні записи до медичної картки свідка та видала йому медичний висновок.

Під час слідчої дії свідок ОСОБА_7 чітко вказав на розташування всіх учасників події у просторі в кожен із ключових моментів передачі неправомірної вигоди. Протокол підписаний учасниками без зауважень та доповнень.

3.2.17 Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинуваченої ОСОБА_4 , а саме: раніше не судимої, не перебування на обліку в лікаря-психіатра та нарколога, позитивну характеристику з місця роботи.

3.2.18 Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи слідчих, прокурорів та захисників.

ІV. Оцінка Суду.

4.1. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення надано докази, які були досліджені в судовому засіданні /див. пункти 3.1.-3.2.17/.

В свою чергу, обвинувачена підтвердила обставини скоєння нею кримінальних правопорушень, не оспорювала належність та допустимість досліджених у судовому засіданні доказів.

Суд, надаючи оцінку наявним у справі доказам враховує, що всі негласні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні проведено уповноваженими особами на підставі ухвал слідчих суддів Чернігівського апеляційного суду, а відтак вказані докази визнає їх належними та допустимими.

Обставин, які б свідчили, що роль працівників поліції та залучених осіб була надмірною, активною чи такою, що виходила за межі пасивного спостереження, судом не встановлено. Матеріали кримінального провадження, зокрема результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, підтверджують, що умисел на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, у ОСОБА_4 виник самостійно, сформувався ще до втручання правоохоронних органів та не був наслідком їхнього штучного спонукання чи тиску.

Органами досудового розслідування було лише пасивно задокументовано протиправну діяльність обвинуваченої, яка розгорталася у звичайному порядку. Будь-яких обставин, які б вказували на те, що без втручання поліції ОСОБА_4 не вчинила б цього злочину, в ході судового розгляду виявлено не було.

Показання обвинуваченої ОСОБА_4 є логічними та повністю узгоджуються з матеріалами кримінального провадження. Зокрема, її винуватість підтверджується даними протоколів слідчих дій та відеозаписами негласних слідчих (розшукових) дій, які зафіксували обставини пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та одержання для себе неправомірної вигоди за такий вплив. Крім того, викладені обставини підтверджуються іншими зібраними у справі письмовими доказами, які стороною захисту не оспорюються.

За таких обставин суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 у зловживанні впливом, а саме у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також у одержанні такої вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак її дії кваліфікує за ч.2 ст.369-2 КК України.

V. Призначення покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що щире каяття ОСОБА_4 підтверджується її послідовною поведінкою під час судового розгляду, повним визнанням вини після дослідження доказів, критичною оцінкою власної протиправної поведінки, а також дієвим прагненням виправити наслідки вчиненого та не допускати подібних діянь у майбутньому.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виразилося у тому, що обвинувачена детально описувала обставини подій, надавала суду детальні показання, які допомогли встановити об`єктивну і точну хронологію вчинення правопорушення, та не перешкоджала встановленню істини у справі. Така поведінка у своїй сукупності переконує суд у реальній зміні ціннісних орієнтирів особи, її щирому осуді вчиненого

Прокурор підтвердив активну позицію обвинуваченої в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового розслідування, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини остання підтвердила і в судовому засіданні, чим сприяла повному та швидкому судовому розгляду.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст.12 КК України, є нетяжким злочином, а відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних кримінальних правопорушень;

- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, наслідки, поведінку обвинуваченої після кримінального правопорушення);

- дані про особу обвинуваченої: освіту, задовільний стан здоров`я, сімейний стан, соціальне становище;

- відсутність відомостей про перебування обвинуваченої на обліку в лікаря психіатра та лікаря-нарколога;

- наявність обставин, які пом`якшують обвинуваченій покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують;

- раніше не судимої та відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;

- позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченій покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу, а також думку обвинуваченої щодо виду та міри покарання.

Враховуючи вище викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень є можливим без ізоляції від суспільства.

Аналізуючи положення закону про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання у виді штрафу, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

Судом установлено, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 одержала неправомірну вигоду для себе у розмірі 1 500 гривень.

Зважаючи на те, що мінімальна межа штрафу, передбачена санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, становить 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що в грошовому еквіваленті складає 34 000 гривень) та значно перевищує розмір отриманого обвинуваченою доходу, суд дійшов висновку, що призначення покарання в межах санкції інкримінованої статті узгоджуватиметься з вимогами ст.53 КК України.

На підставі аналізу альтернативних санкцій ч.2 ст.369-2 КК України, враховуючи визнання вини обвинуваченою, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обтяжуючих обставин, а також позицію сторони обвинувачення, суд вважає за необхідне й достатнє призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в мінімальній межі, передбаченій санкцією цієї статті, а саме у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Суд переконаний, що такий вид та міра покарання повністю відповідатимуть вимогам закону щодо гуманності та справедливості, не стануть надмірним тягарем для особи, з урахуванням її майнового стану, але водночас забезпечать досягнення мети кари та перевиховання.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Арешт, накладений ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29.03.2026 р., на майно вилучене за місцем проживання обвинуваченої – скасувати та повернути ОСОБА_4 /а.с.25/.

Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України. На підставі п.7 ч.9 ст.100 КПК документи, котрі визнані речовими доказами, та інші надані сторонами документи необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вилучені в ході обшуку приміщень будівлі КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» грошові кошти в сумі 1000 грн купюрами по 100 грн: ЕВ 7260455, АЕ 3870830, ЕБ 6287587, АЛ 0751194, АН 9353629, АП 5466761, ЄГ 2272361, УИ 6959888, ЕВ 0419208, ЕЄ 0994277, які попередньо були отримані ОСОБА_7 з видатків спеціального фонду ДСР НП України, та визнані речовими доказами, повернути УСР в Чернігівській області /т.1 а.с.130,т.2 а.с.17,39/.

Решта неправомірної вигоди в розмірі 500 грн, яку ОСОБА_4 помістила до лівої кишені халата ОСОБА_8 , вилучена у останньої та є речовим доказом у кримінальному провадженні №12025270000000659, судовий розгляд якого триває. Оскільки ці кошти належать оперативному підрозділу, вони підлягають поверненню УСР в Чернігівській області ДСР НПУ, однак питання їх повернення має бути остаточно вирішене в межах кримінального провадження №12025270000000659.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, обраного ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 20.03.2026 року, закінчився 17.05.2026 року. Надалі клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу чи обрання іншого запобіжного заходу від прокурора як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження не надходило, у зв`язку з чим запобіжний захід щодо обвинуваченої на момент ухвалення вироку відсутній та судом примусово не застосовується.

Керуючись ст.ст.368,373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн /тридцять чотири тисячі/ гривень.

Засуджена зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це органу пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29.03.2026 р., - скасувати.

Речові докази: грошові кошти в сумі 530 євро, 771 долар США, 15 000 грн, 1000 грн, вилучені за місцем проживання, - повернути ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 1 000 грн купюрами по 100 грн: ЕВ 7260455, АЕ 3870830, ЕБ 6287587, АЛ 0751194, АН 9353629, АП 5466761, ЄГ 2272361, УИ 6959888, ЕВ 0419208, ЕЄ 0994277 - повернути УСР в Чернігівській області.

Документи, надані сторонами, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1