Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №309/2437/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2437/26

Провадження № 2-о/309/146/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

представника заінтересованої особи Бровдій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Комунальний заклад «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради»,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області звернувся ОСОБА_1 з заявою у якій просить встановити факт, що він у 1992 році здобув освіту та отримав диплом № НОМЕР_1 від 30.06.1992 року в ПТУ №10 м.Хуст, правонаступником якого є Комунальний заклад «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради» за спеціальністю монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання ІІІ (третього) розряду, газозварник ІІ (другого) розряду.

В обґрунтування заяви посилається на те, що він у період з 1989 по 1992 роки навчався у ПТУ №10 м.Хуст за спеціальністю монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання ІІІ (третього) розряду, газозварник ІІ (другого) розряду. Диплом №0092147 від 30.06.1992 року йому видано установою ПТУ №10 м.Хуст, правонаступником якої є Комунальний заклад «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради». У 1999 році оригінал його диплома було втрачено під час переїзду в іншу місцевість. Для відновлення документу він звернувся до КЗ «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради» із заявою про видачу дублікату диплома, проте листом від 05.06.2026 №309 йому відмовлено у видачі дублікату через те, що записи про зарахування на навчання у поіменних книгах, книгах наказів про зарахування та відрахування учнів за період 1989-1992 рр. відсутні. Це і змушує його звернутися до суду з даним фактом, який йому потрібен для реалізацію конституційного права на працю ат оформлення пенсії.

Представник заінтересованої особи - Комунального закладу «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради» Бровдій Н.М. у судовому засіданні вимоги заяви фактично визнала. Ствердила, що містяться відомості про видачу заявнику диплому за відповідною кваліфікацією та про його відрахування. Однак відсутні відомості про його зарахування, у зв`язку з чим заклад позбавлений можливості видати дублікат диплому. Так як відомості про диплом заявника відсутні у ЄДЕБО, то підставою для видачі дублікату диплому є саме рішення про встановлення фату здобуття освіти, а не про видачу диплому. Цей факт не заперечується.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, його заява містить прохання про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України регламентовано, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до листа КЗ «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради» від 05.06.2026 за №309 «Відповідь на видачу довідки про навчання» адресованому ОСОБА_1 повідомлено наступне: 1) записи про зарахування на навчання у поіменних книгах, книгах наказів про зарахування та відрахування учнів за 1989-1992 роки відсутні; 2) запис про відрахування у книзі наказів про зарахування та відрахування учнів за 1992 рік наявний (наказ про випуск №4-к від 30.06.1992 року); 3) запис про видачу диплома №0092417 від 30.06.1992 року по професії монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання ІІІ (третього) розряду, газозварник ІІ (другого) розряду у книзі видачі дипломів наявний. На підставі наведеного підтвердити дату зарахування неможливо.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», перелік фактів, які встановлюються судом не є вичерпним. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Разом з тим суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлення юридичного факту навчання у професійно-технічному закладі необхідне заявнику для реалізації свого права на оформлення пенсії. Тож факт навчання дозволить зарахувати такий період навчання до загального трудового стажу.

Далі суд констатує, що порядок видачі та обліку дипломів про професійно-технічну освіту врегульовано Наказом МОН України 02.04.2015 № 387 «Про затвердження Порядку замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка» (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.2 Розділу І Порядку документ про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка (далі - Документ) - інформація (у тому числі персональні дані), створена (внесена закладом освіти) та сформована в ЄДЕБО відповідно до зразків Документів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 року № 645 «Про документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка і додатки до них» (далі - Зразки), відтворена на матеріальному носії поліграфічним способом відповідно до Технічних описів документів про освіту та вчені звання, що виготовляються поліграфічним способом, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 07 лютого 2014 року № 97, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 лютого 2014 року за № 283/25060, та внесена до Реєстру або Документ, виготовлений відповідно до законодавства України, що діяло до набрання чинності цим Порядком;

дублікат Документа - це другий або наступний примірник Документа, у якому відтворено інформацію про навчання особи з оригіналу Документа, або з архівної довідки, або з рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти, та який має однакову з оригіналом юридичну силу, що виготовлений повторно з підстав, визначених цим Порядком.

Згідно п.5 Розділу V Порядку замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті Документа, створюється закладом освіти на основі інформації, що міститься в ЄДЕБО, та підтверджує факт видачі Документа.

Якщо в ЄДЕБО немає інформації про Документ, дублікат якого замовляється, відповідальна особа закладу освіти завантажує до ЄДЕБО скановані копії документів, що підтверджують здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти (успішного опанування курсу професійного (професійно-технічного) навчання) або факт видачі Документа, якими є архівна довідка про навчання особи та виписка з журналу реєстрації виданих документів про освіту (титульної сторінки журналу та сторінки, на якій зроблено відповідний запис, що засвідчує факт отримання особою Документа) або рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти.

У пункті 7 Порядку передбачено, що у разі створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті Документа, на підставі підпункту 6 пункту 1 цього розділу, якщо інформації про факт видачі Документа, дублікат якого замовляється, немає в ЄДЕБО, відповідальна особа закладу освіти завантажує у замовлення рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти із зазначенням номера судової справи, форми та дати судового рішення або офіційний лист відповідного уповноваженого органу, яким підтверджено факт проставлення штампа «Apostille» розпорядника ЄДЕБО або вчинення консульської легалізації.

Отже указаними приписами Порядку прямо передбачена можливість установлення судом рішенням факту здобуття особою відповідного рівня професійно-технічної освіти, за умови відсутності відомостей про Диплом у ЄДЕБО, і таке рішення суду є підставою для видачу дублікату диплому.

Суд констатує, що у зазначеному вище листі КЗ «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради» від 05.06.2026 за №309 чітко встановлено факт видачу заявнику диплома №0092417 від 30.06.1992 року по професії монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання ІІІ (третього) розряду, газозварник ІІ (другого) розряду, водночас неможливо підтвердити дату його зарахування. Вказане свідчить про неможливість вирішення даного питання у позасудовому порядку.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, які підтвердженні доказами дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , та встановлення факту здобуття ним відповідного рівня професійно-технічної освіти, як це передбачено Порядком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,223,293,315,319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Комунальний заклад «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради» - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт здобуття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) освіти в ПТУ №10 м.Хуст, правонаступником якого є Комунальний заклад «Хустський професійний коледж Закарпатської обласної ради», за спеціальністю монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання ІІІ (третього) розряду, газозварник ІІ (другого) розряду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14.07.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.