Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №946/3489/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №946/3489/26

Суддя: Смокіна Г. І.

Справа № 946/3489/26

Провадження № 2/946/3560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання – Арнаут М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

13.05.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 04.06.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 135, мотивуючи тим, що на теперішній час сімейне життя між подружжям фактично припинилось, сторони спільне господарство не ведуть, разом не проживають у зв`язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння та втратою взаємної поваги та підтримки. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими та суперечить інтересам позивачки.

Аргументи учасників справи

Позивачка в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно заяви представника від 11.06.2026 позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просяь їх задовольнити, справу розглядати у відсутність позивачки та її представника.

В судове засідання відповідач не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно відзиву на позов від 15.05.2026 позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти розірвання шлюбу. Спору щодо визначення місця проживання дитини, її утримання та поділу спільного майна немає, просить справу розглянути у його відсутність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебувають в шлюбі з 04.06.2004, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 04.06.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 135.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06.08.2010 Другим Суворівським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 572.

Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть у зв`язку із різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння та втратою взаємної поваги та підтримки, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими та суперечить інтересам позивачки.

Дитина проживає з матір`ю.

Спору щодо визначення місця проживання дитини та поділу майна подружжя немає.

Позиція суду

Частиною ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, а також його розірвання, що відповідає частині 1 статті 16 Загальної декларації прав людини.

Приймаючи до уваги, що сторони однією сім`єю не проживають, спільного господарства не ведуть, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст. 12, 13, 82, 206, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 24, 56, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04 червня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 135, - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Г.І.Смокіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua