Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №585/927/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/927/26

Номер провадження 3/585/324/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – Цимбала В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця, не є особою, звільненою від сплати судового збору,

за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У протоколі серії ЕПР1 № 604405 зазначено про те, що 09.02.2026 року, о 16 годині 42 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода Октавія», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Покровський узвіз, 1 в м. Ромни, в стані наркотичного сп`яніння, тобто такими своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник у судових засіданнях заперечували винуватість особи, адвокат надав до суду письмове клопотання, у якому навів доводи щодо наявності порушень при проведенні медичного обстеження особи, інших процесуальних порушень при складанні адміністративних матеріалів тощо, більш детально виклавши свої заперечення у письмових клопотаннях.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши учасників провадження, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, виходячи з наступного.

Так, 09.02.2026 р. о 16:42 год. уповноваженим поліцейським при зупинці водія ОСОБА_1 та перевірці документів було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та направлено його для проведення відповідного медичного огляду до КНП СОР «ОКСЛ» міста Ромни.

Цього ж дня о 17:20 год. у приміщенні КНП СОР «ОКСЛ» міста Ромни відповідними медичними працівниками було проведено огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Вказані обставини зафіксовані відповідним відеозаписом із бодікамери поліцейського, що приєднано до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, частиною 4 статті 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Окрім вказаного, частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У той же час із дослідженого відеозапису судом не було встановлено, що медичний висновок щодо наявності у водія ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння було складено медичним працівником у присутності поліцейського, зокрема це підтверджується і самим медичним висновком за №39, що наявний у справі, датою заповнення якого зазначено 27.02.2026 року та який підпису про ознайомлення обстежуваної особи ( ОСОБА_1 ) також не містить.

Окрім вказаного, на дослідженому відеозаписі із бодікамери поліцейського зафіксовано фізіологічний процес, здійснений водієм ОСОБА_1 для надання біологічної речовини лікарю для проведення аналізу (аналізу сечі), фіксування чого на відеозапис є очевидно неприпустимим як дія, що порушує людську гідність.

Так, стаття 28 Конституції України визначає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

При цьому, у своєму рішенні Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68) (Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76?VIII від 22 травня 2018 року № 5-р/2018)

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477 від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на відсутність у КУпАП спеціальної правової норми, згідно якої суд має оцінювати належність та допустимість поданих суду доказів, у даному випадку релевантним вбачається застосування відповідних норм КПК України.

При цьому, згідно ч.1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вбачає підстави визнати недопустимим доказом відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення за 09.02.2026, з огляду на те, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав людини, внаслідок поводження уповноваженої службової особи, що принижує гідність особи.

У зв`язку із зазначеним та вирішуючи питання про допустимість доказів, що наявні у конкретній справі про адмінправопорушення, суд вважає необхідним використовувати практику ЄСПЛ, який у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення ЄСПЛ у справах "Хан проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України (N 2)".

А тому суд приходить до висновку, що оскільки відеозапис із бодікамери поліцейського суд визнав недопустимим доказом, а похідним від цього доказу є висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння від 27.02.2026 та протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2026, суд не може вважати належним чином дотриманою процедуру фіксування адміністративного правопорушення та безсумнівно доведеною вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій водія ОСОБА_1 , а всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, і таким чином ця справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 130, 247, 251, 252, 266, 283КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ