Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №306/1812/25 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1812/25

Провадження № 2-др/306/6/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду №1 заяву представника-адвоката Новікової Інни Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №306/1812/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та стягнення компенсації за частку у спільному рухомому майні.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області перебувала справа (№306/1812/25, провадження №2/306/116/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та стягнення компенсації за частку у спільному рухомому майні.

Відповідно до рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 15.05.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено. Визнано земельну ділянку кадастровий номер 2124081600:04:002:0002 в с.Голубине, урочище "Горб", Мукачівського району, Закарпатської області, транспортний засіб "BMW X-5", д.н.з. НОМЕР_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2124081600:04:002:0026 об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Залишено земельну ділянку, кадастровий номер 2124081600:04:002:0002 в с.Голубине, урочище "Горб", Мукачівського району, Закарпатської області у особистій власності ОСОБА_1 . Залишено транспортний засіб "BMW X-5", д.н.з. НОМЕР_1 у особистій власності ОСОБА_1 . Залишено житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2124081600:04:002:0026 у особистій власності ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію зменшення її частки у спільній сумісній власності подружжя у розмірі 1125298,92 грн. У задоволенні вимог про сятнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 35970 доларів США компенмації за частку у спільному рухомому майні - речі та одяг у магазині Бренд Шоп за адресою: м. Свалява, вул. Головна, буд. 74 к відмовлено. Вирішено питання про стягнення з ОСОБА_2 судового збору.

Представником-адовкатом Новіковою І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до суду 26.05.2026 року подано до суду заяву (вх.№4321) про ухвалення додаткового рішення у справі №306/1812/25, посилаючись на те, що згідно рішення суду від 15.05.2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто сплачені судові витрати у розмірі 11252,98 грн., однак вказана сума є витратами ОСОБА_1 зі сплати судового збору. В обгрунтування доводів вказує, що позивачкою також було понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн., докази чого було долучено до матеріалів позовної заяви та зазначено у позовній заяві. Вимоги мотивує тим, що судом не вирішено питання про покладення цих витрат на відповідача, хоча правнича допомога була надана позивачці адвокатом Новіковою І.С. як при підготовці матеріалів до подання до суду, так і під час судового розгляду, отже є реальною, її розмір - співмірним та пропропорційним. Просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

02.07.2026 року на запит суду, матеріали справи №306/1812/25 повернуто Закарпатським апеляційним судом до суду першої інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та стягнення компенсації за частку у спільному рухомому майні.

Розгляд заяви призначено на 16:00 годину 13.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи у заяві про ухвалення додаткового рішенння, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не вирішено питання про судові витрати - правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постанова від 14.11.2024 року, справа №161/629/23).

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додатковими судовими рішеннями є додаткові рішення, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на правничу допомогу, які були понесені позивачем. В позовній заяві зазначено про покладення судових витрат на відповідача, додано до позову документи та докази на підтвердження надання та оплату послуг з правничої допомоги у розмірі 20000 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року за №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені".

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: договір №503 про надання правничої допомоги від 12.08.2025 року, укладений між адвокатським бюро "Новікова та партнери" в особі керівника Новікової Інни Станіславівни та ОСОБА_1 , у якому у п.4.1. обумовлений гонорар (вартість послуг) у розмірі 20000 грн.: 10000 грн. протягом 5 днів з дня підписання угоди та 10000 грн. протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення чи посвідчення договору поділу майна подружжя; платіжна інструкція №@2PL143282 від 13.08.2025 року про оплату гонорару ОСОБА_1 згідно договору №503 від 12.08.2025 року; ордер на надання правничої допомоги серії АО №1197217 віж 02.10.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/865 від 08.02.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено факт участі адвоката у справі, що заявлені судові витрати пов`язані з розглядом справи. Також судом оцінено рівень адвокатських витрат з урахуванням того, що витрати понесені фактично та їх сума обґрунтована. Витрати у заявленій сумі мають характер необхідних та співрозмірні із виконаною роботою адвоката у суді. Представник-адвокат Новікова І.С. брала участь у судових засіданнях, подавала додаткові процесуальні заяви. Ця справа є складною, об`єднаною в одне провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та стягнення компенсації за частку у спільному рухомому майні. Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження з викликом у судове засідання для допиту свідків та витребовуванням доказів, обсяг доказів був значним.

Суд погоджується з заявленою адвокатом сумою витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн., її розрахунком, співмірністю зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, позивачем доведено факт надання правової допомоги по захисту інтересів ОСОБА_1 адвокатом Новіковою І.С. на суму 20000 грн., а тому суд доходить висновку, що заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника-адвоката Новікової Інни Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №306/1812/25 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 - судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) у зв`язку з розглядом цивільної справи №306/1812/25.

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційній інстанції.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ: П. І. Уліганинець

13.07.2026 року.