Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №332/1741/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1741/26

Провадження №: 2-а/332/39/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шокарєва Альона Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.03.2026 № R419643,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя 23.03.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шокарєва Альона Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 /відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2026 № R419643, якою ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . У мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив, що перебуває в розшуку, так як не з`явився за повісткою. У зв`язку з цим позивач через мобільний застосунок «Резерв+» подав заяву про визнання правопорушення. На підставі цього ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № R419643 від 12.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на позивача штраф у сумі 17000 грн. Позивачем протягом 10 днів з дня набрання законної сили цією постановою було сплачено 50 % розміру штрафу у сумі 8500 грн, що підтверджується скріншотом із застосунку «Резерв+». Однак, позивачу жодних повісток не вручалося. У мобільному застосунку «Резерв+» у позивача зазначена актуальна адреса проживання: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою засобами поштового зв`язку повістки позивачу також не надходили. Оскільки оповіщення позивача не здійснювалося за актуальною адресою проживання, повістки не вручалися, позивач просив визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою судді від 08.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у 5-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, у відповідача витребувані копії матеріалів, на підставі яких була прийнята оскаржувана постанова.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 надав суду пояснення по суті справи, у яких не погодився з доводами, викладеними у позовній заяві. Відповідач зазначив, що позивач самостійно 12.03.2026 засобами електронної комунікації через мобільний додаток «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) сформував та подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про визнання ним факту вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, факт вчинення правопорушення є безспірним, визнаний самим позивачем добровільно та зафіксований за допомогою офіційних державних електронних систем.

Листом від 03.06.2025 № 38/4046 відповідачем надані суду копії витребуваних матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 .

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 12 березня 2026 року була винесена постанова № R419643 за справою про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 15).

Згідно з постановою суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому в оскаржуваній постанові зазначено, що від ОСОБА_1 12.03.2026 надійшла заява, в якій він зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Заява надіслана через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Факт надсилання заяви про визнання порушення та про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності не оспорюється і самим позивачем.

Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно, зважаючи на наявність заяви ОСОБА_1 від 12.03.2026 про визнання порушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства винесено постанову № R419643 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП без складення протоколу та без участі ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 є територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, який відповідно до ст. 235 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, 210-1 Кодексу.

Оскаржувану постанову винесено тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Отже, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженою на те особою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові вказано, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2024 було сформовано повістку № 6146351 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14.01.2026 на 09:00. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за № RO67064430170 на адресу місця проживання ОСОБА_1 , що зазначена ним у мобільному застосунку «Резерв+»: АДРЕСА_1 .

Згідно з трекінгом відправлень «Укрпошта» поштове відправлення № RO67064430170 прибуло до відділення Укрпошти 69071 м. Запоріжжя 28.12.2025, 02.01.2026 поштове відправлення повернено відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Виходячи з приписів п. 41 Порядку № 560, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, є:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Ураховуючи, що повістку № 6146351 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що матеріалами справи підтверджується, що 02 січня 2026 року ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14.01.2026 на 09:00.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що у відповідача були підстави для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за наслідками чого виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення від 12.03.2026 № R419643 у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивачем же не доведено в суді того, що оскаржувана постанова є протиправною, а отже, у позові ОСОБА_1 слід відмовити через його необґрунтованість та недоведеність.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 229, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.03.2026 № R419643 відмовити повністю.

Постанову за справою про адміністративне правопорушення від 12.03.2026 № R419643 у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Суддя У. В. Блажко