Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №596/213/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2026 р. Справа № 596/213/26

Провадження № 2/596/337/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Печінки Павла Володимировича до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Печінка П.В. звернувся до суду із вищезазначеним позовом до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» і просив стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1 34 262 грн. 64 коп. втраченого заробітку, що полягає в компенсації втрати доходів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наказом директора ДП «Санаторій Збруч» №31 від 01.04.1992 ОСОБА_1 було прийнято на роботу, а на підставі наказу №28 від 18.09.2013 вона звільнена з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Через те, що підприємство тривалий час не функціонувало, заробітна плата заявниці нараховувалась, проте, не виплачувалась і за весь період який вона перебувала у трудових відносинах із боржником, їй було нараховано але не виплачено заробітну плату на загальну суму 9009 грн. 38 коп..

У 2012-2013 роках позивачка зверталась до суду щодо стягнення заборгованості із заробітної плати і судом видано судові накази:

-№1904/2750/2012 від 20.11.2012 про стягнення 6 148,61 грн.;

-№596/542/13-ц від 07.03.2013 про стягнення 821,10 грн.;

-№596/603/25 від 07.05.2025 про стягнення 2 039,67 грн..

Станом на 15 серпня 2025 року заборговану суму заробітної плати позивачці виплачено, проте0 не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, що призвело до порушення її трудових прав та спонукало звернутись до суду із позовом.

Відповідач порушив норми законодавства та не виконав покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної виплати заробітної плати і не виконував його упродовж більше 14 років, унаслідок чого, за період із 01.01.2011 по 01.08.2025 сума нарахованої але не виплаченої заробітної плати склала 9009 грн. 38 коп., а тому сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати зарплати складає 34 262,64 грн..

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, однак, представник подав до суду письмову заяву про розгляд справи у їхній відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, попередньо подавши до суду письмову заяву про слухання справи у відсутності їхнього представника. Позовні вимоги визнають.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 01.04.1992 на підставі Наказу №31 від 01.04.1992 прийнято на посаду завідуючої складом у Державне підприємство «Санаторій «Збруч», а 18.09.2013 звільнено з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №28 від 18.09.2013). (а.с.6,7).

Згідно копії дублікату судового наказу №1904/2750/2012 від 20.11.2012, виданого Гусятинським районним судом Тернопільської області, стягнуто з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» в користь ОСОБА_1 6 148,61 грн. заборгованості із виплати заробітної плати. (а.с.8).

Відповідно до копії дублікату судового наказу №596/542/13-ц від 07.03.2013, виданого Гусятинським районним судом Тернопільської області, стягнуто з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» в користь ОСОБА_1 821,10 грн. заборгованості із виплати заробітної плати. (а.с.9).

Згідно копії судового наказу №596/603/25 від 07.05.2025, виданого Гусятинським районним судом Тернопільської області, стягнуто з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» в користь ОСОБА_1 2 039,67 грн. заборгованості із виплати заробітної плати. (а.с.10).

Як вбачається з довідки Державного підприємства «Санаторій «Збруч» №69 від 11.12.2025, виданої ОСОБА_1 про розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, нарахованих із січня 2011 року по вересень 2013 року у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати станом на 01.08.2025 року (заробітна плата виплачена станом на 15.08.2025), сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 34 262,64 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 26382,22 грн.. (а.с.11-13).

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

За нормами ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з положеннями частини 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків йому виплати.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ).

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено статтею 3 Закону № 2050-ІІІ.

Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов`язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов`язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону).

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом та є загальновідомими.

Крім того, із роз`яснень, викладених у п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно з ст. 33 Закону України «Про оплату праці» між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 1998 року № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 103 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Частина перша ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок сум, які просить стягнути з відповідача, а саме: суму індексації у розмірі 34 262,64 грн. по невиплаченій заробітній платі.

Проаналізувавши розрахунок позивача, а також положення вказаних вище нормативно-правових актів, суд вважає такий розрахунок обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, оскільки ДП «Санаторій «Збруч» не виплачено належну позивачу заробітну плату вчасно, суд приходить до переконання про обґрунтованість та законність позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняє їх у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1331,20 грн..

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов представника ОСОБА_1 – адвоката Печінки Павла Володимировича до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у розмірі 34 262 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят два) грн. 64 коп. за час затримки виплати заробітної плати за період із 01 січня 2011 року по 11 серпня 2025 року, із утриманням із цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» на користь Держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Печінка Павло Володимирович (адреса: селище Гусятин, вул. Наливайка, 16/25, Чортківського району, Тернопільської області).

Відповідач: Державне підприємство «Санаторій «Збруч» (адреса місцезнаходження: селище Гусятин, вул. Санаторна, 10, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03562201).

Повне рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна